Колишній охоронець Рейгана згадує деталі замаху на президента

Рональд Рейган був неординарною постаттю, однак його любили і поважали американці. Важко уявити, що його президентська кар’єра могла закінчитися через 69 днів після початку. 30 березня 1981-го року Рейгана поранив психічно неврівноважений чоловік. Замах призвів до серйозних змін у службі охорони президентів.

Агент таємної служби Тім Маккарті згадує, як ранком 30 березня 1981-го року опинився перед вибором: лишитися в офісі розбирати купу паперів, чи охороняти президента Рейгана на час виступу у столичному готелі.

«Начальник зміни, замість того, аби вказувати на когось конкретно, кинув монету, адже і одну, і другу роботу треба було комусь виконувати», – пригадує Тім Маккарті.

Монета і вирішила долю Тіма того дня – супроводжувати президента. Охоронець пильно оглядав натовп, коли Рейган вийшов з готелю «Гілтон» після промови.

«Я озирнувся на президента, і раптом, чоловік, який був по лівому боці загороди, подався уперед. Чоловік націлився, і вистрелив з револьвера. Я, насправді, не міг вгадати, хто саме стріляє, адже все відбувалося дуже швидко. Але, зі звуків і диму, я зрозумів звідки летіли кулі», – розповідає Маккарті.

Пролунало ще кілька пострілів, які зачепили лімузин президента. Лише після того, як машина від’їхала і хаос розсівся стало зрозуміло, що одна куля зрикошетила і поранила Рейгана. Як тільки перестрілка припинилася, і охорона пов’язала нападника, з’ясувалося, що ще троє людей в оточення президента отримали поранення, серед них прес-секретар Рейгана Джеймс Брейді і Тім Маккарті.

«Мене поранило у груди, куля пройшла через легеню, печінку і діафрагму. На загальній картині видно, як я хапаюся за живіт, я тримаюся за печінку, оскільки саме там я відчув біль у той момент, хоча був поранений у груди», – продовжує Тім.

Прес-секретар Джеймс Бейді зазнав важких поранень, утім вижив. Залишився живим і поліцейський Томас Делгенті. Президент Рейган також одужав після замаху.

Як свого часу після вбивства Кеннеді, коли у таємній службі було запроваджено низку змін, цим разом каже Маккарті, спецслужбам довелося знову посилювати захист президента:

«Після цього металошукачі почали використовувати у відношенні до всіх, хто наближається до президента. І з того часу не було більше жодного нападу на будь-кого з наших президентів убивцею-одинаком».

Нападника Рейгана – Джона Гінклі Джуніора не визнали винним у замаху на життя президента на підставі того, що він психічно хворий. А лімузин, на якому президента Рейгана відвезли у лікарню, сьогодні виставлено у музеї Генрі Форда у містечку Дірборн, штат Мічиган. Завдану кулями шкоду полагодили негайно після нападу.

Тім каже. що події того майже трагічного березневого дня стали початком довголітньої дружби першої родини зі сім’єю Маккарті:

«Пан Президент та пані Рейган були особливо вдячні, і уважні до мене та моєї родини після того дня».

Тім Маккарті пішов з таємної служби у 1993-му році. Сьогодні він начальник поліції містечка неподалік Чикаго.