Прихильники контролю над озброєннями у США сподіваються, що нові заяви президента Дональда Трампа про підтримку денуклеаризації призведуть до переговорів з Росією та Китаєм щодо скорочення озброєнь.
Дональд Трамп, який тиждень тому виступав на Всесвітньому економічному форумі у швейцарському Давосі, сказав, що переговори США з росіянами та Китаєм щодо денуклеаризації та можливих угод "дуже можливі".
"На ядерну [зброю] витрачаються величезні суми грошей, а про її руйнівну здатність ми навіть не хочемо говорити, тому що ви не хочете чути, — сказав він. — Це надто депресивно".
Трамп зазначив, що під час свого першого терміну він обговорював цю тему з президентом Росії Володимиром Путіним.
"Ми говорили про денуклеаризацію наших двох країн, і Китай би теж пристав на це, — сказав Трамп. — Президенту Путіну дуже сподобалася ідея скоротити ядерні [озброєння], і я думаю, що решта світу — ми б змусили їх слідувати".
За кілька місяців перед тим, як залишити посаду, попередній президент США Джо Байден зустрівся з президентом Китаю Сі Цзіньпіном на саміті APEC у Перу. Вони погодилися, що рішення щодо використання ядерної зброї повинно залишатися під контролем людини. Цей консенсус розглядався як позитивний крок після того, як чотири місяці тому Китай призупинив переговори з Вашингтоном про контроль над ядерною зброєю на знак протесту проти продажу американської зброї Тайваню.
Жах ядерної атаки вперше став очевидним для багатьох у світі через публікації західної преси, які друкували фотографії обгорілих і опромінених радіацією людей, які пережили атомну атаку США на два японські міста в 1945 році, щоб покласти край Другій світовій війні. У наступні роки під час Холодної війни американський уряд зафіксував на відео руйнівну силу тестових вибухів у пустелі Невада, що зрештою спонукало публічні демонстрації із закликом до "заборони бомби" та до дипломатичних дій щодо скорочення або ліквідації всієї ядерної зброї.
Великий прорив стався в 1987 році з Договором про ліквідацію ракет середньої і малої дальності (РСМД) між Сполученими Штатами та Радянським Союзом. Наступного року він набув чинності.
До 1991 року було знищено майже 2700 ракет. Вперше дві ядерні супердержави досягли скорочення такої зброї, а не просто обмежили її зростання.
З роками американці та росіяни втратили монополію на ядерну зброю. Нині дев'ять країн мають ядерні арсенали, хоча Ізраїль ніколи не визнав володіння такою зброєю.
Сполучені Штати та Росія мають понад 5000 ядерних боєголовок — 90% від загальної кількості у світі. За словами прихильників контролю над озброєннями, об’єднана глобальна сила ядерної зброї всіх країн може багаторазово знищити світ.
Чинний Новий договір про скорочення стратегічних озброєнь (Договір між РФ та США щодо подальшого скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь, СНО-ІІІ), підписаний у 2010 році президентом США Бараком Обамою та президентом Росії Дмитром Медведєвим, встановлює обмеження на кількість розгорнутих стратегічних ядерних боєголовок і систем доставлення, він також передбачає інспекції на місцях та обмін даними для перевірок.
Термін дії договору закінчується на початку лютого 2026 року, що додає терміновості заклику Трампа до переговорів з Росією та Китаєм, розповідає Сяодон Лян, старший аналітик з питань політики щодо ядерної зброї та роззброєння в Асоціації контролю над озброєннями.
"Тож це питання має бути на першому місці порядку денного. Сигнал про те, що президент стурбований цим питанням і думає про нього, є дуже позитивним", — сказав Лян Голосу Америки.
Оскільки на узгодження формальної всеосяжної угоди можуть піти роки, можливо, це відбуватиметься усі чотири роки другого президентства Трампа. Лян пропонує президенту США розглянути "виконавчу угоду" з Путіним, неформальний консенсус або низку односторонніх кроків, щоб сторони продовжували дотримуватися умов СНО-ІІІ на невизначений термін.
"Це стане стабілізаційним фактором у цих важливих двосторонніх відносинах", — додав Лян.
