Консультації радників президентів і представники Міністерств закордонних справ України та Польщі 17 листопада у Кракові названо надзвичайним засіданням.
За офіційно оголошеними темами: “питання двосторонніх відносин та приготування до саміту Східного партнерства ЄС” криється незвичний обмін роздратованими заявами між офіційними представниками Варшави та Києва.
Найгучнішим був польський міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський, який заявив на початку місяця про заборону на в’їзд до Польщі українцям із “антипольськими поглядами”.
Про “антипольські настрої” згодом говорив і польський президент Анджей Дуда, який планує наступного місяця візит до України.
Міністр Ващиковський заявляв, що невдоволений намаганнями української сторони “віднести на другий, третій план” суперечливі питання історії.
Приводом для загострення стала поновна суперечка про долю пов’язаних з періодом Другої світової війни українських пам’ятників на території Польщі та польських пам’ятників на території України.
Протистояння додало актуальності до емоційного питання жертв серед цивільного етнічного польського населення на Волині 1943-44 років, які польський парламент минулого року назвав наслідком “геноциду, вчиненого українськими націоналістами”.
У Варшаві вважають недоречним прирівнювати польські жертви до українських жертв дій польської держави та недержавних утворень на зразок “Армія крайова”.
Україна вважає, що йде на зустріч Польщі і 2016 року президент Петро Порошенко показово став на коліна у Варшаві на знак скорботи за жертвами “Волинської трагедії”.
Раніше на потребі порозуміння й замирення сходилися і спільно наголошували президенти Леонід Кучма й Олександр Кваснєвський, Віктор Ющенко й Лєх Качинський і навіть Віктор Янукович та Броніслав Коморовський.
Український посол у Варшаві Андрій Дещиця сказав польським ЗМІ цього тижня, що відповіальні за злочини вояки, чи підрозділи УПА повинні бути виявлені і засуджені.
Але Дещиця також роз’яснює, що нові тертя Києва з Варшавою викликані тим, що урядова партія Польщі “Право і справедливість” винесла історичні проблеми на пріоритетні місця своєї програми.
Голова Українського інституту національно пам’яті Володимир В’ятрович, який опинився у центрі суперечок сказав в інтерв’ю “Голосу Америки”, що вважає шкідливим перенесення дискусій про історію між дослідниками у середовище політиків.
Дивіться також: Дискусії між істориками - це добре, але не між політиками - Володимир В’ятрович
