За яких умов НАТО може вступити у війну? “Снігова зустріч” у Вільнюсі поставила питання до вашингтонського саміту альянсу

Де та лінія, за якою НАТО ухвалить рішення вступити у хід російської війни проти України? Чи така ситуація можлива, попри те, що альянс завжди запевняв, що допомагатиме Україні лише зброєю, але не своїми військами? Що робить НАТО, щоб запевнити Кремль, що його плани про членство України не є порожніми словами?

Такі питання постала під час традиційної зустрічі західних політиків та представників експертної спільноти, що проходила у Вільнюсі.

Як розповіла Голосу Америки учасниця заходу, наукова співробітниця Центру аналізу європейської політики (CEPA) Даля Банкаускайте, відповіді на ці питання мають бути сформовані союзниками до цьогорічного саміту НАТО, що відбуватиметься влітку у Вашингтоні. Адже він будуватиме стратегію альянсу на майбутнє.

“Снігова зустріч”, як її називають учасники, традиційно проходить у Вільнюсі у січні, цього року – вже вшістнадцяте. Цього разу литовські й іноземні політики, експерти з політики безпеки та представники академічної спільноти обговорювали стратегію НАТО щодо Росії та перспективи євроатлантичної інтеграції України.

Місце для обговорення цих питань було обрано невипадково, адже “Литва є ключовим союзником і справжнім лідером у підтримці України, що визначає головні питання наших часів”, написав помічник Генерального секретаря НАТО з політичних справ і політики безпеки Борис Руге у мережі Х (колишній Твіттер).

“Війна та диктатори обов’язково постукають у наші двері”

Слід визнати, що недостатньо допомагаючи Україні, Захід заохочує Кремль. З такими словами звернувся до учасників зустрічі у Вільнюсі міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс.

Відкриваючи зустріч, міністр також закликав посадовців “не обманювати себе”, оскільки, каже Ландсбергіс, “ситуація в Україні не вирішиться сама собою”, а Росія “не зупиниться, якщо Україна не переможе”.

«Кремль планує дислокації нових військ на своїх західних кордонах. Росіяни продовжують мобілізацію. Економіка Росії повністю підпорядкована військовим потребам і на неї не впливає жоден із 12 пакетів санкцій. У поєднанні з імперіалістичним менталітетом Кремля, що набрався ще більше сміливості, всі ці фактори вказують на один очевидний результат: Росія, якщо її не стримати в Україні, неминуче просуватиметься далі», – сказав господар зустрічі, литовський міністр.

Нові точки напруги будуть на Близькому Сході, у Південній Америці та Азії, запевняє посадовець.

Він закликав Захід мислити стратегічно і не робити проблеми безпеки заручниками внутрішньополітичної боротьби.

«Бо якщо ми це зробимо, війна та диктатори обов’язково постукають у наші двері. І дуже скоро нам все одно доведеться прийняти цей виклик, але набагато дорожче, з меншим авторитетом і проти сміливіших супротивників», – попереджає Ландсбергіс.

Якщо Україна є «одна з нас», їй потрібно і відповідно допомагати – Банкаускайте

Як пояснила у коментарі Голосу Америки безпосередньо по завершенню “Снігові зустрічі” доцентка Вільнюського університету та експертка з безпекових питань Балтії при Шведському університеті оборони Даля Банкаускайте, щорічні зібрання мають на меті озвучити та узгодити позиції представників “Заходу” – не у географічному вимірі, а ціннісному. Були присутні як союзники по НАТО, так і, наприклад, представники Японії.

Раніше зібрання, які традиційно приймає у себе столиця Литви, мали на меті узгодити щорічну політику розвитку самої цієї балтійської країни. Утім стало зрозуміло, наголошує Банкаускайте, що ізольовано подбати про свою безпеку більше не може жодна з країн. А тим більше, у час, коли напад здійснено практично на сусідню країну.

“Головну лінію європейської політики визначила [президентка Європейської комісії] Урсула фон дер Ляєн, коли сказала, що “Україна – одна з нас”, – каже Банкаускайте. – Таким чином, Україна обговорюється вже як невіддільна частина західного світу. Залишається забезпечити, щоб ця політична риторика справді була наповнена матеріальною підтримкою і дуже конкретними діями”.

Литовське Міністерство закордонних справ загалом підсумок зустрічі озвучує так:

“Приєднання України до НАТО є найбільш раціональним і економічно ефективним шляхом оборони”.

Але, щоб цього досягнути, потрібно зосереджено працювати над планом і реалізацією цього плану, кажуть експерти.

Натомість концентрація уваги Заходу “не перевищує концентрацію трирічної дитини”, каже ще один учасник заходу, старший науковий співробітник CEPА Едвард Лукас.

“Це справді ганебно, що на Заході почали нудьгувати і ставляться [до російської війни проти України, - ред.] як до затягнутого серіалу Netflix, де сили діють надто повільно для них, і вони хочуть перемикати канали”, – порівнює далі редактор відділу Східної Європи британського видання The Economist

А тим часом, нагадує Лукас, українці щодня гинуть під бомбардуваннями, “тому що ми не дали їм достатньо зброї, як оборонної, так і для завдання далекобійних ударів, якими вони могли б виграти війну”.

Узгодження позицій напередодні вашингтонського саміту НАТО

За словами Банкаускайте, присутні у Вільнюсі розуміють, що йдеться про справжню екзистенційну кризу, що синхронно триває одразу у кількох точках планети.

Однак, експертка відверто констатує: чимало поставлених на зустрічі питань не мають наразі чітких відповідей.

Проте до наступного саміту НАТО посадовці та експерти повинні віднайти відповіді та запропонувати їх у Вашингтоні:

“У нас є менш як дев'ять місяців до саміту у Вашингтоні, щоб сформулювати ці відповіді, яких наразі не вистачає. Тож “Снігова зустріч” розпочала цю підготовку”.

Одне з ключових питань – де пролягатиме лінія, за котрою НАТО не матиме іншого вибору, аніж втрутитися у війну Росії проти України.

Є й інші стратегічні питання, на які західні політики не дають однозначної відповіді.

"Захід повинен бути дуже чітким: наприклад, що таке стратегічна перемога у війні", – запитує литовська дослідниця.

На її думку, на це питання у різних європейських столицях відповідають по-різному, бо різним є почуття небезпеки, яке залежить і від відстані від російського кордону, і від історичного досвіду країн з Москвою.

"Надзвичайно важливо синхронізувати сприйняття загрози – у Берліні, Парижі, Лісабоні. Та підкріпити це спільне розуміння дуже конкретними діями”, – переконана експертка.

Міністр закордонних справ Естонії Йонатан Всевйов також каже, що Захід не виглядає переконливо, коли на словах запевняє, що Україна стане членом НАТО, але насправді не готується до цього.

“Питання не в тому, чи віримо ми, що, поза всяким сумнівом, Україна буде членом НАТО. Ми віримо в це, ми заявили про це. Питання в тому, чи вірить у це Путін. І ми повинні знайти спосіб його переконати”, – прокоментував Всевйов.

Дивіться також:

Столтенберг: НАТО продовжуватиме надавати Україні значну військову, економічну та гуманітарну допомогу