Україна веде переговори з міжнародними кредиторами

Переговори України з групою приватних кредиторів щодо реструктуризації боргу входять у вирішальну стадію. Міністр фінансів Наталія Яресько зустрічається у Сан-Франциско з одним з найбільших світових інвестиційних фондів Франклін Темплтон, який тримає понад 7 мільярдів доларів в українських облігаціях. Тепер вирішується, чи оголосить Україна восени дефолт – кажуть західні експерти, і який вплив ці переговори і можливий дефолт будуть мати на Україну та пересічних українців.

Наталія Яресько сподівається домовитися про списання значної частки з 19 мільярдів доларів, які Україна винна приватним кредиторам. У неї є всі шанси досягти угоди вже зараз, заявив «Голосу Америки» керівник відділу кредитної стратегії банку Номура в Лондоні
Тімоті Еш:

«Угода можлива. Позиції сторін не надто далекі одна від одної. За повідомленнями, Україна просить кредиторів списати 40 відсотків цього боргу, ті ж кажуть про готовність пробачити 5-10 відсотків. У попередніх випадках реструктуризації в світі, розрив у пропозиціях був набагато більший. Сьогодні обидві сторони можуть досягнути компромісу, якщо погодяться зблизити свої позиції».

Більше поступитися повинні кредитори, переконаний професор економіки Каліфорнійського університету в Берклі Юрій Городніченко:

«Україна хоче списати 40 відсотків своїх боргів. За історичними мірками – це поміркована величина. У схожих умовах, країни списували 30-40%. Але, враховуючи війну на сході України і втрату Криму, 40% це має бути дуже прийнятна величина для кредиторів».

Додатковим аргументом української сторони, додає Тімоті Еш, є те, що кредитори знали про ризики, коли позичали гроші уряду Януковича:

«Українці кажуть: приватні кредитори надали фінансування режиму Януковича і допомогли йому довше залишатися при владі. Вони були частиною проблеми і тому тепер мають стати частиною вирішення у реструктуризації боргу».

Моральна складова цієї ситуації мало обходить кредиторів, переконаний Юрій Городніченко. Вони будуть до кінця намагатися врятувати якомога більше вкладених грошей:

«Франклін Темплтон – це дуже велика інвестиційна фірма. І вони будуть триматися до останнього в перемовинах з Україною. Їм немає чого втрачати. Вони будуть намагатися повернути гроші через суди, арештовувати власність України закордоном. Але якщо вони оберуть таку стратегію, це їм обернеться дорого. Суд, адвокати – це може зайняти дуже багато років, і вони зможуть повернути тільки невеличку частку того, що вони мають в облігаціях України. Через те, навіть якщо вони зараз не погодяться на реструктуризацію боргів, то після того, як Україна оголосить мораторій, вони намагатимуться швидко знайти якусь спільну позицію з українським урядом і реструктуризувати борги вже після того, як Україна оголосить мораторій».

Перед відльотом у США Наталія Яресько підтвердила, що за відсутності угоди, український уряд у вересні не зможе більше обслуговувати зовнішній борг. Країна оголосить технічний дефолт. У результат, кредитори втратять ще більше.

Тому їм має бути вигідно, аби справа до дефолту не дійшла, каже керівники відділу кредитної стратегії банку Номура в Лондоні Тімоті Еш:

«Український уряд виконує програму реформ, розроблену спільно з МВФ. Досить успішно виконує, про це йдеться у останньому позитивному звіті МВФ. Але здатність України підтримувати ці реформи та їх успіх частково залежить від боргового навантаження на країну. Якщо кредитори зменшать тиск, і спишуть частину боргу, то шанси на успіх українського уряду будуть значно більшими. Всі виграють, включаючи кредиторів, бо у підсумку їм повернуть більшу суму кредитів».

На відміну від кредиторів, пересічних українців загроза дефолту не повинна надто лякати, заспокоюють обидва експерти.

«Дефолт… краще його звичайно уникати, якщо є можливість», – каже Еш. – Але країни оголошують дефолти, реструктуризують борги і відновлюються після цього. І деколи – це частина вирішення проблеми. Як, наприклад, це було в Польщі в 90-х, в Болгарії, Росії».

Юрій Гордніченко додає:

«Я думаю, що дефолт матиме мінімальний вплив на економіку України на цій стадії. Все, що поганого могло відбутися, вже відбулося. Наприклад, в України немає доступу до зовнішніх ринків капіталу. І через це дефолт на це не вплине. По-друге, якщо порівнювати Україну з Грецією, у нас є і своя валюта, і центральний банк, через це криза в нашій банківській системі – малоймовірна. Якщо це все скласти разом, то, очевидно, що у нас не буде якоїсь нової Греції чи Аргентини».

Український уряд має сьогодні підтримку МВФ та інших міжнародних фінансових організацій. І тому в разі дефолту Україна матиме доступ до кредитів, але через інші канали. Також сьогоднішній дефолт, якщо буде, не матиме багато значення для майбутніх кредиторів.

Говорить керівник відділу кредитної стратегії банку Номура в Лондоні Тімоті Еш:

«Приватні кредитори мають відносно коротку пам’ять і країни можуть досить легко повернутися на міжнародні ринки капіталів».

Аналітики кажуть, для України важливо якнайшвидше навести лад з фінансами. Це прискорить її економічне відновлення. Але головним завданням для Києва є все ж вирішення кризи на сході України. Лише після цього можна буде говорити про економічне відновлення України та повернення її на міжнародні ринки капіталів.