Генеральна прокуртура України повідомила у п’ятницю про рішення Європейського суду з прав людини, який визнав, що українська влада надає екс-прем’єру Юлії Тимошенко необхідне лікування. У відомстві також заявляють про відмову у проханні ув’язненої забезпечити її лікування в німецькій клініці.
В свою чергу опоненти влади вирішили активізувати свої зусилля щодо посилення міжанродного тиску на українську владу в питанні звільнення Тимошенко та інших колишніх урядовців із в’язниці. Українські ЗМІ повідомили про передачу ЄС та США списків посадовців, які, на думку опозиції, причетні до політично вмотивованого переслідування екс-урядовців. До переліку нечебто включили як представників української влади, так і керівників Генпрокуратури і суддів, які виносили суперечливі вироки в резонансних справах.
У правлячій Партії регіонів ініціативу БЮТ назвали «фарсом». Прес-служба провладної політичної сили розповсюдила коротке повідомлення, в якому опонентам закидають зв’язки із колишнім перм’єром Павлом Лазаренком. Мовляв, той відбуває покарання в Сполучених Штатах за відмивання грошей. Регіонали також розцінюють появу такого звернення як тиск на правоохоронні структури, які розслідують порушені проти Юлії Тимошенко кримінальні справи.
«Дивує позиція тих, хто вважає себе демократами. Адже виникає питання – за якими демократичними критеріями визначались ці списки? На мій погляд, мета була залякати, здійснити тиск на тих посадових осіб, які продовжують розслідування. Не думаю, що Європа погодилась би на суб’єктивну думку», – цитує члена парламентської фракції Партії регіонів Володимира Олійника партійний сайт.
Європейські і американські урядовці поки що відмовляються коментувати можливість застосування санкцій проти українських посадовців. Водночас в Європі все частіше лунають заклики до Києва реформувати правосуддя та припинити переслідування політичних опонентів. Цього тижня депутати Європейського парламенту наголосили на необхідності пов’язати надання допомоги ЄС у залежності від поваги до прав людини та демократії в країні. Ініціатор таких змін Метін Казак висловив переконання: лише країни, що демонструють тверду прихильність до розвитку демократичних інституцій, прав людини та боротьби проти корупції, можуть розраховувати на стабілізаційні кредити та гранти від ЄС. Якщо політика Євросоюзу зазнає змін, Брюссель може обмежити надання допомоги Україні.
В свою чергу опоненти влади вирішили активізувати свої зусилля щодо посилення міжанродного тиску на українську владу в питанні звільнення Тимошенко та інших колишніх урядовців із в’язниці. Українські ЗМІ повідомили про передачу ЄС та США списків посадовців, які, на думку опозиції, причетні до політично вмотивованого переслідування екс-урядовців. До переліку нечебто включили як представників української влади, так і керівників Генпрокуратури і суддів, які виносили суперечливі вироки в резонансних справах.
У правлячій Партії регіонів ініціативу БЮТ назвали «фарсом». Прес-служба провладної політичної сили розповсюдила коротке повідомлення, в якому опонентам закидають зв’язки із колишнім перм’єром Павлом Лазаренком. Мовляв, той відбуває покарання в Сполучених Штатах за відмивання грошей. Регіонали також розцінюють появу такого звернення як тиск на правоохоронні структури, які розслідують порушені проти Юлії Тимошенко кримінальні справи.
«Дивує позиція тих, хто вважає себе демократами. Адже виникає питання – за якими демократичними критеріями визначались ці списки? На мій погляд, мета була залякати, здійснити тиск на тих посадових осіб, які продовжують розслідування. Не думаю, що Європа погодилась би на суб’єктивну думку», – цитує члена парламентської фракції Партії регіонів Володимира Олійника партійний сайт.
Європейські і американські урядовці поки що відмовляються коментувати можливість застосування санкцій проти українських посадовців. Водночас в Європі все частіше лунають заклики до Києва реформувати правосуддя та припинити переслідування політичних опонентів. Цього тижня депутати Європейського парламенту наголосили на необхідності пов’язати надання допомоги ЄС у залежності від поваги до прав людини та демократії в країні. Ініціатор таких змін Метін Казак висловив переконання: лише країни, що демонструють тверду прихильність до розвитку демократичних інституцій, прав людини та боротьби проти корупції, можуть розраховувати на стабілізаційні кредити та гранти від ЄС. Якщо політика Євросоюзу зазнає змін, Брюссель може обмежити надання допомоги Україні.
