Донецьк – Бюджет Донецької області може бути недовиконаний. Промислове виробництво продовжує падати, зараз цей показник становить понад 9 відсотків. До цього додалася «торговельна війна» з Росією. Наскільки вона впливає на бізнес? Та чи може таке економічне ускладнення відносин із Росією стати приводом для швидкого вступу в Митний союз у разі непідписання угоди про асоціацію?
Рінат Ахметов, бізнесмен та найбагатша людина України, вважає, що термін «торговельна війна» засуворий для характеристики відносин України з Росією.
«Кожна ситуація має робити нас сильнішими. По-перше, так голосно сказано «торговельна війна» з Росією, я такого не знаю. Але те, що відбулося на кордоні, я думаю, що ця ситуація зробить сильнішими Україну, український бізнес та кожного українця. Ми з цього маємо набути досвіду. Подивитися на себе: що ми робили правильно та неправильно. Правильно проаналізувати. І в майбутньому щоб ми від цього лише ставали сильнішими. І щоб ми від цього не залежали. Щоб від України залежало, а Україна не залежала», – наголошує Ахметов.
Ахметов таки втрачає гроші через «торговельну війну»
Андрій Шишацький, голова Донецької облдержадміністрації також зазначає, що це не варто ситуацію, що склалася, називати «торговельною війною». Однак він зауважує, що Росія скасувала квоти на безмитне ввезення труб у Російську Федерацію, тому великі втрати несе Харцизський трубний завод, який входить до холдингу «Метінвест» Ріната Ахметова.
«З формального боку часто та ж митниця російська поводить себе грамотно. Багато експортерів були до цього не готові, – пояснює Андрій Шишацький. – Але ми розуміємо, що є неформальні моменти, були достатньо великі затримки. Розвантажувалися і заготовка, і квадрат, і сорт, тобто продукція металургійних заводів. Були зупинки експорту цистерн, вагонів до Російської Федерації. Знову ж таки, формальні питання непроплати контрагентів з російського боку за рух по залізниці. По «Норду» теж, ставка мита була визначена як 0,25 євро за літр холодильника. Вона передбачена, а це вже питання Росії, чи застосовувати, чи ні. Митний союз рухається своїм темпом, включаються певні моменти для країн, які не входять до Митного союзу. Що стосується прямого впливу на наповнення бюджету в області, про це ще казати рано».
Андрій Шишацький також зазначає, що головний фактор, який впливає на наповнення бюджету, це суттєве падіння обсягів виробництва.
Щоб не втратити Україну, ЄС може пробачити ув’язнення Тимошенко?
Вплив «торговельної війни» на економіку та політику області й країни оцінив і донецький економіст Олександр Кендюхов. Зокрема, у коментарі Радіо Свобода він зауважив, що через «торговельну війну» Донеччина і Україна загалом недоотримають мільярдів гривень за умови й без того великого дефіциту держбюджету. Тому він припускає, що Росія сподівається на те, що Україна шукатиме з сусідом компромісу. Однак Кендюхов вважає, що в ЄС це також розуміють.
«Я гадаю, що велику роль відіграє розуміння з боку керівних органів ЄС складності економічної ситуації для України і небажання у своїй геополітичній і геоекономічній перспективі втратити Україну, тобто заплющити очі на те, як наша країна стає все більш залежною від Російської Федерації. Я думаю, що ось це небажання підштовхнути Україну в обійми Митного союзу з боку Європейського союзу може нівелювати попередні серйозні претензії з приводу політично мотивованих ув’язнень, зокрема, Юлії Тимошенко. Тобто економіка може отримати перемогу над питаннями, які стосуються прав людини і політично мотивованих, як каже Європа, карних справ», – зауважує Кендюхов.
14 серпня Федерація роботодавців України заявила, що Митна служба Росії включила до переліку «ризикових» усіх без винятку українських імпортерів, що фактично на невизначений час блокувало постачання товарів із України.
Рінат Ахметов, бізнесмен та найбагатша людина України, вважає, що термін «торговельна війна» засуворий для характеристики відносин України з Росією.
«Кожна ситуація має робити нас сильнішими. По-перше, так голосно сказано «торговельна війна» з Росією, я такого не знаю. Але те, що відбулося на кордоні, я думаю, що ця ситуація зробить сильнішими Україну, український бізнес та кожного українця. Ми з цього маємо набути досвіду. Подивитися на себе: що ми робили правильно та неправильно. Правильно проаналізувати. І в майбутньому щоб ми від цього лише ставали сильнішими. І щоб ми від цього не залежали. Щоб від України залежало, а Україна не залежала», – наголошує Ахметов.
Ахметов таки втрачає гроші через «торговельну війну»
Андрій Шишацький, голова Донецької облдержадміністрації також зазначає, що це не варто ситуацію, що склалася, називати «торговельною війною». Однак він зауважує, що Росія скасувала квоти на безмитне ввезення труб у Російську Федерацію, тому великі втрати несе Харцизський трубний завод, який входить до холдингу «Метінвест» Ріната Ахметова.
«З формального боку часто та ж митниця російська поводить себе грамотно. Багато експортерів були до цього не готові, – пояснює Андрій Шишацький. – Але ми розуміємо, що є неформальні моменти, були достатньо великі затримки. Розвантажувалися і заготовка, і квадрат, і сорт, тобто продукція металургійних заводів. Були зупинки експорту цистерн, вагонів до Російської Федерації. Знову ж таки, формальні питання непроплати контрагентів з російського боку за рух по залізниці. По «Норду» теж, ставка мита була визначена як 0,25 євро за літр холодильника. Вона передбачена, а це вже питання Росії, чи застосовувати, чи ні. Митний союз рухається своїм темпом, включаються певні моменти для країн, які не входять до Митного союзу. Що стосується прямого впливу на наповнення бюджету в області, про це ще казати рано».
Андрій Шишацький також зазначає, що головний фактор, який впливає на наповнення бюджету, це суттєве падіння обсягів виробництва.
Щоб не втратити Україну, ЄС може пробачити ув’язнення Тимошенко?
Вплив «торговельної війни» на економіку та політику області й країни оцінив і донецький економіст Олександр Кендюхов. Зокрема, у коментарі Радіо Свобода він зауважив, що через «торговельну війну» Донеччина і Україна загалом недоотримають мільярдів гривень за умови й без того великого дефіциту держбюджету. Тому він припускає, що Росія сподівається на те, що Україна шукатиме з сусідом компромісу. Однак Кендюхов вважає, що в ЄС це також розуміють.
«Я гадаю, що велику роль відіграє розуміння з боку керівних органів ЄС складності економічної ситуації для України і небажання у своїй геополітичній і геоекономічній перспективі втратити Україну, тобто заплющити очі на те, як наша країна стає все більш залежною від Російської Федерації. Я думаю, що ось це небажання підштовхнути Україну в обійми Митного союзу з боку Європейського союзу може нівелювати попередні серйозні претензії з приводу політично мотивованих ув’язнень, зокрема, Юлії Тимошенко. Тобто економіка може отримати перемогу над питаннями, які стосуються прав людини і політично мотивованих, як каже Європа, карних справ», – зауважує Кендюхов.
14 серпня Федерація роботодавців України заявила, що Митна служба Росії включила до переліку «ризикових» усіх без винятку українських імпортерів, що фактично на невизначений час блокувало постачання товарів із України.
| Передрук з "Радіо Свобода" |
