Берлін – У столиці Німеччини відбулися переговори президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва та канцлера ФРН Анґели Меркель щодо врегулювання кризи на сході України та підготовки зустрічі «нормандської четвірки» в Астані 15 січня. Про що конкретно йшлося під час зустрічі лідерів двох держав і чому саме Назарбаєв став цього разу офіційним переговірником, офіційний Берлін не повідомляє, посилаючись на конфіденційність.
Тим часом у Німеччині розпочав свою каденцію новий надзвичайний і повноважний посол України у ФРН Андрій Мельник. У розмові з Радіо Свобода він, зокрема, прокоментував також і можливість переговорів в Астані які заплановані, наразі, на 15 січня.
– Під час переговорів прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка та канцлера Німеччини Анґели Меркель, а також під час прес-конференції (8 січня – ред.) лідери двох країн однозначно заявили: для того, щоб зустріч в Астані відбулася, мають бути створені чіткі передумови. Саме для цього Україна і Німеччина дуже активно співпрацюють. Зокрема днями в Берліні ці питання обговорювали політичні директори у форматі нормандської четвірки.
12 січня очікується зустріч міністрів закордонних справ чотирьох держав. Саме за її результатами буде ухвалюватися остаточне рішення, чи відбудеться зустріч на рівні глав держав в Астані, і які будуть її результати. Ідеться про дуже конкретні речі: забезпечення доданої вартості в імплементації Мінських домовленостей. Якщо цього не станеться, то очікувати прогресу від переговорів буде складно. Тому дипломатія дуже активно працює у дуже тісній взаємодії з нашими німецькими партнерами з тим, щоб справді домогтися чіткого процесу у виконанні вимог мінського протоколу.
– Пане посол, Ваш погляд на масштаби участі Німеччини у долі України?
– Під час візиту прем’єр-міністра Яценюка до Берліна підписана спільна заява двох урядів, яка ще раз підтвердила намір федерального уряду Німеччини надати державні гарантії для кредитів, спрямованих на відбудову сходу України. Це – лише один із прикладів справді конкретної допомоги. Йдеться також про те, що ми очікуємо від уряду ФРН, і це було підтверджено під час переговорів з прем’єр-міністром Яценюком, що Німеччина допомагатиме Україні вийти зі складної фінансової ситуації. А також сприятиме реалізації курсу реформ. Німеччина й надалі залишається одним із найбільш активних економічних партнерів нашої держави.
– Вступ України до НАТО. Як у цьому напрямку працюватиме посольство?
Підтримка українського суспільства і політиків щодо вступу України до НАТО зросла. Агресія Росії не спонукає до інших дій
– Нині підтримка українського суспільства і політиків щодо вступу України до НАТО зросла. Агресія Росії не спонукає до інших дій. Україна просто змушена шукати гарантовану безпеку для себе у нинішній ситуації.
Рішення про скасування позаблокового статусу, що дозволяє нам розпочати тісну взаємодію, у тому числі і з Німеччиною, щодо переходу наших збройних сил до стандартів НАТО
Водночас ми розуміємо, що питання вступу до альянсу не є питанням сьогоднішнього дня. Для того, щоб Україна могла порушувати перед нашими партнерами і, зокрема, перед Німеччиною, таке клопотання, маємо бути готовими до цього. Ми повинні забезпечити реформування оборонного сектору, збройних сил до стандартів НАТО і ЄС.
Верховна Рада України ухвалила рішення про скасування позаблокового статусу, що дозволяє нам розпочати тісну взаємодію, у тому числі і з Німеччиною, щодо повного переходу наших збройних сил і війська до стандартів НАТО. Далі рішення, звичайно, буде і за українським народом. Україна діє не гаслами, Україна починає підготовку. Ми бачимо, звідки саме йде загроза – не від НАТО, загроза іде зі Сходу.
| Передрук з "Радіо Свобода" |
