Північноатлантичний альянс готовий вислухати Росію, але не піде на компроміси щодо права кожної країни самій обирати зовнішню політику. Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО 7 січня.
Він назвав переговори можливістю для Росії продемонструвати «серйозне ставлення до дипломатії та діалогу».
«Ми завжди готові вислухати, що непокоїть Росію, і НАТО докладає всіх зусиль, щоб знайти політичний шлях уперед. Але для того, щоб діалог був значущий, потрібно думати й про те, що непокоїть країни-члени НАТО щодо того, що робить Росія. Також це має відбуватися в консультаціях із Україною», – повідомив він.
Також, за словами очільника Альянсу, організація веде консультації з іншими ключовими партнерами: Грузією, Молдовою, Фінляндією та Швецією, а також із Європейським Союзом.
«НАТО долучиться до діалогу по суті, але ми також маємо бути готовими до того, що дипломатія зазнає поразки. Тому сьогодні міністри підкреслили, що будь-яка подальша агресія проти України буде мати значні наслідки і дорого коштуватиме Росії. Союзники залишаються разом із Україною, ми повністю підтримуємо ї суверенітет і територіальну цілісність і надаємо повну політичну та практичну підтримку», – сказав генеральний секретар.
Столтенберґ нагадав, що зустрінеться з головою МЗС України Дмитром Кулебою в понеділок. Він повторив, що кожна країна має право сама обирати союзників.
«Союзники (члени НАТО – ред.) зазначили, що завжди робитимуть необхідні кроки, щоб захищати та обороняти наші нації і організовувати колективну оборону, якщо буде потрібно. Сьогоднішня зустріч знову показала єдність країн-членів НАТО. Ми також говоримо про те, що Північна Америка та Європа мають бути разом, щоб консультуватися з питань безпеки, захищати наші народи та цінності», – підсумував він.
На питання журналістів Столтенберґ додав, що НАТО «надіслало чіткий меседж», що не йтиме на компроміси по ключових принципах, в тому числі щодо права кожної країни обирати, частиною якої системи безпеки вона хоче бути.
«Союзники НАТО пітримують контроль за зброєю, як звичайною, так і ядерною, але це має бути двостороннім рішенням. Це не означає, що мають бути якісь обмеження з одного боку бути накладені на НАТО», – додав посадовець.
Він додав, що Росія не припинила концентрацію військ біля України та на її окупованих територіях. Це, на його думку, говорить «про реальні ризики нового військового конфлікту в Європі», що робить діалог ще важливішим.
Водночас Столтенберґ зазначив, що НАТО повинне бути готове до сценарію, коли переговори не будуть успішними.
«Підтримуючи Україну, її військовий потенціал, спроможність її Збройних сил, ми збільшуємо для Росії ціну вторгнення. Водночас ми постійно оцінюємо потребу зміцнення нашої присутності в країнах наших східних союзників. Нещодавно ми значно розширили нашу присутність на суші, на морі та в повітрі в Польщі та країнах Балтії», – зазначив він, додавши, що поштовхом для цього рішення був початок російської агресії проти України в 2014 році.
Своєю чергою, місія Сполучених Штатів при НАТО заявила за підсумками зустрічі, що всі країни-члени Альянсу «підтвердили свою єдність» у відповідь на агресію Росії проти України.
Зустріч відбулася на тлі застережень Заходу щодо десятків тисяч російських військових, сконцентрованих біля кордону України, а також на тлі вимог президента Росії Володимира Путіна гарантій, що НАТО не дозволить Києву долучитися до Альянсу.
Москва у відповідь звинувачує Сполучені Штати в дестабілізації Чорного моря та інших прилеглих регіонів і заявляє, що переміщення її військ є внутрішньою справою.
Дивіться також: Чого очікувати від важливого року у двосторонніх американсько-українських відносинах?