Поки розвинуті країни та їх дипломати впевнено користуються мережами Facebook та Twitter, щоб донести свою позицію, українські колеги тільки починають відкривати для себе нові шляхи дипломатії.
Інститут світової політики в Україні провів спеціальне дослідження і показав, що українська електронна дипломатія тільки робить перші кроки.
«Мережа Facebook є найбільш популярною серед установ Міністерства закордонних справ. Але ми нарахували лише 11 сторінок посольств України із 83 загалом. І ці сторінки не відрізняються інтерактивністю та частотою оновлення контенту», – наводить результати дослідження аналітик Інституту світової політики Юлія Кононенко.
Розкритикували експерти і досить активний акаунт Міністерства закордонних справ України, де, на їх думку, тільки транслюються накази, передається інформація про перебіг зустрічей, але зовсім немає інтерактиву, тобто спілкування із читачами їх контенту.
На думку старшого аналітика Інституту світової політики Леоніда Літри, МЗС повинен збільшувати свою присутність в Інтернеті, адже «це доступ до широкої аудиторії, засіб покращувати зв’язки з усім світом, а також практичність та економність передачі інформації».
Як позитивний приклад, експерти наводять присутність Державного департаменту США в соціальних мережах, через акаунти якого різні посольства можуть спілкуватися між собою. «Держдепартамент «фоловить» 325 акаунтів у Твітері, і значна частина цього числа представлена установами, розташованими за кордонами США та їхніми працівниками. Цей рівень віртуальної присутності та діяльності в буквальному сенсі дозволяє відтворити мапу зовнішньої політики Сполучених Штатів», – зазначає Інститут світової політики у своєму дослідженні.
Втім, серед українських дипломатів є й винятки. Першим прогресивним міністром закордонних справ став Костянтин Грищенко, який не тільки налагодив сторінку міністерства у Facebook, але й створив власний акаунт у мережі Twitter, де розказував про свої закордонні поїздки. Також досить ефективно використовують соціальні мережі у посольстві України в Німеччині.
«Зусилля, докладені колишнім міністром зовнішніх справ для використання твіттер-дипломатії є скоріш винятком у дипломатичних колах. Наразі українська електронна дипломатія залишається у зародковому стані», – зазначає Леонід Літра.
Зокрема, найбільш поширена практика в Україні – створити акаунт та припинити його підтримувати. Наприклад, президент України має два акаунти у Twitter, українською та англійською мовою, і обидва неактивні. Так, востаннє сторінка оновлювалася 11 серпня 2011 року, свідчать дослідники.
Втім, ігноруючи новітні технології, українські дипломати позбавляють себе сильного інструменту, який може допомогти уникнути міжнародної ізоляції України, налагодити відносини з ЄС, зробити ефективним головування в ОБСЄ, вважають у Інституті світової політики. А найголовніше – зміцнювати імідж України на міжнародній арені.
Інститут світової політики в Україні провів спеціальне дослідження і показав, що українська електронна дипломатія тільки робить перші кроки.
«Мережа Facebook є найбільш популярною серед установ Міністерства закордонних справ. Але ми нарахували лише 11 сторінок посольств України із 83 загалом. І ці сторінки не відрізняються інтерактивністю та частотою оновлення контенту», – наводить результати дослідження аналітик Інституту світової політики Юлія Кононенко.
Розкритикували експерти і досить активний акаунт Міністерства закордонних справ України, де, на їх думку, тільки транслюються накази, передається інформація про перебіг зустрічей, але зовсім немає інтерактиву, тобто спілкування із читачами їх контенту.
На думку старшого аналітика Інституту світової політики Леоніда Літри, МЗС повинен збільшувати свою присутність в Інтернеті, адже «це доступ до широкої аудиторії, засіб покращувати зв’язки з усім світом, а також практичність та економність передачі інформації».
Як позитивний приклад, експерти наводять присутність Державного департаменту США в соціальних мережах, через акаунти якого різні посольства можуть спілкуватися між собою. «Держдепартамент «фоловить» 325 акаунтів у Твітері, і значна частина цього числа представлена установами, розташованими за кордонами США та їхніми працівниками. Цей рівень віртуальної присутності та діяльності в буквальному сенсі дозволяє відтворити мапу зовнішньої політики Сполучених Штатів», – зазначає Інститут світової політики у своєму дослідженні.
Ігноруючи новітні технології, українські дипломати позбавляють себе сильного інструменту, який може допомогти уникнути міжнародної ізоляції України, налагодити відносини з ЄС, зробити ефективним головування в ОБСЄ, вважають у Інституті світової політики.
«Зусилля, докладені колишнім міністром зовнішніх справ для використання твіттер-дипломатії є скоріш винятком у дипломатичних колах. Наразі українська електронна дипломатія залишається у зародковому стані», – зазначає Леонід Літра.
Зокрема, найбільш поширена практика в Україні – створити акаунт та припинити його підтримувати. Наприклад, президент України має два акаунти у Twitter, українською та англійською мовою, і обидва неактивні. Так, востаннє сторінка оновлювалася 11 серпня 2011 року, свідчать дослідники.
Втім, ігноруючи новітні технології, українські дипломати позбавляють себе сильного інструменту, який може допомогти уникнути міжнародної ізоляції України, налагодити відносини з ЄС, зробити ефективним головування в ОБСЄ, вважають у Інституті світової політики. А найголовніше – зміцнювати імідж України на міжнародній арені.
