Гуманітарні та неурядові організації, підприємці, фермери та уряди по всьому світу із занепокоєнням спостерігають за новинами з Вашингтона після рішення президента США призупинити всю іноземну допомогу.
Представники українських ініціатив, які отримують допомогу від США, сподіваються, що це рішення не зачепить існуючі програми.
Тим часом у деяких країнах вже починають бити на сполох, називаючи потенційні наслідки припинення програм допомоги, якщо воно станеться, катастрофічними.
Можливі наслідки рішення адміністрації президента США та реакції на нього, зібрали журналісти Радіо Свобода у Києві.
Одним із перших Дональд Трамп підписав указ про призупинення зовнішньої допомоги США на програми з розвитку на 90 днів. Пояснюють це тим, що "жодна подальша зовнішня допомога не буде виплачуватися у спосіб, який не повністю узгоджується" з зовнішньою політикою президента США.
Пряма цитата із тексту указу: "90-денна пауза в міжнародній допомозі США на розвиток для оцінки ефективності та узгодженості із зовнішньою політикою Сполучених Штатів. Усі керівники департаментів і агенцій, які відповідають за програми допомоги іноземного розвитку Сполучених Штатів, повинні негайно призупинити нові зобов’язання та виплати коштів допомоги розвитку іноземним країнам і неурядовим організаціям-виконавцям, міжнародним організаціям і підрядникам до перегляду таких програм на ефективність і відповідність зовнішній політиці Сполучених Штатів".
Чи стосується це України?
Президентський указ Дональда Трампа про 90-денну паузу в наданні міжнародної підтримки не впливає на програми збройної допомоги Україні. Про це в Пентагоні підтвердили Українській службі Голосу Америки.
“Безпекова допомога Україні не підпадає під обмеження нещодавнього указу про іноземну допомогу, оскільки він стосується лише програм розвитку, а не військової підтримки”, - повідомили в Міноборони США.
Це означає, що контракти на виготовлення зброї для України за програмою USAI, оформлені адміністрацією Байдена, залишаються в силі. Також конкретний указ Трампа не впливає на будь-які залишкове і раніше заплановане постачання зброї зі складів США за програмою PDA, яке було оголошене Джо Байденом.
Напередодні Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України так пояснював рішення адміністрації Трампа:
"Насправді указ Трампа стосується міжнародної допомоги в межах "Програм розвитку", що стосуються діяльності агентств ООН, миротворчих ініціатив, програм підтримки біженців тощо. Україна отримує допомогу від США в рамках програм Presidential Drawdown (PDA), Ukraine Security Assistance Initiative (USAI) та Foreign Military Financing (FMF). Указ президента США цих програм не стосується", – йшлося в повідомленні ЦПД.
А як щодо невійськової допомоги?
Наразі невідомо, як саме президентський указ Трампа може вплинути на невійськову допомогу для України. Посольство США в Україні додаткових пояснень з цього приводу не дає і посилається на оприлюднений текст указу президента Трампа.
Зовнішня допомога США становить близько одного відсотка федерального бюджету. У зверненні до ООН у 2018 році під час свого першого президентського строку Дональд Трамп казав, що "ми збираємося надавати іноземну допомогу лише тим, хто поважає нас і, чесно кажучи, є нашими друзями".
У заяві від 22 січня цього року новий держсекретар Трампа Марко Рубіо сказав:
"Кожен долар, який ми витрачаємо, кожна програма, яку ми фінансуємо, і кожна політика, яку ми проводимо, повинні бути виправдані трьома простими запитаннями: "Чи робить це Америку безпечнішою? Чи робить це Америку сильнішою? Чи робить це Америку процвітаючою?".
Що саме в Україні залежить від невійськової допомоги США?
За даними з офіційного сайту USAID, від початку повномасштабної війни Агентство з міжнародного розвитку (USAID) надало Україні 2,6 мільярда доларів гуманітарної допомоги, 5 мільярдів доларів допомоги на розвиток та понад 30 мільярдів доларів прямої бюджетної підтримки.
Ці гроші йдуть на підтримку різноманітних секторів: від державного сектору, який надає критично важливі послуги, до антикорупційних органів, від допомоги внутрішнім переселенцям – до освіти й медичної галузі.
Як мовиться у звіті Офісу урядової підзвітності США, пряме бюджетне фінансування уряду України головним чином йшло через USAID для відшкодування уряду допустимих витрат, таких як заробітні плати вчителям, державним службовцям та працівникам охорони здоров’я.
Окрім того, як видно зі звітів USAID, підтримку отримує енергетичний сектор, аграрії, служби із переміщення і логістики, а також - програми із допомоги у працевлаштуванні для українських жінок.
Народна депутатка Інна Совсун пояснює, що допомога USAID з початку повномасштабного вторгнення була суттєвою саме для бюджету України. Якщо рішення президента США скасує невійськову допомогу Україні, цей критично важливий напрям може суттєво постраждати.
"Це ті кошти, за які ми підтримували наших внутрішньо переселених осіб, відбудовували деокуповані території, посилювали енергетичну систему в країні.
Наприклад, у вересні 2024-го було виділено 325 млн доларів на допомогу українському сектору енергетики. Припинення невійськової допомоги США Україні сповільнить наше відновлення, якого ми потребуємо через війну з Росією", – каже парламентарка з комітету Верховної Ради України з питань енергетики.
Совсун наголошує, що замороження фінансування USAID – це тимчасове рішення. "Як державі нам зараз необхідно зробити все можливе, щоб воно не стало довготривалим", – зауважує депутатка.
Згортання ініціатив – це сигнал про що?
За даними USAID, з 2022 року третина українських фермерів скористалася різними видами підтримки від агентства, що дало дохід українській економіці у мільярд доларів.
