Найбільше тривог у працівників освіти викликають саме технічні спеціальності, адже на них держава збільшила замовлення. Утім, навіть безкоштовне навчання не приваблює українських студентів займатися точними науками. Торік також був недобір студентів на спеціальності з профільними предметами – фізика, математика, хімія, а цього року Міністерство освіти, до всього ж, підняло прохідний бал – із 124 до 140. Якщо перерахувати за п’ятибальною шкалою, то четвірка починається зі 160, а максимальний бал, який міг набрати випускник – 200.
У громадській організації ОПОРА, яка проводить спостереження за вступною кампанією, вважають, що підвищення вступного бала позитивно вплине на якість майбутніх випускників, особливо це стосується технічних спеціальностей. Оскільки студенти могли подавати документи у кілька університетів, а конкуренція на програмах точних наук завжди була низькою, то навіть «трієчник» міг гарантувати собі місце на факультеті. Як результат – серед випускників могло бути тільки кілька людей, які насправді цікавилися тим, що вивчали протягом чотирьох років.
«На технічні та природничі напрямки, які не є популярними в Україні, у попередні роки йшли ті абітурієнти, які не вступали на бажані напрямки підготовки. Вони за залишковим принципом заповнювали місця державного замовлення», – сказала Голосу Америки координатор освітніх програм Громадської мережі ОПОРА Ольга Стрелюк. «Завдяки підвищенню прохідного балп у цьому році такі студенти відсіялися, тому загалом – це добре. Студент не може добре вчитися з низькими балами».
Експерти вважають, що для того, щоб в Україні збільшити кількість рейтингових вступників на технічні спеціальності, потрібно створити відповідні умови ще в школі. В першу чергу потрібні оснащені лабораторії та фахові викладачі, які зможуть зацікавити та підготувати учнів. Іншою проблемою називають відірваність навчання від вимог ринку праці.
«Справа зараз навіть не в тому, що якісь спеціальності популярніші, а якісь – ні, просто забули спитати ринок праці, кого їм готувати. Адже сьогодні випускникам складно знайти роботу – диплом не гарантує працевлаштування. А роботодавці бояться брати на роботу випускників без досвіду роботи», – сказала Голосу Америки народний депутат України, голова підкомітету з питань базової освіти профільного комітету парламенту Леся Оробець:
«Було б добре, якби саме роботодавці впливали та визначали, яких саме, та як готувати фахівців, і в той же час співфінансували освіту».
Як зацікавити обдарованих студентів точними науками – проблема не лише українська. Міністерство освіти Сполучених Штатів, наприклад, розпочало спеціальне дослідження, в результаті якого вже в кінці цього року сподівається знайти відповідь на питання, як зацікавити молодих людей займатися наукою.
Президент США Барак Обама навіть заклав вирішення цієї проблеми у свою передвиборчу програму, він обіцяв: «підвищити рівень освіти у сфері точних наук, зробити студентів більш підготовленими до вивчення цих предметів у коледжі» та « працювати на збільшення кількості випускників наукових та інженерних факультетів, та заохотити випускників-бакалаврів продовжувати вивчати точні науки на магістерських програмах». З цією метою в 2009 році урядом було виділено 4.35 мільярдів доларів грантів університетам.
Через зменшення кількості американських аплікантів на програми з технічних спеціальностей, цю нішу активно займають іноземні студенти, які приїздять до Америки займатися наукою, в першу чергу через оснащення лабораторій та професорський колектив університетів.
Іноземні студенти в Україну також приїздять вивчати науку, але найчастіше це медична галузь, говорять в ОПОРі. Загалом, в університетах відмічають, що переважна більшість іноземних студентів не з заможних країн. Не на користь Україні зіграли й ряд нещодавніх скандалів, коли країни Аравійського півострова почали одна за одною відмовлятися визнавати українські дипломи, тим самим радячи своїм студентам не їхати навчатися в Україну. В освітніх колах, головною причиною цього називають хабарництво.
«Хабарництво роз’їло нашу освіту зсередини. Тому, не відучивши брати хабарі та платити за бали – ми не досягнемо покращення освіти і не зможемо конкурувати за іноземного студента», – сказала Оробець.
Як результат, в університетах відмічають, що ті іноземні студенти, що їдуть в Україну ставлять рівень підготовки не на перше місце, а одразу за побутовими умовами, фіксованою ціною та містом, де знаходиться університет.
«У зв’язку з тим, що зараз можна подавати документи у багато університетів, то студенти часто ідуть вивчати не те, що хочуть, а те, куди проходять. Так само з іноземними студентами, не всі студенти ідуть з думкою про небо», – сказав у коментарі Голосу Америки заступник декана факультету по роботі з іноземними студентами Національного авіаційного університету Олександр Бунчук.
