Заручитися підтримкою тих, хто не готовий був навіть чути про Україну. Зібрати десятки тисяч доларів на допомогу армії. І пожертвувати кар'єрою заради внеску в перемогу. Це про трьох українок з Аризони, які мешкають у США багато років, але з початком війни присвячують підтримці Батьківщини весь свій час. Вони заснували волонтерський рух “Кактус і Тризуб” і роблять усе можливе, щоб у далекій від України спекотній Аризоні українські питання гучно лунали якомога частіше.
Українка Олі Невінська мешкає у США понад 10 років. До початку повномасштабної війни вона не мала друзів серед земляків в Аризоні. Втім після 24 лютого українці почали швидко знаходити одне одного, бо намагалися допомогти хто чим може. "Я фінансист за освітою і працювала в галузі фінансів у США останні 5-6 років. Коли почалася повномасштабна війна, мабуть, так само, як і в дуже багатьох українців, у мене виникло бажання допомогти і внести свою частину до перемоги України", - розповіла засновниця Cactus and Tryzub Олі Невінська.
Вона пригадує, що спочатку познайомилася з деякими українцями з Аризони в соцмережах, коли шукала бронежилети та спорядження для українських військових. У перші дні війни вони влаштували акцію у столиці Аризони, місті Фінікс, на яку прийшли не більше 40 осіб. На заході, серед інших земляків, Олі зустріла Ірину Емрайн та Ольгу Заскальну, які у США мешкають більше 20 років, і які так само не могли спокійно спостерігати за подіями в Україні.
“Коли почалася ця остання стадія агресії Росії проти України весь мій світ розвалився на маленькі шматочки і щось треба було робити. Я взагалі дуже тиха людина, живу своїм життям, але я не могла стояти обіч. Ми просто сказали: "Давай станемо на розі нашої однієї з найбільших вулиць з українськими прапорами". Люди нам сигналили, авто проїжджали, всі почали це помічати”, - розповіла Ольга Заскальна, засновниця Cactus and Tryzub.
Дівчата почали влаштовувати протест за протестом, а також взялися за волонтерську діяльність. “Я хотіла, щоб назва нашого волонтерського руху мала якесь співвідношення між Україною й Аризоною. І я думаю, що ця назва - “Кактус і тризуб” - охоплює це співвідношення,” - каже Ірина Емрайн, засновниця Cactus and Tryzub.
Розпочинати волонтерську роботу “Кактусу і Тризубу” у штаті, де відносно небагато українців, було нелегко. Запитів на допомогу та ідей для фандрайзингів з’явилося так багато, що Олі Невінська була змушена залишити основну роботу. Складно було не лише через невелику кількість українців, які мешкають у штаті. А ще й тому, що в Аризоні далеко не всі готові були чути про українські проблеми.
Ірина згадує, як на одному з мітингів люди вигукували непристойні гасла, дивлячись на український прапор. “Якось на фандрайзері до мене підійшов чоловік і сказав, що Україна отримала вже достатньо допомоги, і мене це вразило. Звідки він може знати, що достатньо, а що недостатньо, і як у людей може бути така реакція. Він відійшов, але через кілька хвилин повернувся і дав нам у скриньку 20 доларів”, - розповіла Ірина Емрайн.
День за днем дівчата почали розповідати про Україну всім: від перехожих на вулиці до представників Аризони у Конгресі. Вони не лише телефонували, а й мали особисті зустрічі з конгресменами: просили про нове озброєння, а також домоглися прискореного отримання дозволів на роботу для переселенців, згадує Олі Невінська: "Ми співпрацювали з українськими біженцями і більшість із них мали проблеми з дозволом на роботу. Ми працювали з командою, аби прискорити отримання таких дозволів. І завдяки співпраці з місцевими сенаторами і конгресменами зараз ми бачимо зміни в процесі отримання дозволу на роботу".
Щоб залучити більше людей до збору коштів, дівчата почали об'єднуватися з іншими громадами в Аризоні: польськими, німецькими, французькими, перуанськими. Також представляли Україну на азійському фестивалі, участь у якому Олі Невінська вважає дуже успішною: “Найцікавішим заходом, на мою думку, був азійський захід, де ми заручилися підтримкою азіатської спільноти в Аризоні й організували фандрайзер на підтримку України, який включав приблизно 700 гостей 8-9 різних національностей. Це був захід, який, по-перше, доніс інформацію про Україну, і по-друге, розказав, як саме і чому люди мають нам допомагати”.
За менш ніж рік роботи волонтери “Кактусу і Тризубу” допомогли зібрати понад 70 тис. доларів для шести великих фондів, зокрема Razom for Ukraine, You Are the Angel, церкви St. Mary’s Protectress Ukrainian Orthodox Church of Ukraine у Фініксі та інших. Ці кошти пішли на допомогу військовим, закупівлю генераторів. Найбільша нагорода для дівчат - це подяка з передової, каже Ольга Заскальна: “Один із хлопців з України прислав фотографію з осколками. Осколок застряг в окулярі. Якби в нього не було цих якісних окулярів, він би був мертвий. І це таке неймовірне відчуття, коли ти розумієш, що то була твоя частка, яка врятувала людину”.
Українки мають ще багато ідей для майбутніх фандрайзерів. Тож закликають усіх, хто хоче допомогти, приєднуватися. Адже їм потрібна не лише фінансова підтримка, часто волонтерам просто не вистачає рук для втілення усіх проектів, зізнається Ірина Емрайн: "Ми всі можемо щось робити, якось допомагати. Це ніби наша боротьба. В Україні своя боротьба, а в нас своя боротьба. І мені здається, що багато цієї боротьби відбувається саме на волонтерському фронті тут, в Америці".
Форум