Вік, стать, стан здоров’я, сексуальна орієнтація – відокремити від більшості в Україні можуть за будь-якою ознакою. Правозахисники стверджують: чиновники не ведуть статистики випадків дискримінації, часто зменшують масштаби цієї проблеми. Але від того проблема не зникає.
Торік Україна відзвітувалася під час Універсального періодичного огляду в Женеві про стан дотримання прав і свобод людини в країні. У відповідь Україна отримала 145 рекомендацій від 57 країн-учасниць ООН щодо покращення ситуації з правами людини, в тому числі і щодо подолання дискримінації.
Сьогодні Україна вже має закон «Про засади запобігання та протидії дискримінації», але, за словами правозахисників, він не є справжнім механізмом захисту прав людини.
«Якщо ми подивимося на пояснювальну записку до Закону про протидію дискримінації, ми побачимо, що цей закон було зроблено для виконання плану дій для лібералізації візового режиму з Європейським Союзом. Тобто не для громадян України, не для того, щоб забезпечити рівність, дієвий механізм для захисту від дискримінації, а для того, щоб виконати цей план та показати Європейському Союзу, що ми щось робимо», – каже cпівголова Коаліції з протидії дискримінації в Україні Ірина Федорович.
За її словами, справжню діяльність у сфері захисту проти дискримінації в країні проводять громадські організації, які і володіють статистикою, і борються із несправедливістю. Втім, держава все ж таки готова прислухатися до порад країн світу та до громадських активістів.
Так, у коментарі Голосу Америки Ірина Федорович зазначила, що Міністерство юстиції, офіс омбудсмена та представники громадських організацій вже зустрічалися, щоб обговорити отримані рекомендації під час Універсального періодичного огляду.
«Якісь перші кроки вже були зроблені, а яким чином все буде відбуватися далі – подивимося. Наразі я маю у своїй поштовій скриньці листи від колег, які говорять, що так, начебто Міністерство юстиції налаштоване щось робити», – говорить Ірина Федорович.
Повага до прав людини, сприймання різності інших – це основи європейських, демократичних цінностей, до яких хоче долучитися у найближчому майбутньому Україна. Підняття теми щодо існування дискримінації в країні не менш важливе за укладання різноманітних угод, зауважив у коментарі Голосу Америки директор програми «Верховенства права» Міжнародного фонду «Відродження» Роман Романов.
«Ми маємо прагнути того, щоб не тільки формально, шляхом укладання угод, через вступи до міждержавних утворень Україна ставала Європою, але і через розуміння суспільних цінностей, через повагу до європейських цінностей, які є наріжним каменем усієї інтеграції, щоб ми самі відчували себе європейцями», – говорить Роман Романов.
«Тема дискримінації – це не питання меншості, меншин, це питання всіх. В тій чи іншій ситуації кожен із нас може відчувати себе дискримінованим. Це питання усвідомлення людської гідності і сприйняття прав людини. А сьогодні саме це є ключовими європейськими цінностями», – зазначає правозахисник.
Український уряд долає проблему дискримінації своїми методами. Так, у середу Кабмін затвердив обов’язкову антидискримінаційну експертизу, яку повинні проходити усі проекти актів органів виконавчої влади. «У разі виявлення у проекті нормативного акта положень, які містять ознаки дискримінації, такий проект повертатиметься органу виконавчої влади для доопрацювання», – повідомляє прес-служба Міністерства юстиції України.
Торік Україна відзвітувалася під час Універсального періодичного огляду в Женеві про стан дотримання прав і свобод людини в країні. У відповідь Україна отримала 145 рекомендацій від 57 країн-учасниць ООН щодо покращення ситуації з правами людини, в тому числі і щодо подолання дискримінації.
Сьогодні Україна вже має закон «Про засади запобігання та протидії дискримінації», але, за словами правозахисників, він не є справжнім механізмом захисту прав людини.
«Якщо ми подивимося на пояснювальну записку до Закону про протидію дискримінації, ми побачимо, що цей закон було зроблено для виконання плану дій для лібералізації візового режиму з Європейським Союзом. Тобто не для громадян України, не для того, щоб забезпечити рівність, дієвий механізм для захисту від дискримінації, а для того, щоб виконати цей план та показати Європейському Союзу, що ми щось робимо», – каже cпівголова Коаліції з протидії дискримінації в Україні Ірина Федорович.
За її словами, справжню діяльність у сфері захисту проти дискримінації в країні проводять громадські організації, які і володіють статистикою, і борються із несправедливістю. Втім, держава все ж таки готова прислухатися до порад країн світу та до громадських активістів.
Так, у коментарі Голосу Америки Ірина Федорович зазначила, що Міністерство юстиції, офіс омбудсмена та представники громадських організацій вже зустрічалися, щоб обговорити отримані рекомендації під час Універсального періодичного огляду.
«Якісь перші кроки вже були зроблені, а яким чином все буде відбуватися далі – подивимося. Наразі я маю у своїй поштовій скриньці листи від колег, які говорять, що так, начебто Міністерство юстиції налаштоване щось робити», – говорить Ірина Федорович.
Повага до прав людини, сприймання різності інших – це основи європейських, демократичних цінностей, до яких хоче долучитися у найближчому майбутньому Україна. Підняття теми щодо існування дискримінації в країні не менш важливе за укладання різноманітних угод, зауважив у коментарі Голосу Америки директор програми «Верховенства права» Міжнародного фонду «Відродження» Роман Романов.
...Справжню діяльність у сфері захисту проти дискримінації в країні проводять громадські організації, які і володіють статистикою, і борються із несправедливістю. Втім, держава все ж таки готова прислухатися до порад країн світу та до громадських активістів.
«Ми маємо прагнути того, щоб не тільки формально, шляхом укладання угод, через вступи до міждержавних утворень Україна ставала Європою, але і через розуміння суспільних цінностей, через повагу до європейських цінностей, які є наріжним каменем усієї інтеграції, щоб ми самі відчували себе європейцями», – говорить Роман Романов.
«Тема дискримінації – це не питання меншості, меншин, це питання всіх. В тій чи іншій ситуації кожен із нас може відчувати себе дискримінованим. Це питання усвідомлення людської гідності і сприйняття прав людини. А сьогодні саме це є ключовими європейськими цінностями», – зазначає правозахисник.
Український уряд долає проблему дискримінації своїми методами. Так, у середу Кабмін затвердив обов’язкову антидискримінаційну експертизу, яку повинні проходити усі проекти актів органів виконавчої влади. «У разі виявлення у проекті нормативного акта положень, які містять ознаки дискримінації, такий проект повертатиметься органу виконавчої влади для доопрацювання», – повідомляє прес-служба Міністерства юстиції України.