Опозиція результати виборів не визнає, але в парламент піде. Таке половинчасте рішення оприлюднила у понеділок трійка опозиційних сил. У спільній заяві «Батьківщина», «Свобода» і УДАР кажуть про фальсифікації і вкрадену перемогу, але не згадують про «обнулення списків» чи «складання мандатів». Найрадикальніший із можливих сценаріїв відкинутий.
У своїй «Заяві про спільні дії опозиційних сил» три партії констатували: парламентські вибори не відповідали міжнародним стандартам, були нечесними і непрозорими, а оголошені підсумки не відбивають реального волевиявлення українців. Опозиціонери назвали нелегітимним рішення Центрвиборчкому про неможливість встановлення результатів на 5 округах і зажадали визнати перемогу на цих та інших проблемних округах опозиційних кандидатів. Свою правоту Об’єднана опозиція, що програла вітчизняні суди, має намір довести в Європейському суді з прав людини.
«Ми не визнаємо результати виборів, доки останній із опозиційних кандидатів, перемога якого була вкрадена, не стане народним обранцем», – мовиться в документі, розміщеному на сайті Об’єднаної опозиції.
«Ми залишаємо за собою право на адекватні дії, усі конституційні методи і засоби парламентської та позапарламентської боротьби, включно з достроковим припиненням повноважень Верховної Ради України VII скликання», – наголошується в заяві.
Про свій намір будь-що-будь відстояти перемогу своїх «мажоритарників» опоненти влади заявили також під час мітингу під стінами ЦВК.
«Парламент складається з 450 народних депутатів, а не 445, як сьогодні оголосила Партія регіонів. У парламенті буде 450 депутатів, і 5 мандатів будуть належати опозиції», – запевнив, виступаючи на мітингу, один з лідерів Об’єднаної опозиції Арсеній Яценюк.
На мітингу проти фальсифікацій, що зібрав близько півтисячі протестувальників і мало не стільки ж бійців «Беркуту», лідери опозиції звернулися також до Юлії Тимошенко із закликом припинити голодування. Ув’язнена екс-прем’єрка голодує, протестуючи проти сфальшованих виборів, ось уже два тижні. «Ми закликаємо вас – вийдіть з голодування, не йдіть на найбільшу жертву», – мовиться в спільному зверненні «Батьківщини», «Свободи» та УДАРу.
А тим часом експерти, коментуючи помірковане рішення, ухвалене опозицією, називають його адекватним. Від «обнулення» відмовились, бо його наслідки незрозумілі, – сказав Голосу Америки політолог Сергій Таран.
«Рішення опозиції віддзеркалює ту ситуацію, яку ми маємо з можливими наслідками обнулення списків. Адже ніхто не знає, що тоді станеться. Незрозуміло, чи відбудуться нові вибори. Чи вони відбудуться за старим законом, чи Верховна рада ухвалила б якийсь новий. Невідомо, коли саме президент може призначити наступні вибори. Запитання, що буде з мажоритарною частиною списку. Саме те, що в опозиції немає чіткої відповіді на всі ці питання, й зумовило певну непослідовність у заявах. Опозиція визнає вибори нечесними, але все одно іде у парламент. Можливо, хотілося б більшої чіткості для громадськості і міжнародної спільноти. Але ця нечіткість зумовлена саме тими юридичними казусами, які могли виникнути після обнулення списків», – сказав Таран.
Опозиція правильно зробила, що не пристала на радикальні заклики скласти мандати, – сказав Голосу Америки політолог Олександр Палій.
«На мій погляд, це правильне рішення, тому що не йти в парламент означало б поставити країну під дуже велику загрозу конституційних змін без участі опозиції. Тоді влада могла б зайти і сказати, що вона разом із владними мажоритарниками і частиною самовисуванців представляє весь парламент. Крім того, це рішення відповідає реаліям. Бо революційної ситуації, яка б могла бути використана опозицією, поки що немає. Радше є ситуація, коли люди своїм голосуванням показали, що підтримують опозицію. І цю підтримку, цей мандат довіри треба використовувати не лише на вулиці поза парламентом, але і в парламентській залі», – сказав Палій.
У своїй «Заяві про спільні дії опозиційних сил» три партії констатували: парламентські вибори не відповідали міжнародним стандартам, були нечесними і непрозорими, а оголошені підсумки не відбивають реального волевиявлення українців. Опозиціонери назвали нелегітимним рішення Центрвиборчкому про неможливість встановлення результатів на 5 округах і зажадали визнати перемогу на цих та інших проблемних округах опозиційних кандидатів. Свою правоту Об’єднана опозиція, що програла вітчизняні суди, має намір довести в Європейському суді з прав людини.
«Ми не визнаємо результати виборів, доки останній із опозиційних кандидатів, перемога якого була вкрадена, не стане народним обранцем», – мовиться в документі, розміщеному на сайті Об’єднаної опозиції.
«Ми залишаємо за собою право на адекватні дії, усі конституційні методи і засоби парламентської та позапарламентської боротьби, включно з достроковим припиненням повноважень Верховної Ради України VII скликання», – наголошується в заяві.
Про свій намір будь-що-будь відстояти перемогу своїх «мажоритарників» опоненти влади заявили також під час мітингу під стінами ЦВК.
«Парламент складається з 450 народних депутатів, а не 445, як сьогодні оголосила Партія регіонів. У парламенті буде 450 депутатів, і 5 мандатів будуть належати опозиції», – запевнив, виступаючи на мітингу, один з лідерів Об’єднаної опозиції Арсеній Яценюк.
На мітингу проти фальсифікацій, що зібрав близько півтисячі протестувальників і мало не стільки ж бійців «Беркуту», лідери опозиції звернулися також до Юлії Тимошенко із закликом припинити голодування. Ув’язнена екс-прем’єрка голодує, протестуючи проти сфальшованих виборів, ось уже два тижні. «Ми закликаємо вас – вийдіть з голодування, не йдіть на найбільшу жертву», – мовиться в спільному зверненні «Батьківщини», «Свободи» та УДАРу.
А тим часом експерти, коментуючи помірковане рішення, ухвалене опозицією, називають його адекватним. Від «обнулення» відмовились, бо його наслідки незрозумілі, – сказав Голосу Америки політолог Сергій Таран.
Опозиція визнає вибори нечесними, але все одно іде у парламент. Можливо, хотілося б більшої чіткості для громадськості і міжнародної спільноти. Але ця нечіткість зумовлена саме тими юридичними казусами, які могли виникнути після обнулення списків.
«Рішення опозиції віддзеркалює ту ситуацію, яку ми маємо з можливими наслідками обнулення списків. Адже ніхто не знає, що тоді станеться. Незрозуміло, чи відбудуться нові вибори. Чи вони відбудуться за старим законом, чи Верховна рада ухвалила б якийсь новий. Невідомо, коли саме президент може призначити наступні вибори. Запитання, що буде з мажоритарною частиною списку. Саме те, що в опозиції немає чіткої відповіді на всі ці питання, й зумовило певну непослідовність у заявах. Опозиція визнає вибори нечесними, але все одно іде у парламент. Можливо, хотілося б більшої чіткості для громадськості і міжнародної спільноти. Але ця нечіткість зумовлена саме тими юридичними казусами, які могли виникнути після обнулення списків», – сказав Таран.
Опозиція правильно зробила, що не пристала на радикальні заклики скласти мандати, – сказав Голосу Америки політолог Олександр Палій.
«На мій погляд, це правильне рішення, тому що не йти в парламент означало б поставити країну під дуже велику загрозу конституційних змін без участі опозиції. Тоді влада могла б зайти і сказати, що вона разом із владними мажоритарниками і частиною самовисуванців представляє весь парламент. Крім того, це рішення відповідає реаліям. Бо революційної ситуації, яка б могла бути використана опозицією, поки що немає. Радше є ситуація, коли люди своїм голосуванням показали, що підтримують опозицію. І цю підтримку, цей мандат довіри треба використовувати не лише на вулиці поза парламентом, але і в парламентській залі», – сказав Палій.
