(Рубрика «Точка зору»)
Новина про виведення російських військ з Сирії стала головною темою всіх світових ЗМІ. Причини виведення, окреслені Кремлем, розпливчасті і неконкретні. Як, втім, і причини введення теж були нечітко окреслені. Насправді, все банально: у Кремля почали закінчуватись гроші. Адже дуже дивний збіг: після таємної нічної економічної наради Путін раптом вирішує знизити прожитковий мінімум, вивести війська з Сирії, збільшити податки. У західних кредитах, схоже, відмовили остаточно і безповоротно. Національна валюта відразу після нічної наради починає повзти вниз.
Краху всіх без винятку тоталітарних режимів завжди передувала девальвація, знецінення національних валют. Рейхсмарка перед капітуляцією фашистів не дуже за ціною відрізнялась від туалетного паперу. Радянський рубль за кілька років до падіння СРСР увійшов у смертельне піке, з якого ніколи не зміг вийти. Індонезійська рупія за два роки до падіння режиму Сухарто обвалилась у штопор. Прикладів історія може привести безліч, але загальна тенденція така: падіння курсу національної валюти є вкрай точним індикатором, передвісником майбутніх політичних змін. Вкрай малоймовірно, що сучасна Росія буде винятком з цього правила. Всі ознаки майбутнього краху вже наявні.
А це означає, що звернувши фінансування дружнього диктатора Ассада, незабаром доведеться взятись за секвестр інших проектів. Наступною, безсумнівно, стане Україна. Донецькі сепаратисти все ж у гарну копієчку влітають, а коли в казні настає криза, то вже не до «русского мира». Тут важливо свою шкуру врятувати.
Для того, щоб об'єктивно оцінити масштаби економічної кризи, яка охопила Росію, досить перегорнути заголовки російських газет за останні кілька тижнів. Газети рапортують про зниження прожиткового мінімуму для росіян, про скорочення держдотацій авіакомпаніям за перевезення до окупованого Росією Криму, про невиплату зарплат співробітникам МНС Росії, про підвищення акцизів на паливо. Це є не що інше, як переддень майбутнього економічного колапсу. Становище Кремля патове: «нафтова корова» на ладан дихає, експорт озброєнь стагнує і дає тільки 5-7 мільярдів доларів прибутку на рік, та й то за офіційною статистикою, експорт деревини теж не більше 3 мільярдів доларів, атомна промисловість умирає, а космос насправді є дотаційною галуззю. На Заході грошей Кремлю дати категорично відмовились. У сучасній Росії немає і не може бути ніякого іншого замінника прибутків від нафтогазового сектора, за роки правління великого керманича були закриті близько 1500 великих і середніх заводів і підприємств. Схоже, час пожинати плоди такого ефективного управління.
У російській пресі почали лунати боязкі висловлювання про те, що треба зробити Крим самодостатнім, наприклад, розвиваючи ввічливість на півострові, посміхаючись кожному, хто прилетить до Криму відпочивати. Ці заяви свідчать лише про те, наскільки все погано. Зробити таку заяву – означає розписатись у власному безсиллі і некомпетентності, економічному інфантилізмі й відсутності будь-якого реального плану розвитку.
Для виходу з кризи у путінської Росії немає шляхів. Вихід із кризи може бути лише через зміну політичного режиму, радикальні реформи, повернення Криму, деокупацію Донбасу. Це просте, з першого погляду, рішення, вступає в конфлікт з імперською свідомістю, великодержавною ідеологією. Але економічні закони не можна обдурити. Рано чи пізно вони зруйнують ті ідеологічні скріпи, на яких тримається нинішній порядок. Піонерськими зорьками і вимученими усмішка не оживити вмираючу економіку, фінал уже не за горами: пішли з Сирії – підуть і з Криму. А ось із посмішкою чи зі сльозами на очах, час покаже.
Іван Ленський – американський блогер, кримчанин
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію редакції
Оригінал на сайті «Крим.Реалії»
Дивіться також «Голос Америки»: Вбивства українців, кримських татар у Криму не розслідуються - Держдеп
