У Нью-Йорку відбулась церемонія нагородження переможців правозахисної премії Albie Awards, яку заснували голівудський актор Джордж Клуні та його дружина Амаль – відома правозахисниця. Премію назвали на честь судді Албі Сакса, який боровся з апартеїдом в Південній Африці.
Червоною доріжкою перед початком церемонії пройшлися Меріл Стріп, Метт Деймон, Данатела Версаче, Скарлет Йогансон та багато інших відомих зірок світового шоу-бізнесу. Серед лауреатів цьогорічної премії – українська правозахисна організація Truth Hounds.
Американський актор Метт Деймон не може стримати свої емоції, говорячи про Україну та її громадян, які борються за відновлення справедливості через війну Росії проти України. Саме він презентував номінацію "Справедливість для тих, хто вижив", в якій перемогла українська правозахисна організація Truth Hounds.
Виконавчий директор організації Truth Hounds Роман Авраменко вперше виступає перед такою аудиторією. Він пишається роботою, яку робить його організація, фіксуючи воєнні злочини в Україні.
Назва його організації у перекладі з англійської – "Гончаки за правдою" – не залишає запитань щодо того, чим вона займається. Роман, жартуючи, додає, що часто їх ще називають "нишпорками за правдою". За його словами, головне, щоб їхня робота допомогла тим, хто став жертвами російської агресії.
"Коли ми йдемо від них, бачимо, якими очима вони на нас дивляться, це сильно зобов'язує. Ми можемо у своїх зубах принести цю справедливість назад людям", - розповідає Роман Авраменко.
Анна Нейстат – у фундації подружжя Клуні «За справедливість» очолює напрямок, який займається злочинами Росії в Україні. З початком повномасштабного вторгнення притягнення російських воєнних злочинців до відповідальності для фонду стало одним з ключових завдань. Вона розповідає, що команда фонду та Truth Hounds день і ніч працювали над притягненням до відповідальності винних за злочини в Україні.
"Тому для нас це була не просто організація, навіть не українська організація. Це був близький партнер", - зазначила Нейстат.
Організації почали співпрацю практично одразу після вторгнення. За словами Нейстат, методологія збору доказів у них дуже схожа. За її словами, фундація Клуні не веде узагальнену документацію щодо порушення прав людини, а зосереджена на порушенні конкретних кримінальних справ, тому ретельно працює над збором доказів, адже лише докази, зібрані належним чином, можна використовувати для кримінального переслідування.
Нейстат додає, що ціль премії – розповісти усьому світу про конкретних людей, які борються за справедливість.
"У випадку з Україною про те, що відбувається, почув весь світ. Але мало хто знає, чому їм відомо про це. Дуже мало людей знають, що насправді існують такі люди, як Роман", - пояснює вона.
Документуванням воєнних злочинів Роман Авраменко займається з 2014-го року. У вересні 2014-го він поїхав у свою першу польову місію з документування воєнних злочинів у Донецькій та Луганській областях, згодом додався і Крим. За його словами, вже тоді було зрозуміло, що потрібно негайно документувати докази, бо вони втрачаються, і потім їх відновити буде неможливо.
Із тих пір Роман та його команда провела понад 220 польових місій, більше третини з них - за останні півтора року. До повномасштабного вторгнення організація займалася не лише документуванням злочинів, а й процесуальними змінами, працюючи з прокурорами та змінюючи їхні підходи до воєнних злочинів. Згодом ця організація почала поширювати діяльність в інших країнах. "На жаль, багато є країн з активними чи замороженими конфліктами. Ми навчали групи правозахисників та представників громадянського суспільства в Грузії, Таджикистані, Казахстані, були і під час нового кола конфлікту у Нагірному Карабаху", - розповідає Роман.
З початком повномасштабного вторгнення запит на експертизу Романа та його колег збільшився у рази. Тому довелося збільшити кількість документаторів, юристів, розслідувачів та польових виїздів. До прикладу, зараз команда працює у Миколаївській та Херсонській області, документуючи наслідки підриву Каховської дамби.
Авраменко каже, що вони відрізняються від інших організацій тим, що працюють над притягненням до індивідуальної кримінальної відповідальності за вчинення міжнародних злочинів.
Від 2014 року команда працювала таким чином, щоб докази, які збираються, можна було використовувати в кримінальних справах в судах, і "щоб настала справедливість у вигляді кримінального переслідування".
Всього з 2014 року Truth Hounds вдалося задокументувати близько 4,5 тис. воєнних злочинів. Частина з них стала основою для двох із трьох позовів, які фундація Клуні разом з Truth Hounds готуються подати правоохоронним органам однієї з європейських країн для порушення кримінальної справи в рамках так званої універсальної юрисдикції.
Роман пояснює: з самого початку повномасштабної війни команда розуміла, що основний тягар з переслідування воєнних злочинців ляже на українську систему правосуддя. "Тому ми додатково розуміли, що потрібно застосовувати принцип екстратериторіальної юстиції, щоб інші країни переслідували воєнних злочинців за злочинів скоєнні на території України", - пояснює він.
Найстат додає, що правозахисники та юристи намагаються встановити виконавців, конкретно командирів, які відповідальні за все, що відбувалося на окупованих територіях або за невибіркові обстріли з використанням конкретних видів зброї.
Кожна зі справ, які її фонд планує подавати правоохоронцям, стосується кількох злочинів. "Тож ми справді намагаємося знайти закономірності. Перша справа стосується страт та тортур. Друга - невибіркові напади, які призвели до незаконних смертей. Третя - весь спектр воєнних злочинів на окупованих територіях – сексуальне насильство, страти, тортури, грабунок, знищення майна. У кожному випадку ми представляємо тих, хто вижив, або сім’ї людей, які були вбиті. Це дуже важливий крок", - розповідає представниця фонду "За справедливість".
Нейстат додає, що ці три справи – лише початок шляху. Фундація "За справедливість" з партнерами у рамках універсальної юрисдикції готує й інші більш складні справи, зокрема, щодо широкого застосування тортур у різних регіонах України, а також мають намір зосередитись на Маріуполі та побудувати справу навколо облоги міст і сіл.
Роман Авраменко додає, що це складний та довгий шлях, до якого має готуватися як суспільство, так і жертви. "Люди хочуть справедливість "тут та зараз", і швидко втрачають мотивацію. Наша задача, серед іншого, підтримати їхню мотивацію, не обіцяти багато, не обіцяти, що все обов'язково буде і буде швидко", - пояснює він.
Правозахисник зізнається, що сам пережив подібні емоції у 2015-му році. "Цей момент розпачу, коли ми працюємо, а нічого не міняється. І лише зараз є перші паростки й перші результати того, що було тоді напрацьовано. Тому це треба робити", - переконаний він.
Авраменко сподівається, що однією з країн, яка включиться у притягнення російських воєнних злочинців до відповідальності, будуть і Сполучені Штати.
У грудні минулого року Конгрес США вніс правки до Закону про воєнні злочини, які дозволили кримінальне переслідування воєнних злочинців на території США.
