Родина зі США виготовила і продала тисячі свічок у синьо-жовтих кольорах, а всі зароблені кошти передала на благодійність. “Українські” свічки маленької компанії з Вісконсину розкупили люди з усіх штатів Америки. Крім десятків волонтерів, над їхнім виробництвом невтомно трудилися самі власники компанії. Серед них - три покоління українських емігрантів. Тепер свічкова майстерня виготовляє ще й окопні свічки для українських військових.
У маленькій свічковій майстерні Door County Candle Company, яка розташована у штаті Вісконсин, її власниця, Крістіана Трапані, розливає синьо-жовтий віск у скляні баночки практично щодня від початку повномасштабної війни в Україні. “Це процес на 2-3 дні, щоб виготовити свічку. Спочатку ми заливаємо жовту смужку, вона має застигати щонайменше 8 годин, і далі ми додаємо синю”, - розповідає Крістіана.
Раніше в бізнесі Крістіани працювало лише шестеро осіб. Коли розпочалася війна, американка українського походження вирішила продавати жовто-сині свічки, і весь прибуток віддавати на допомогу Україні. Обсяг роботи зріс настільки, що працювати довелося всій родині Крістіани без вихідних. Допомагає, зокрема 83-річна бабуся Крістіани, Люба Деркач, українка, яка виїхала до США під час Другої світової війни.
Тато Крістіани, Юрій Горчинський, працює лікарем швидкої допомоги, але з весни теж швидко опанував свічкову справу. Увесь час після основної роботи та на вихідних він працював у свічковій майстерні. А також на допомогу почали приїжджати волонтери. "Люди з різних штатів просто хотіли допомогти. Вони приходили до нас, представилися і казали: "Що я можу зробити?" Або просто приходили цілою родиною, і ті українці, що недавно емігрували, також нам допомагали. Приїжджали люди і з Вісконсину, і з Міннесоти, і з Іллінойсу, навіть були люди, які приїхали з Каліфорнії, лише щоб нам допомагати", - розповів Юрій.
Ні Крістіана, ні її родина, не очікували такого великого попиту на свічки. “Ми вже виготовили понад 85 тисяч таких свічок менш ніж за рік, а наш бізнес зазвичай виготовляє лише 12 тисяч свічок на рік. І ми доставляли ці свічки в кожен штат США, також у Канаду”, - розповіла Крістіана.
Від продажу жовто-синіх свічок по 30 доларів за кожну Крістіані вдалося зібрати понад 850 тисяч доларів. Їх вона передала благодійному фонду “Razom for Ukraine”.
Юрій Горчинський пригадує: “Спочатку, коли почалася війна і Крістіана розпочала цей проект, ми не думали, що це буде щось масштабне. Вона хотіла передати Razom for Ukraine близько 5 тисяч доларів. А тоді це просто “вибухнуло”. Так “вибухнуло”, що 5 тис доларів передали вже давно, і вже передали значно більше”.
Зараз попит на українські свічки став трохи меншим, проте Door County Candle Company планує зібрати 1 млн доларів до річниці початку повномасштабної війни в Україні. У фонді Razom for Ukraine зізнаються - не очікували, що маленька свічкова компанія стане одним із найбільших благодійників. "Це чудова історія, яка мені дуже імпонує. Що відбулося: одна людина мала кілька свічок і подумала, можливо, я їх продам і зможу зробити внесок для України. Можливо, тисячу доларів. І люди так відреагували!" - розповіла Дора Хомяк, президентка Razom for Ukraine.
Із настанням зими волонтери вирішили передати в Україну партію окопних свічок. Крістіана кілька разів тестувала виробництво, перш ніж знайти вдалий варіант. Тепер кожна виготовлена компанією свічка у бляшаній формочці може давати щонайменше 50 годин світла. Окопні свічки також виготовили за кошт від придбаних американцями звичайних свічок. Понад 2000 свічок уже відправили до України, і планують ще, розповіла Дора Хомяк: “Вони поїдуть у гарячі точки, на передову, щоб люди, які їх потребують, мали доступ до світла, але вони також їдуть і по всій Америці. Це дає можливість людям тут підключитися до справи в Україні, це також є важливо, що свічка і світло їдуть в Україну, але духовне світло йде в Америку. Людина, яка тут купує, підключає себе до швидкої перемоги”.
На кожній свічці, яку компанія Крістіани надсилає в Україну, є рукописна записка з побажаннями від американців.
Юрій Горчинський зізнається, що читаючи записки, його родина не може стримати сліз: "Багато людей англійською пишуть, що вони з Україною, що вони моляться за Україну, і кажуть що Україна переможе, і що це буде перемогою добра над злом. Деякі записки настільки зворушливі, хочеться плакати, коли їх читаємо".
Передаючи свічки до України, Крістіана теж почувається особливо емоційною. Сама вона в Україні досі не була, але дуже хоче приїхати до місць, де народилася її бабуся, і вірить у якнайшвидшу перемогу: "Ми торкалися до цих свічок, ми виготовляли їх, і вони їдуть в Україну. Це завжди дуже емоційно - знати, що це допоможе людям. Коли я працюю над ними, я щодня плачу".
Форум