Уряд Нідерландів готовий до обговорення з Україною і Європейським Союзом результатів референдуму, на якому більшість його учасників проголосували «проти» ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Про це 8 квітня заявив прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте.
«Це складний процес і невідома нам територія. Це абсолютно нова ситуація. Процес дійсно може тривати якийсь час. У середу ще йшлося про тижні, але в четвер вже про місяці», - сказав Марк Рютте.
За словами прем'єр-міністра Нідерландів, «наступного тижня відбудеться обговорення цього питання з членами парламенту. Крім того, це питання обговорюватиметься з Європейським Союзом і Україною»
«Укрінформ» цитує слова посла Сполучених Штатів в Україні Джеффрі Пайєтта з приводу результатів референдуму в Нідерландах.
«Ми розчаровані результатом референдуму в Нідерландах, але поважаємо демократичні практики Нідерландів. Найважливіше - ми продовжуємо вважати, що асоціація з ЄС - це добра справа для України, Європи, народів Європи, США. Тому ми продовжуємо підтримувати повну реалізацію Угоди про асоціацію», - сказав Джеффрі Пайетт 8 квітня в Києві. Він додав, що в цьому контексті важливими є кроки України щодо верховенства права та боротьби з корупцією.
Україна готова до діалогу з Нідерландами
Як повідомляє інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна», перші пропозиції Європейського Союзу щодо Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом після референдуму в Нідерландах Україна очікує 18 квітня на засіданні Ради міністрів ЄС із закордонних справ.
«Це питання буде предметом дуже пильної уваги всередині Європейського Союзу, і ми очікуємо, що вже більш-менш конкретні пропозиції будуть вимальовуватися, кристалізуватися під час наступного засідання Ради міністрів ЄС із закордонних справ, яке відбудеться 18 квітня цього року. Але це будуть тільки перші пропозиції», - повідомив журналістам заступник глави адміністрації президента України Костянтин Єлісєєв.
Референдум в Нідерландах демонструє нам початок великої політичної хвилі європесимізму, який набирає силиРуслан Бортник
Єлісєєв сказав, що «в міру усвідомлення результатів референдуму і їх впливу на загальноєвропейську єдність, вдасться вийти на спільні компромісні варіанти».
«В основі всіх цих варіантів має бути принципова позиція української сторони, яка буде полягати в тому, що Угода не повинна зазнавати жодних принципових, кардинальних змін. <...> Ця Угода є цілісною, зміст її непорушним і тому ми будемо рухатися далі», - підкреслив Костянтин Єлісєєв.
Нагадаємо, що після оприлюднення попередніх результатів референдуму «уряд Нідерландів заявив, що буде вести консультації з парламентом, а також Євросоюзом і урядом України, щоб знайти прийнятне для всіх сторін рішення».
Згідно з попередніми результатами підрахунку голосів 61,1% мешканців Голландії 6 квітня проголосували «проти» ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС. «За» Угоду проголосували 38,1% виборців. Явка склала 32% виборців.
Ілюзії і філософський погляд на результати
У Нідерландах Україна не втратила нічого - крім ілюзійРуслан Бортник
Директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник, вважає, що на результати референдуму в Голландії слід подивитися по-філософськи, однак без ілюзій.
«У Нідерландах Україна не втратила нічого - крім ілюзій. Очевидно, що економічно відстала країна, з відсутністю правової системи, в полоні корупційних скандалів не має шансів стати в майбутньому членом Європейського Союзу. Однак це зовсім не означає, що результати референдуму мають стати джерелом соціального і політичного песимізму в Україні. Навпаки ці результати - мотивуючі до активного процесу проведення реформ, реформ у правовій і соціальній сфері», - говорить Руслан Бортник Російській службі «Голосу Америки».
Бортник вважає, що результати референдуму дозволяють Україні висунути зустрічні умови і запропонувати ЄС переглянути деякі норми в економічній частині Угоди.
Якби прийшов звичайний голландський обиватель, для якого слово Україна - нічого не означає, результат був би, думаю, значно гіршимРуслан Бортник
«Оскільки ми бачимо, що мешканці однієї країни не підтримали Угоду про асоціацію між Європейським Союзом і Україною, ми також могли б заявити, що надані Україні економічні квоти вичерпалися за 2-3 місяці, що в країні є невдоволення окремих виробників продукції, які розраховували на «широкого» європейського споживача», - зазначає Руслан Бортник.
Разом з тим, спроби української сторони внести будь-які зміни в закони про Зону вільної торгівлі, на думку Бортника, приречені на провал.
«На жаль, це питання в європейському політикумі значною мірою буде політизоване - референдум в Нідерландах демонструє нам початок великої політичної хвилі європесимізму, який набирає сили. Він базується на кількох складових - провал європейської політики розширення, міграційній кризі, сплеску тероризму», - підкреслює Руслан Бортник.
Бортник говорить про те, що на референдумі в Нідерландах «за» і «проти» висловилася політично активна частина населення, яка знає про Україну, співчуває українцям, однак не готова піти на компроміс.
Хоча деякі з експертів говорять, що невеликий відсоток мешканців Європейського Союзу не можуть диктувати умови іншим країнам, проте в Брюсселі не зможуть проігнорувати результати цього волевиявленняПетро Олещук
«Якби прийшов звичайний голландський обиватель, для якого слово Україна - нічого не означає, результат був би, думаю, значно гіршим», - стверджує Руслан Бортник.
Результати референдуму і співпраця з Україною
Український політолог Петро Олещук вважає, що результати референдуму в Нідерландах будуть ретельно розглянуті в Брюсселі у державних структурах Європейського Союзу.
«Хоча деякі з експертів говорять, що невеликий відсоток мешканців Європейського Союзу, зокрема - громадяни Нідерландів, не можуть диктувати умови іншим країнам, проте в Брюсселі не зможуть проігнорувати результати цього волевиявлення», - говорить Петро Олещук Російській службі «Голосу Америки».
Петро Олещук вважає, що Європейському Союзу ще належить дати оцінку нідерландському референдуму, але вже сьогодні можна говорити про те, що європейці будуть більш вибагливі в питаннях співпраці з Україною.
Ті з українських лідерів, які намагаються проводити реформи, є, по суті, заручниками ситуації - їм доводиться боротися зі своїми власними інтересами в бізнесі, у владі, в політиціПетро Олещук
«Думаю, що європейська сторона буде використовувати різні аргументи в дискусії з Україною, безсумнівно, що Україні будуть висуватися умови співпраці в контексті перспективи членства України в Євросоюзі», - зазначає Петро Олещук.
Разом з тим, Петро Олещук вважає, що будь-який тиск на українську владу навряд чи матиме позитивні наслідки.
«Проблема не в тому, що Україна не зацікавлена в проведенні реформ. Проблема в тому, що ці реформи зачіпають інтереси правлячого класу, олігархічного класу, інтереси олігархічної моделі розвитку інтересів всередині української політики. І ті з українських лідерів, які намагаються проводити реформи, є, по суті, заручниками ситуації - їм доводиться боротися зі своїми власними інтересами в бізнесі, у владі, в політиці», - зазначає Петро Олещук.
Разом з тим, Петро Олещук каже, що за неповні 25 років незалежності «в більшій чи меншій мірі» до такої системи управління державою були причетні всі президенти України.
Дивіться також: План повернення грошей Януковича є, але потрібна компетентна прокуратура
