Україна не знає про більшість громадян, які перебувають в полоні в Росії. Про це в інтерв’ю Голосу Америки розповів уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.
За словами омбудсмена, Україні відомо про тисячі підтверджених військовополонених, однак більшість полонених, які перебувають в Росії — не підтверджені.
Для того, щоб людина отримала статус військовополоненого, її перебування в полоні має підтвердити Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ). Однак організація отримує цю інформацію від Росії, яка, як неодноразово заявляла українська сторона, не підтверджує інформацію про багатьох людей.
Восени 2022 року МКЧХ підтвердив цю проблему. У прес релізі організація заявляла, що не має безперешкодного доступу до всіх військовополонених, незважаючи на “наполегливі” вимоги.
Відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, коли росіяни беруть когось в полон, вони повинні повідомляти про це представників МКЧХ, які мають опитати полонених, зафіксувати їхній медичний стан та повідомити в спеціальний центр в Женеві, який своєю чергою інформує в Україні родичів та Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. За словами Уповноваженого з прав людини, Росія повідомляє про утримання людей в полоні хаотично.
“Логіки в діях РФ немає. Коли росіяни вирішують когось підтвердити, то просто надають списки. І все. За моєю інформацією, вони не надають можливості фізичного доступу, а МКЧХ цей доступ не вимагає”, — розповів Лубінець.
Звіт МКЧХ повідомляє, що з лютого 2022 по червень 2023 представники Червоного Хреста відвідали близько 1500 військовополонених в Росії та Україні. Однак, організація не уточнює, як ця кількість розподіляється між країнами.
Червоний хрест пише, що отримання інформації та доступ до всіх військовополонених та інтернованих цивільних осіб залишається важливим пріоритетом для організації, однак зауважує, що відповідальність за надання цього доступу лежить на державах, які підписали Женевські конвенції.
“Звинувачення МКЧХ у тому, що нам не дають повного та негайного доступу, не допоможе військовополоненим чи їхнім родинам. Ми поділяємо розчарування тих сімей, які страждають та чекають без жодних новин. Ми постійно працюємо зі сторонами конфлікту, щоб отримати доступ до військовополонених”, — йдеться на сайті організації.
Більше про обміни військовополоненими та що вдалося з'ясувати слідчим у справі про падіння російського літака Іл-76 дивіться у інтерв’ю Голосу Америки з Дмитром Лубінцем.
