Українські науковці збираються йти до парламенту. Профспілку Національної академії наук України (НАН) не вдовольняє розмір фінансування науки у наступному році, якого ледь вистачить на заробітні плати. У день прийняття бюджету-2013 вчені зберуться під Верховною Радою, не бажаючи миритися із розподілом державних коштів.
«Є в Україні закон, який зобов’язує фінансувати науково-технічну діяльність на 1,7% від щорічного ВВП країни. Скільки ж сьогодні? Це 0,3% від ВВП – рівень животіння науки в Україні. В Євросоюзі науковці фінансуються не менше 1% від державного бюджету, а також завдяки допомоги бізнесу, великих корпорацій», – говорить голова профспілки Національної академії наук України Анатолій Широков.
Науковців обурює й те, що Кабінет міністрів в особі прем’єра Азарова та міністра фінансів Юрія Колобова напередодні виборів пообіцяв врахувати необхідну суму для належного фінансування вчених, але в результаті запланував у бюджеті іншу суму.
«3 грудня Кабмін схвалює і передає до Верховної Ради України проект Держбюджету на 2013 рік, у якому замість «максимального врахування пропозицій НАН України», як про це йшлося у дорученні Миколи Азарова, для НАН України по загальному фонду заплановано всього 2,570 мільярдів гривень, що на 29 мільйонів гривень менше, ніж необхідні кошти на одну лише оплату праці», – йдеться у заяві профспілки українських вчених. Загалом, науковці вимагають суму розміром 3,2 мільярди гривень.
Член профспілки, представниця Інституту проблем матеріалознавства Тамара Кузнєцова вважає, що недостатнє фінансування катастрофічно вплине на розвиток науки та посприяє тому, що Україна перетвориться «на сировинний додаток з дешевою робочою силою, який буде слугувати іншим, більш розвинутим країнам».
«Я б хотіла звернутися до депутатів Верховної Ради будь-якого забарвлення. Ми вважаємо вас все-таки колегами по розуму, по інтелекту. Ми вважаємо, що ви повинні розуміти значення науково-технічного прогресу, науки для держави, значення того, що якщо наука буде розвиватися у країні, то країна можлива», – заявляє науковець.
Вчені вважають, що їх повинні фінансувати на рівні, передбаченому для Генеральної прокуратури та Служби безпеки України. Але замість цього зарплата «на рівні двірників».
Нестача грошей поставить під питання існування інститутів важливих для всієї країни. Один із них – інститут проблем безпеки атомних електростанцій, який розташований у Чорнобилі. Представник інституту Мирон Ковальчук зауважив, що фінансування і так було слабким, але тепер може призвести до зникнення цілого інституту.
«Небезпека знищення нашого інституту в тому, що те, що відбувається на ЧАЕС зараз, потребує нагляду, обов’язково наукового нагляду. Як виявилося, ізотопи, радіоелементи не тільки поширюються у повітрі, але й розчиняються у воді. Через Прип’ять, підґрунтові води все це може прийти до Києва», – вважає науковець.
Чи достукаються вчені до парламентарів, невідомо. Прем’єр-міністр Микола Азаров натомість пояснив у середу, що економність бюджету обґрунтована реальним станом економіки країни, тому заощаджувати повинні всі.
«Так, в цьому бюджеті ви не знайдете побажань: чого б нам хотілося, зокрема і в цілому, якби все було краще, ніж є. Натомість, в цьому бюджеті ми знаходимо відповіді: як забезпечити стабільність доходів людей, стабільність соціального захисту в жорстких умовах падіння зовнішніх ринків», – сказав прем’єр під час засідання уряду у середу.
«Є в Україні закон, який зобов’язує фінансувати науково-технічну діяльність на 1,7% від щорічного ВВП країни. Скільки ж сьогодні? Це 0,3% від ВВП – рівень животіння науки в Україні. В Євросоюзі науковці фінансуються не менше 1% від державного бюджету, а також завдяки допомоги бізнесу, великих корпорацій», – говорить голова профспілки Національної академії наук України Анатолій Широков.
Науковців обурює й те, що Кабінет міністрів в особі прем’єра Азарова та міністра фінансів Юрія Колобова напередодні виборів пообіцяв врахувати необхідну суму для належного фінансування вчених, але в результаті запланував у бюджеті іншу суму.
«3 грудня Кабмін схвалює і передає до Верховної Ради України проект Держбюджету на 2013 рік, у якому замість «максимального врахування пропозицій НАН України», як про це йшлося у дорученні Миколи Азарова, для НАН України по загальному фонду заплановано всього 2,570 мільярдів гривень, що на 29 мільйонів гривень менше, ніж необхідні кошти на одну лише оплату праці», – йдеться у заяві профспілки українських вчених. Загалом, науковці вимагають суму розміром 3,2 мільярди гривень.
Член профспілки, представниця Інституту проблем матеріалознавства Тамара Кузнєцова вважає, що недостатнє фінансування катастрофічно вплине на розвиток науки та посприяє тому, що Україна перетвориться «на сировинний додаток з дешевою робочою силою, який буде слугувати іншим, більш розвинутим країнам».
«Я б хотіла звернутися до депутатів Верховної Ради будь-якого забарвлення. Ми вважаємо вас все-таки колегами по розуму, по інтелекту. Ми вважаємо, що ви повинні розуміти значення науково-технічного прогресу, науки для держави, значення того, що якщо наука буде розвиватися у країні, то країна можлива», – заявляє науковець.
Вчені вважають, що їх повинні фінансувати на рівні, передбаченому для Генеральної прокуратури та Служби безпеки України. Але замість цього зарплата «на рівні двірників».
Нестача грошей поставить під питання існування інститутів важливих для всієї країни. Один із них – інститут проблем безпеки атомних електростанцій, який розташований у Чорнобилі. Представник інституту Мирон Ковальчук зауважив, що фінансування і так було слабким, але тепер може призвести до зникнення цілого інституту.
Член профспілки, представниця Інституту проблем матеріалознавства Тамара Кузнєцова вважає, що недостатнє фінансування катастрофічно вплине на розвиток науки та посприяє тому, що Україна перетвориться «на сировинний додаток з дешевою робочою силою, який буде слугувати іншим, більш розвинутим країнам».
«Небезпека знищення нашого інституту в тому, що те, що відбувається на ЧАЕС зараз, потребує нагляду, обов’язково наукового нагляду. Як виявилося, ізотопи, радіоелементи не тільки поширюються у повітрі, але й розчиняються у воді. Через Прип’ять, підґрунтові води все це може прийти до Києва», – вважає науковець.
Чи достукаються вчені до парламентарів, невідомо. Прем’єр-міністр Микола Азаров натомість пояснив у середу, що економність бюджету обґрунтована реальним станом економіки країни, тому заощаджувати повинні всі.
«Так, в цьому бюджеті ви не знайдете побажань: чого б нам хотілося, зокрема і в цілому, якби все було краще, ніж є. Натомість, в цьому бюджеті ми знаходимо відповіді: як забезпечити стабільність доходів людей, стабільність соціального захисту в жорстких умовах падіння зовнішніх ринків», – сказав прем’єр під час засідання уряду у середу.
