Україну і Грузію далі чекають в НАТО. Про це заявив Генеральний секретар альянсу Андерс Фоґ Расмуссен у середу в інтерв’ю українським інформаґенціям.
Як спрогнозував генсек альянсу, саміт НАТО, який відбудеться 19-20 листопада в Ліссабоні, підтвердить політику «відкритих дверей» щодо нових потенційних членів, зокрема, України і Грузії.
«Я очікую, що саміт прийме рішення про те, що наші двері залишаються відкритими. Наш відправний принцип ми визначили на Бухарестському саміті 2008 року, і ми знову підтвердимо те, що вирішили в Бухаресті: що Грузія та Україна будуть членами НАТО, якщо вони цього захочуть і якщо досягнуть необхідних критеріїв», – заявив Расмуссен.
На запитання журналістів – чи є сенс для НАТО дотримуватися лінії, виробленої в Бухаресті, якщо Київ змінив політику і більше не прагне до членства – Расмуссен відповів ствердно. Як він наголосив, сенс є тому, що «відкритість дверей» – це основний принцип для НАТО, а відтак, з погляду альянсу, ситуація залишається незмінною.
Разом із тим, Расмуссен підкреслив, що НАТО з цілковитою повагою ставиться до нинішнього українського вибору. Таку позицію альянсу генсек назвав «балансом». «Я думаю, що це має сенс, це – баланс. З одного боку, ми знову кажемо, що наші двері залишаються відкритими, але з другого боку, ми, безумовно, поважаємо українське рішення щодо політики безпеки»,– заявив Андерс Фоґ Расмуссен.
В інтерв’ю українським інформаґенціям генсек НАТО повідомив також, що для участі в саміті НАТО у Ліссабоні запросять українське керівництво. Зустріч на високому рівні пройде в рамках саміту країн - учасниць операції в Афганістані. За словами Расмуссена, про це запрошення уже поінформований президент Янукович, проте наразі він не дав жодної відповіді. Генсек НАТО повідомив, крім того, що альянс планує залучити Україну, Росію та інші європейські країни до створення системи протиракетної оборони.
А тим часом українські експерти, коментуючи заяву про «двері, що залишаються відкритими», розійшлися в думках. Як вважає політолог Олександр Палій, ці слова очільника НАТО – сигнал підтримки всім євроінтеграторам в Україні.
«Я думаю, що ця заява – добрий знак для України. Це підтвердження того, що НАТО і його держави не визнають ніяких «зон впливу» і поважають право України як суверенної держави самостійно визначати свою політику безпеки. Це також підтвердження існуючого Північноатлантичного договору, в якому записано, що будь-яка країна євро-атлантичного простору, в тому числі Україна, може стати членом НАТО, якщо буде консенсусне рішення членів альянсу і якщо вона доведе свою корисність для безпеки в регіоні. Тобто, по суті, альянс підтверджує свої базові принципи – і це добре. Є, очевидно, ще й таке розуміння в країнах НАТО, що ані цей президент, ані, тим більше, уряд не представляють більшість українського суспільства. А тому політика, яку проводить нинішня влада, може змінитися в будь-який момент під час виборів – чи то строкових, чи дострокових. І звичайно, що Україна має і матиме в майбутньому право приєднатися до НАТО, якщо сама того забажає», – сказав Олександр Палій Голосу Америки.
Натомість політаналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач називає заяви, що пролунали, «формою ввічливої дипломатичної риторики».
«Насправді і генеральний секретар НАТО, й інші речники, які говорять від імені альянсу, або посли країн НАТО в Україні, коли їх про це запитують, відповідають такою черговою фразою, посилаючись на рішення Бухарестського саміту 2008 року. І в риториці для дипломатів – це хороша відповідь, правильна, відпрацьована, ніби позитивна і не кидає жодної тіні на ту людину і ту організацію, яка висловлює цю позицію. Насправді ж тоді у Бухаресті за цією хорошою, красивою формулою: що Україна і Грузія будуть членами альянсу, коли вони цього побажають і виконають низку умов, – або, як це називалося, «домашнє завдання» – стояла відмова. І українська сторона це правильно прочитала і правильно зрозуміла. Вже тоді було ясно, що це форма дипломатичної відмови, таке собі непряме «ні». Ну а зараз говорити і підтверджувати відкритість дверей альянсу досить актуально щодо Грузії. Що ж до України – то це все одно що запрошувати когось у гості, знаючи напевно, що в цей час він буде в іншому місці. Така собі форма ввічливості, форма дипломатичної риторики – і не більше. На жаль», – зазначив Володимир Горбач.
Нагадаємо: у липні Верховна рада ухвалила новий закон «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», який передбачає відмову України від членства в НАТО і проголошення країною позаблокового статусу.
