Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган у вівторок починає переговори в Москві для узгодження позицій стосовно Сирії і про купівлю російської зброї.
Туреччина і Росія опинилися глибоко задіяними у кривавій сирійській війні: росіяни - на боці сирійського режиму Башара Ассада, а турки - на боці окремих груп повстанців проти режиму.
Турецько-російські відносини не такі рожеві, як було ще нещодавно.Солі Озел
Туреччина вже прийняла понад 3,5 мільйона біженців з Сирії, і в Анкарі побоюються, що подальший наступ сирійської армії, підтримуваної Росією та Іраном, підштовхне нову гуманітарну кризу в регіоні.
Одна із 12-ти турецьких військових позицій на північному заході Сирії опинилася в оточенні сирійських урядових сил.
“Ми очікуємо, що у цій справі Росія використає свій вплив на режим. Якщо буде хоча б найменший напад на турецьких солдатів, ми діятимемо у відповідь”, - підкреслив напередодні турецький посадовець, якого, не називаючи, цитує агентство Reuters.
Фахівець з міжнародних відносин в стамбульському університеті Кадір Хас, Солі Озел, сказав “Голосу Америки”, що турецько-російські відносини не такі рожеві, як було ще нещодавно. Це результат того, що відбувається в Ідлібі (місцевість на північному заході Сирії).
“Він (Ердоган) хотітиме, щоб (Дамаск) зупинив наступ. Цього не буде. Я не думаю, що Ердоган досягне багато. Це буде важка зустріч”, - додав Солі Озел.
У понеділок російським міністр закордонних справ Лавров висловився на підтримку наступу, звинувативши Анкару у нездатності контролювати повстанські сили.
Ознакою внутрішньої напруженості в Туреччині через Ідліб називають відставку у неділю новопризначеного командувача наземними військами в провінції генерала Ерчана Чорбачі та його заступника.
“Або вони не вірять в операцію (в Ідлібі), чи в те, як нею керують, або обурені чимось іншим”, - вказує Солі Озел.
Активізація наступу сил Ассада на Ідліб відбувається одразу після того, як Анкара і Вашингтон домовилися щодо військових операцій в Сирії, викликаючи припущення, що Путін намагається зірвати угоду.
Американсько-турецький план передбачає створення буферної зони на території Сирії, щоб захистити турецький кордон від курдських повстанців, яких Анкара вважає терористами, пов’язаними з антиурядовим рухом усередині Туреччини.
Але Вашингтон підтримує курдські формування в Сирії, які воюють проти сил так званої “Ісламської держави”.
Ускладнення відносин Туреччини і США відбуваються на тлі тіснішої співпраці Анкари з Москвою.
Російська зброя для Туреччини - члена НАТО
Анкара нещодавно придбала російські протиповітряні ракетні системи S-400, хоча проти цього гучно заперечували у Вашингтоні.
США стверджують, що російські ракети будуть загрозою для збройних систем НАТО, включно з новими американськими літаками-винищувачами F-35.
Президент Трамп зупинив плани постачання Туреччині тих літаків.
Перебуваючи в Росії, Ердоган ймовірно огляне нові російські винищувачі Сухой - 35 (S-35).
“Якщо вони вестимуть переговори про те, щоб Туреччина купила S-35 замість F-35, то це поглибить розбіжності Туреччини із західним альянсом. І росіяни, як виглядає, отримують від цього задоволення”, - каже Солі Озел.
“З іншого боку, - додає він, - нещодавні домовленості Анкари з американцями показують, що Туреччина не може легко відмовитися від 67 років союзництва з НАТО. Це дилема, це дуже складне становище, в якому опинилася Анкара. Я думаю, що ми наближаємося до завершення можливостей гри - протиставлення Вашингтона і Москви”.
Дивіться також: Чим закінчився саміт G7?
