Із 16 грудня в Україні почав діяти закон, який забороняє курити в громадських місцях, включаючи ресторани, бари, кафе, території навчальних закладів, заклади охорони здоров’я та інші громадські місця. Ініціатори нововведення підсумовують зміст документа однією фразою: «Курити не можна!». Щоб перетворити цю фразу у життя, разом боролися депутати із різних фракцій та громадські організації.
Заборона тютюнопаління через закон – одна з небагатьох ініціатив, яка об’єднала і політиків, і громадських активістів. Регіонал Юрій Мірошниченко – один із авторів законопроекту, який вважає, що ініціатива фактично об’єднала український парламент та громадськість. «Мені здається, це якраз той приклад, коли формування громадського суспільства, об’єднання зусиль і експертів, і представників державних органів, і політиків дало позитивний результат. Сьогодні ми отримали один із найпрогресивніших законів щодо убезпечення громадян від тютюнопаління», – сказав нардеп.
Антитютюнове законодавство в Україні вже існує з 2005 року, втім, потребувало значних уточнень та конкретних заборон, вважають захисники здорового способу життя. Зокрема, за новим законом куріння заборонено всюди у громадських місцях та на робочих місцях, а власники закладів за порушення закону можуть заплатити штраф до 10 тисяч гривень. Самі ж курці, якщо куритимуть там, де заборонено, – від 51 до 175 гривень.
«Цей закон, який захищає здоров’я не однієї людини, не десяти, а мільйонів людей. Основна мета закону – знизити той тягар хвороб, пов’язаний із вживанням тютюну. Саме цей закон покликаний боротися із онкологічними захворюваннями, захворюваннями серця, легень», – говорить начальник управління громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України Алла Григоренко.
Так, за даними МОЗ, через вже існуюче антитютюнове законодавство із 2008 року кількість курців в Україні зменшилася на 15%. Далі статистика буде ще позитивнішою, переконані у міністерстві.
Проти існування зони для курців у кафе виступили понад 84% українців, за даними Київського інституту соціології. І навіть більшість курців погодилася із тим, що курити у приміщенні, де є люди, які виступають проти цього, – неправильно. Втім, після того, як закон вступив у дію, у соцмережах здійнялася хвиля протестуючих курців, які розгледіли у нововведенні порушення своїх прав та натиск на демократію.
Координатор Коаліції громадських організацій та ініціатив «За вільну від тютюнового диму Україну» Ганна Гопко у відповіді на запитання кореспонденту Голосу Америки зауважила, що «справжня демократія – це коли ти ставишся з повагою до прав інших».
«Насправді, право на здоров’я, право на безпечні умови праці є законним правом, гарантованим конституцією. Його не можна порівнювати із нікотиновою залежністю, яка за даними ВООЗ та міжнародною класифікацією хвороб є хворобою. Тому, коли ми говоримо, що є право людей на здоров’я, і є нікотинова залежність – давайте чітко це розмежовувати. Справжні демократи ніколи не будуть посягати на свободу інших людей і на можливість людей перебувати у безпечних умовах», – зауважила Ганна Гопко.
Реалізація нового документа залежатиме від громадських активістів та самих «небайдужих громадян», говорять депутати-автори закону. «Насправді, ми прийняли норму, якою допомагаємо людям боротися за свої права», – говорить депутат від фракції «Батьківщина» Леся Оробець.
Найближчі декілька місяців Коаліція громадських організацій та ініціатив «За вільну від тютюнового диму Україну» перевірятиме як столичні та регіональні заклади будуть дотримуватися законодавства. Українцям-не курцям, які побачать, що закон порушують, активісти пропонують писати скарги до Держінспекції України з питань захисту прав споживачів. Це реальна змога щось змінити, аніж жалітися у соцмережах, впевнена Ганна Гопко.
Заборона тютюнопаління через закон – одна з небагатьох ініціатив, яка об’єднала і політиків, і громадських активістів. Регіонал Юрій Мірошниченко – один із авторів законопроекту, який вважає, що ініціатива фактично об’єднала український парламент та громадськість. «Мені здається, це якраз той приклад, коли формування громадського суспільства, об’єднання зусиль і експертів, і представників державних органів, і політиків дало позитивний результат. Сьогодні ми отримали один із найпрогресивніших законів щодо убезпечення громадян від тютюнопаління», – сказав нардеп.
Антитютюнове законодавство в Україні вже існує з 2005 року, втім, потребувало значних уточнень та конкретних заборон, вважають захисники здорового способу життя. Зокрема, за новим законом куріння заборонено всюди у громадських місцях та на робочих місцях, а власники закладів за порушення закону можуть заплатити штраф до 10 тисяч гривень. Самі ж курці, якщо куритимуть там, де заборонено, – від 51 до 175 гривень.
«Цей закон, який захищає здоров’я не однієї людини, не десяти, а мільйонів людей. Основна мета закону – знизити той тягар хвороб, пов’язаний із вживанням тютюну. Саме цей закон покликаний боротися із онкологічними захворюваннями, захворюваннями серця, легень», – говорить начальник управління громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України Алла Григоренко.
Так, за даними МОЗ, через вже існуюче антитютюнове законодавство із 2008 року кількість курців в Україні зменшилася на 15%. Далі статистика буде ще позитивнішою, переконані у міністерстві.
Проти існування зони для курців у кафе виступили понад 84% українців, за даними Київського інституту соціології. І навіть більшість курців погодилася із тим, що курити у приміщенні, де є люди, які виступають проти цього, – неправильно. Втім, після того, як закон вступив у дію, у соцмережах здійнялася хвиля протестуючих курців, які розгледіли у нововведенні порушення своїх прав та натиск на демократію.
Координатор Коаліції громадських організацій та ініціатив «За вільну від тютюнового диму Україну» Ганна Гопко у відповіді на запитання кореспонденту Голосу Америки зауважила, що «справжня демократія – це коли ти ставишся з повагою до прав інших».
Цей закон, який захищає здоров’я не однієї людини, не десяти, а мільйонів людей. Основна мета закону – знизити той тягар хвороб, пов’язаний із вживанням тютюну. Саме цей закон покликаний боротися із онкологічними захворюваннями, захворюваннями серця, легень.
Алла Григоренко.
«Насправді, право на здоров’я, право на безпечні умови праці є законним правом, гарантованим конституцією. Його не можна порівнювати із нікотиновою залежністю, яка за даними ВООЗ та міжнародною класифікацією хвороб є хворобою. Тому, коли ми говоримо, що є право людей на здоров’я, і є нікотинова залежність – давайте чітко це розмежовувати. Справжні демократи ніколи не будуть посягати на свободу інших людей і на можливість людей перебувати у безпечних умовах», – зауважила Ганна Гопко.
Реалізація нового документа залежатиме від громадських активістів та самих «небайдужих громадян», говорять депутати-автори закону. «Насправді, ми прийняли норму, якою допомагаємо людям боротися за свої права», – говорить депутат від фракції «Батьківщина» Леся Оробець.
Найближчі декілька місяців Коаліція громадських організацій та ініціатив «За вільну від тютюнового диму Україну» перевірятиме як столичні та регіональні заклади будуть дотримуватися законодавства. Українцям-не курцям, які побачать, що закон порушують, активісти пропонують писати скарги до Держінспекції України з питань захисту прав споживачів. Це реальна змога щось змінити, аніж жалітися у соцмережах, впевнена Ганна Гопко.
