Перемогу на президентських виборах у Тайваню у суботу 13-го січня здобув Вільям Лай Чінте, кандидат від панівної партії, який набрав 40,2% голосів виборців.
Цю новину у західних ЗМІ назвали “відмовою” країни рухатися у бік Китаю, а більшість повідомлень про результати виборів загалом просякнуті версіями про ймовірний старт потенційної війни і необхідність для Тайваню враховувати досвід України.
Держсекретар США Ентоні Блінкен від імені Сполучених Штатів привітав новообраного президента і одночасно народ Тайваню – “з тим, що він знову продемонстрував силу своєї надійної демократичної системи та виборчого процесу”.
“Партнерство між американським народом і народом Тайваню, що ґрунтується на демократичних цінностях, продовжує розширюватися та поглиблюватись через економічні, культурні та міжлюдські зв’язки”, – запевнив Блінкен в очікуванні співпраці з новим президентом.
Напередодні виборів Блінкен також звернувся до Пекіна з проханням підтримувати стабільність у Тайванській протоці.
“Виборці Тайваню відмовили Китаю”
“Виборці Тайваню відмовили Китаю та дали панівній партії третій президентський термін”, – пише інформаційна агенція Reuters.
Агенція нагадує, що Чінте, як представник Демократичної прогресивної партії (DPP) “рішуче пообіцяв протистояти Пекіну та шукати можливості переговорів”.
Партія новообраного президента, пише Reuters, відкидає територіальні претензії Китаю.
Натомість Китай називав Чінте “небезпечним сепаратистом” та закликав народ Тайваню “зробити правильний вибір”, відзначаючи при цьому “надзвичайну шкоду” від налаштованості DPP на незалежність Тайваню.
Возз’єднання з материком неминуче.Пекін - Тайваню
Пекін також попередив острів, що “возз’єднання з материком неминуче”, а “голосування – це вибір між війною та миром”.
Чень Біньхуа, речник китайського Управління з питань Тайваню заявив, що “Тайвань є Тайванем Китаю” та додав про “неминуче возз’єднання” острова з Китаєм.
“Наша позиція щодо вирішення тайванського питання та реалізації національного возз’єднання залишається незмінною, і наша рішучість тверда, як скеля”, – цитує посадовця китайська урядова агенція Xinhua.
Лай Чінте, цитує Reuters, натомість сказав, що він “сповнений рішучості захистити Тайвань від загроз і залякування з боку Китаю”.
Перемога Чінте “віщує напруженість у відносинах з Китаєм”, прогнозує видання NPR, і “не виключає військового вторгнення”.
За кілька днів до виборів Китай відправив кілька шпигунських повітряних куль для спостереження за Тайванем - з посиланням на Мініоборони Тайваню повідмоляє видання Politico.
“Стратегія дикобраза” та орієнтація на досвід України
В іншій статті газета цитує висновок військових про те, що “Тайвань надто повільно вчиться на українській війні”.
Так, екскомандувач Генштабу збройних сил Тайваню Лі Сі Мін розповів виданню, що Тайбей, з огляду на реалії сучасної війни, повинен зосередитися на безпілотниках і мобільних системах ППО, щоб протистояти ймовірному китайському вторгненню.
Натомість Тайвань, аналізує екскомандувач, “не поспішає засвоювати уроки вторгнення Росії в Україну”. На думку Лі Сі Міна, країні слід прискорити відхід від великих бойових літаків і військових кораблів до “гнучкої зброї”.
Після російського вторгнення в Україну Тайвань, пише Politico, працює над так званою “стратегією дикобраза”, що зосереджена на мобільній оборонній зброї малої дальності, оскільки “проблеми, з якими зіткнулась величезна російська армія, ведучи боротьбу зі спритним супротивником в Україні, стали особливою поживою для роздумів для тайванців”.
Лі наполягає, що запорукою успіху є велика кількість такої “гнучкої зброї”, як безпілотники: “Лише кілька – не спрацюють. Україна це довела”.
Росія продовжує розглядати Тайвань як невіддільну частину Китаю, Москва неодноразово демонструвала свою підтримку політики “Єдиного Китаю” Пекіна, нагадує видання Al Jazeera.
Уряд США натомість офіційно не виступає на жодній стороні щодо державності острова, але наполягає, що розбіжності мають бути вирішені мирним шляхом, нагадує Associated Press.