Є аналітики, які виступають за більш агресивну тактику.
Трампу слід розглянути можливість віддати наказ про відновлення ядерних випробувань, щоб продемонструвати супротивникам Америки, що арсенал США зброї масового знищення залишається життєздатним, пише Роберт Пітерс, науковий співробітник Heritage Foundation, консервативного аналітичного центру, який вважають таким, що може мати домінантний вплив на політику адміністрації Трампа.
Пітерс також припускає, що Трамп, можливо, захоче вийти з Договору про заборону випробувань 1963 року, укладеного з Москвою, і "провести наземні випробування або... в Неваді, або в Тихому океані над відкритою водою, де ядерні опади можуть бути мінімізовані", щоб стримувати ескалаційні кроки супротивника Сполучених Штатів.
Heritage Foundation не відповів на численні запити Голосу Америки щодо інтерв’ю з Пітерсом.
Відомо, що з 1990 року Москва не проводила жодних випробувань, які викликають ядерну ланцюгову реакцію, відому як "критичність". Сполучені Штати оголосили, що більше не випробовуватимуть ядерну зброю, хоча моделювання підкритичного стану триває. Інші ядерні країни наслідували цей приклад, за винятком Північної Кореї, яка востаннє ініціювала випробувальний ядерний вибух у 2017 році.
Бюлетень вчених-атомників у вівторок перевів стрілки свого "годинника Судного дня" на одну секунду вперед до 89 секунд до півночі, що означає небезпеку від зброї масового знищення та інших життєвих загроз.
"Ми переводимо годинник ближче до півночі, тому що ми не бачимо позитивного прогресу в глобальних викликах, з якими ми стикаємося, включаючи ядерний ризик, зміну клімату, біологічні загрози та прогрес у революційних технологіях", — сказав Даніель Гольц, професор фізики Чиказького університету, відразу після того, як переведення стрілок годинника було представлено в Інституті миру США.
Хоча годинник Судного дня є лише символічним, Лян з Асоціації контролю над озброєннями розглядає його як щорічний важливий ритуал, що підкреслює ризики, які становлять світові ядерні арсенали для американців та всього людства.
"Це хороший інструмент для того, щоб привернути до цього увагу більшої кількості людей, і ви не можете казати, що в американців зараз так багато інших проблем. І мати цей [годинник] як нагадування, я вважаю, є ефективним інструментом комунікації", — сказав Лян.
На церемонії "Годинник Судного дня" Голос Америки запитав колишнього президента Колумбії та лауреата Нобелівської премії Хуана Мануеля Сантоса про те, що, на його думку, є найбільшою перешкодою для того, щоб Трамп, Путін та Сі досягли прогресу в денуклеаризації.
"Найбільший виклик, на мій погляд, полягає в тому, щоб вони зрозуміли, що вони повинні сісти та поговорити про те, як вони троє можуть ухвалювати рішення, щоб врятувати свої власні країни та весь світ", — сказав він.
Лян провів паралельн між нинішньою ситуацією та дзвінком президента США Джона Ф. Кеннеді радянському лідеру Микиті Хрущову під час кубинської ракетної кризи 1962 року, яка змусила Вашингтон і Москву відійти від межі ядерної війни.
Ця резолюція перевела стрілки годинника Судного дня наступного року назад на 12 хвилин до півночі на знак визнання того, що США, Радянський Союз і Велика Британія заборонили ядерні випробування в атмосфері, космосі та під водою.
Минуло кілька років з того часу, як Сполучені Штати брали участь у переговорах щодо денуклеаризації. Переговори на робочому рівні у 2019 році в Швеції між першою адміністрацією Трампа та представниками Північної Кореї не привели до жодної угоди, причому головний перемовник Пхеньяна Кім Мьонг Гіл сказав журналістам, що американці завищили очікування, обіцяючи гнучкість, але не готові "змінити свої старі погляди".
Тодішній речник Держдепартаменту Морган Ортагус зазначив у своїй заяві, що не можна очікувати, що дві країни "подолають спадщину 70 років війни та ворожнечі на Корейському півострові протягом однієї суботи", але такі вагомі питання "вимагають твердої прихильності обох країн, і Сполучені Штати віддані цьому".
