Зона вільної торгівлі з СНД може стати, як вигодою, так і програшем для України – все залежить від того, з яким товаром підемо на міжнародний ринок, говорять економісти.
Президент Віктор Янукович у четвер підписав закон про ратифікацію угоди про зону вільної торгівлі у рамках Співдружності Незалежних Держав. Верховна Рада ратифікувала цей договір 30-го липня на позачерговій сесії.
Про створення зони вільної торгівлі 8 країн СНД домовилися ще у жовтні 2011-го року, на саміті голів-урядів у Санкт-Петербурзі. Від України угоду підписав прем’єр-міністр Микола Азаров. Деякі експерти тоді прокоментували це, як крок назад, адже у цей самий час ішли переговори про нову угоду про зону вільної торгівлі з Європейським Союзом.
Головною перевагою зони вільної торгівлі з СНД називають те, що Росія тепер не зможе вводити жорсткі санкції проти товарів українських виробників.
Представники ж опозиції одразу після підписання угоди назвали її «здачею національних інтересів», головною претензією є виключення та обмеження низки товарів, на які не поширюються умови договору – насамперед, це стосується експорту цукру, нафти та газу.
Проте сьогодні, експерти опитані «Голосом Америки» висловлюються позитивно про підписання угоди, переконуючи, що цей крок не вплине на євроінтеграційні процеси у країні. Натомість, успішна конкуренція з країнами СНД продемонструє Європі, що Україна готова до західно-європейського ринку.
«Зона вільної торгівлі з СНД не ставить під питання європейську інтеграцію – тут можна працювати на два фронти. Питання в тому, хто зможе краще скористатися на практиці можливостями угоди. Чи це будемо ми, чи наші конкуренти – подивимося. Угода спрощує правила та зменшує вплив держави на торгівлю, а далі справа за конкурентоздатністю підприємств», – сказав «Голосу Америки» Олександр Шаров, експерт Національного Інститут стратегічних досліджень.
Оскільки 30% українського експорту іде у Росію, за умов погіршення світової економічної ситуації, угода може пом’якшити двосторонні торгівельні відносини, тим самим захистить український експорт. Виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко вважає, що зона спрощеної торгівлі з Росією зокрема, може призвести до зменшення частоти торгових конфліктів між двома країнами.
«Ця угода фіксує торговий режим, який вже існує з СНД. Тут немає колосального прогресу, немає пониження торгових бар’єрів, але принаймні картинка фіксується», – сказав Голосу Америки Устенко.
Оскільки Росія в кінці серпня цього року стає членом Світової Організації Торгівлі, то близько половини умов договору СНД мають свої посилання на СОТ, а тому можуть вважатися продовженням світової політики про повну лібералізацію міжнародної торгівлі, вважає Шаров.
Проте економісти наголошують, що українська влада сьогодні сильно перебільшує ефективність підписання цієї угоди – вона не зможе принести 2,5% приросту ВВП за жодних обставин. Прорахувати економічний ефект від підписання угоди взагалі складно, тому що він гіпотетичний, адже сьогодні ніхто не може сказати, які Росія захотіла б завтра встановити обмеження на товари українських виробників.
Від підписання угоди експерти сюрпризів не очікують, адже за останні 20 років Україна і так активно співпрацювала з країнами СНД, і положення, зафіксовані у документі, матимуть допоміжну функцію. Окрім того, частина угоди не буде виконуватися, адже деякі її положення дуже аморфні. Наприклад, якщо мова іде про «зниження торгових бар’єрів», то не вказуються ні строки, ні позиції, щодо яких плануються зміни, а тому такі заяви тільки декларують наміри.
Президент Віктор Янукович у четвер підписав закон про ратифікацію угоди про зону вільної торгівлі у рамках Співдружності Незалежних Держав. Верховна Рада ратифікувала цей договір 30-го липня на позачерговій сесії.
«Зона вільної торгівлі з СНД не ставить під питання європейську інтеграцію – тут можна працювати на два фронти. Питання в тому, хто зможе краще скористатися на практиці можливостями угоди».Олександр Шаров
Головною перевагою зони вільної торгівлі з СНД називають те, що Росія тепер не зможе вводити жорсткі санкції проти товарів українських виробників.
Представники ж опозиції одразу після підписання угоди назвали її «здачею національних інтересів», головною претензією є виключення та обмеження низки товарів, на які не поширюються умови договору – насамперед, це стосується експорту цукру, нафти та газу.
Проте сьогодні, експерти опитані «Голосом Америки» висловлюються позитивно про підписання угоди, переконуючи, що цей крок не вплине на євроінтеграційні процеси у країні. Натомість, успішна конкуренція з країнами СНД продемонструє Європі, що Україна готова до західно-європейського ринку.
«Зона вільної торгівлі з СНД не ставить під питання європейську інтеграцію – тут можна працювати на два фронти. Питання в тому, хто зможе краще скористатися на практиці можливостями угоди. Чи це будемо ми, чи наші конкуренти – подивимося. Угода спрощує правила та зменшує вплив держави на торгівлю, а далі справа за конкурентоздатністю підприємств», – сказав «Голосу Америки» Олександр Шаров, експерт Національного Інститут стратегічних досліджень.
Оскільки 30% українського експорту іде у Росію, за умов погіршення світової економічної ситуації, угода може пом’якшити двосторонні торгівельні відносини, тим самим захистить український експорт. Виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко вважає, що зона спрощеної торгівлі з Росією зокрема, може призвести до зменшення частоти торгових конфліктів між двома країнами.
«Ця угода фіксує торговий режим, який вже існує з СНД. Тут немає колосального прогресу, немає пониження торгових бар’єрів, але принаймні картинка фіксується», – сказав Голосу Америки Устенко.
Оскільки Росія в кінці серпня цього року стає членом Світової Організації Торгівлі, то близько половини умов договору СНД мають свої посилання на СОТ, а тому можуть вважатися продовженням світової політики про повну лібералізацію міжнародної торгівлі, вважає Шаров.
Проте економісти наголошують, що українська влада сьогодні сильно перебільшує ефективність підписання цієї угоди – вона не зможе принести 2,5% приросту ВВП за жодних обставин. Прорахувати економічний ефект від підписання угоди взагалі складно, тому що він гіпотетичний, адже сьогодні ніхто не може сказати, які Росія захотіла б завтра встановити обмеження на товари українських виробників.
Від підписання угоди експерти сюрпризів не очікують, адже за останні 20 років Україна і так активно співпрацювала з країнами СНД, і положення, зафіксовані у документі, матимуть допоміжну функцію. Окрім того, частина угоди не буде виконуватися, адже деякі її положення дуже аморфні. Наприклад, якщо мова іде про «зниження торгових бар’єрів», то не вказуються ні строки, ні позиції, щодо яких плануються зміни, а тому такі заяви тільки декларують наміри.