У громадській організації ОПОРА, яка проводить спостереження за вступною кампанією, вважають, що підвищення вступного бала позитивно вплине на якість майбутніх випускників, особливо це стосується технічних спеціальностей. Оскільки студенти могли подавати документи у кілька університетів, а конкуренція на програмах точних наук завжди була низькою, то навіть «трієчник» міг гарантувати собі місце на факультеті. Як результат – серед випускників могло бути тільки кілька людей, які насправді цікавилися тим, що вивчали протягом чотирьох років.
«На технічні та природничі напрямки, які не є популярними в Україні, у попередні роки йшли ті абітурієнти, які не вступали на бажані напрямки підготовки. Вони за залишковим принципом заповнювали місця державного замовлення», – сказала Голосу Америки координатор освітніх програм Громадської мережі ОПОРА Ольга Стрелюк. «Завдяки підвищенню прохідного балп у цьому році такі студенти відсіялися, тому загалом – це добре. Студент не може добре вчитися з низькими балами».
Експерти вважають, що для того, щоб в Україні збільшити кількість рейтингових вступників на технічні спеціальності, потрібно створити відповідні умови ще в школі. В першу чергу потрібні оснащені лабораторії та фахові викладачі, які зможуть зацікавити та підготувати учнів. Іншою проблемою називають відірваність навчання від вимог ринку праці.
«Справа зараз навіть не в тому, що якісь спеціальності популярніші, а якісь – ні, просто забули спитати ринок праці, кого їм готувати. Адже сьогодні випускникам складно знайти роботу – диплом не гарантує працевлаштування. А роботодавці бояться брати на роботу випускників без досвіду роботи», – сказала Голосу Америки народний депутат України, голова підкомітету з питань базової освіти профільного комітету парламенту Леся Оробець:
«Було б добре, якби саме роботодавці впливали та визначали, яких саме, та як готувати фахівців, і в той же час співфінансували освіту».
Як зацікавити обдарованих студентів точними науками – проблема не лише українська. Міністерство освіти Сполучених Штатів, наприклад, розпочало спеціальне дослідження, в результаті якого вже в кінці цього року сподівається знайти відповідь на питання, як зацікавити молодих людей займатися наукою.
Президент США Барак Обама навіть заклав вирішення цієї проблеми у свою передвиборчу програму, він обіцяв: «підвищити рівень освіти у сфері точних наук, зробити студентів більш підготовленими до вивчення цих предметів у коледжі» та « працювати на збільшення кількості випускників наукових та інженерних факультетів, та заохотити випускників-бакалаврів продовжувати вивчати точні науки на магістерських програмах». З цією метою в 2009 році урядом було виділено 4.35 мільярдів доларів грантів університетам.
Через зменшення кількості американських аплікантів на програми з технічних спеціальностей, цю нішу активно займають іноземні студенти, які приїздять до Америки займатися наукою, в першу чергу через оснащення лабораторій та професорський колектив університетів.
Експерти вважають, що для того, щоб в Україні збільшити кількість рейтингових вступників на технічні спеціальності, потрібно створити відповідні умови ще в школі.
Іноземні студенти в Україну також приїздять вивчати науку, але найчастіше це медична галузь, говорять в ОПОРі. Загалом, в університетах відмічають, що переважна більшість іноземних студентів не з заможних країн. Не на користь Україні зіграли й ряд нещодавніх скандалів, коли країни Аравійського півострова почали одна за одною відмовлятися визнавати українські дипломи, тим самим радячи своїм студентам не їхати навчатися в Україну. В освітніх колах, головною причиною цього називають хабарництво.
«Хабарництво роз’їло нашу освіту зсередини. Тому, не відучивши брати хабарі та платити за бали – ми не досягнемо покращення освіти і не зможемо конкурувати за іноземного студента», – сказала Оробець.
Як результат, в університетах відмічають, що ті іноземні студенти, що їдуть в Україну ставлять рівень підготовки не на перше місце, а одразу за побутовими умовами, фіксованою ціною та містом, де знаходиться університет.
«У зв’язку з тим, що зараз можна подавати документи у багато університетів, то студенти часто ідуть вивчати не те, що хочуть, а те, куди проходять. Так само з іноземними студентами, не всі студенти ідуть з думкою про небо», – сказав у коментарі Голосу Америки заступник декана факультету по роботі з іноземними студентами Національного авіаційного університету Олександр Бунчук.