На прохання Голосу Америки про коментар, речник USAID порадив звернутися до Білого дому за роз'ясненнями.
Голова "Всеукраїнської аграрної ради" Андрій Дикун сподівається, що 90-денна перерва у наданні зовнішньої допомоги США не має вплинути на поточні проєкти в агросекторі України.
"Побоювання мінімальні. Можливо, якісь нові проєкти, дійсно, тимчасово не будуть запущені саме у ці 90 днів, але ті, що вже отримали фінансування і запущені, працюватимуть і допомагатимуть українським виробникам й надалі", - сказав він у коментарі Радіо Свобода.
Також Дикун додав, що робота USAID має важливе значення для агросектору України, тому що за їх підтримки малі та середні агропідприємства на деокупованих та прифронтових територіях отримують допомогу для відновлення своєї діяльності та збереження врожаїв.
"Наприклад, рукави для зберігання зерна, сушарки, добрива, насіння.
За підтримки USAID активно проводилася земельна реформа, а зараз ми спільно займаємося розвитком реформи зрошення, підтримкою аграріїв, які створюють об’єднання водокористувачів. Проєктів на підтримку аграріїв у USAID насправді достатньо багато і вони вагомі для агровиробників. Гранти, консультаційні послуги, юридична підтримка. Все це вагома допомога для українських аграріїв".
Представники інших сфер, які отримували американську підтримку, говорять про можливі виклики.
Світлана Мусіяка, асоційована старша дослідниця Незалежної антикорупційної комісії (НАКО), розповіла Радіо Свобода, що призупинення фінансування України може мати негативні наслідки.
"Конкретні наслідки залежать від нюансів. Але найголовніше – це сигнал, який ми отримаємо за результатами кінцевого рішення. Це може бути розцінено як зменшення підтримки США демократичних реформ та економічної стабільності в Україні", – каже Мусіяка.
За її словами, українське громадянське суспільство неодноразово доводило свою активність і життєстійкість. Тому Світлана Мусіяка і не вірить, що це може зупинити реформи.
Представник правозахисного центру "Наш світ" Андрій Кравчук називає допомогу США українському суспільству "дуже значною, але не вирішальною". Кравчук займається адвокацією у сфері прав ЛГБТК+ спільноти.
"Безумовно, ми хвилюємось за джерела фінансування нашої діяльності, але хочу зауважити, що американський уряд ніколи не був великим та активним гравцем стосовно ЛГБТК питань поза межами США. Лише в останній рік президентства Барака Обами уряд США та американське посольство в Києві взагалі почали демонструвати свою зацікавленість у цих питаннях, але й після цього їхній інтерес та участь значно поступалися активності європейських держав, таких, як Нідерланди, скандинавські країни, Німеччина, Британія, – додає Андрій Кравчук.
Кравчук при цьому сподівається, що Державний департамент США продовжить підтримувати діяльність українських активістів.
"Зрештою, ми отримували від них фінансування ще під час першого терміну президента Трампа", - зауважує він.
Виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк, експертка в сфері медіа, каже, що загрози припинення фінансової допомоги від США не зупиняють ні роботи, ані розвитку українських ЗМІ:
"Загрози завжди є. Звісно, хотілось би активнішої участі європейських партнерів в підтримці українського громадського сектору і в підтримці України загалом",– повідомила Романюк.
Проте Україна не одинока у своїх роздумах стосовно можливих наслідків припинення американської допомоги.
"Це було б катастрофою для афганців"
Однією з країн, яка може постраждати від призупинення міжнародної допомоги від США чи не найбільше, є Афганістан.
Ян Егеланд, генеральний секретар Норвезької ради у справах біженців, сподівається, що гуманітарна допомога Афганістану не буде заморожена.
"Якщо це станеться, це буде катастрофою для понад 22 мільйонів афганців, які потребують допомоги", – сказав Егеланд в інтерв’ю Радіо Свобода.
За словами Спеціального генерального інспектора з питань відновлення Афганістану, після захоплення влади Талібаном Вашингтон надав майже 3 мільярди доларів допомоги афганцям, хоча США вивели свої війська з країни в серпні 2021 року на тлі захоплення країни ісламістами.
"Допомога на розвиток йде не режиму, вона йде не керівництву. Вона йде дуже бідним людям, які потребують допомоги, щоб подбати про себе", – наголосив Егеланд.
Під загрозою – у тому числі програми, які відстоюють права жінок і надають їм захист в регіоні, кажуть у цій країні.
"Ця програма допомогла багатьом жінкам у нашому селі чи районах поблизу міста Хост", – розповіла Радіо Свобода Зайнаб із провінції Хост, що на півдні Афганістану. Вона каже, що та програма, яка діяла за підтримки USAID, надавала жінкам можливості виживати і заробляти собі на життя.
"Ця програма не повинна бути зупинена", – каже Зайнаб.
Чи зможе Косово без підтримки?
Ще один регіон, який відчує призупинення допомоги від США, – Косово.
USAID повідомляє, що з 1999 року інвестувало понад мільярд доларів у розвиток Косова, держави на Балканах, яка проголосила незалежність від Сербії у 2008 році.
Крешнік Шеху, виробник деревини з центру Косова, повідомив Радіо Свобода, що якби американської допомоги не було, регіон відставав би в економічному розвитку на багато років. Шеху зізнається, що "не хоче вірити, що USAID відвернеться" від Косова.
"Ми ще недостатньо виросли, щоб протистояти неймовірній конкуренції на міжнародному ринку", – сказав він.
Радіо Свобода 22 січня надіслало прохання про коментар на цю тему до Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Адміністративно-бюджетного управління та пресслужби Білого дому. До моменту публікації цієї статті не було отримано відповідей на ці запити.
Дивіться також:
