Одинадцять країн мають підписати в Сантьяго Тихоокеанську торговельну угоду без участі в ній Сполучених Штатів. Це реакція на зростання протекціоністських тенденцій у світі й торішній вихід з угоди Сполучених Штатів.
Церемонія підписання угоди відбудеться в четвер, через день після того, як Європейський Союз і Міжнародний валютний фонд закликали президента Трампа зупинитися перед спалахом торговельної війни з приводу накладення Сполученими Штатами тарифів на імпорт сталі і алюмінію.
Всеохопна і прогресивна угода щодо Транстихоокеанського партнерства зменшить тарифи в країнах, на які припадає 13% глобальної економіки, разом – 10 трильйонів доларів. Разом зі Сполученими Штатам це представляло б 40% світової економіки.
Але, навіть і без Сполучених Штатів угода стосуватиметься величезного ринку із близько 500 мільйонами населення. Це, згідно з чилійськими та канадськими статистичними даними, одна з трьох найбільших у світі торговельних угод.
Первісна угода, відома як Трансатлантичне партнерство, практично припинило існування після того, як Дональд Трамп вийшов з неї через три дні після своєі інавгурації, мовляв, для захисту американських робочих місць. Решта, тобто 11 країн, очолені Японією і Канадою, опрацювали змінену угоду, яка набере сили, коли щонайменше шість країн ратифікують її.
Змінена угода буде підписана в четвер по полудні. В ній будуть зміни, які вимагали США, що стосуються фармацевтичних виробів і захисту інтелектувальної власності.
Сторонами нової угоди будуть Австралія, Бруней, Канада, Чилі, Японія, Малайзія, Мексика, Нова Зеландія, Перу, Сінгапур і В’єтнам.
У січні, на Світовому економічному форумі у Швейцарії, президент Трамп заявив, що Сполучені Штати можуть повернутися до угоди, якщо отримають кращі умови. Однак новозеландський міністр торгівлі і Японія заявили, що це малоймовірне.
Дивіться також: Закриття Офісу Інституту Кеннана в Києві. Чому розгорівся конфлікт та якими будуть наслідки для української науки?