Коли Володимир Путін 15 років тому став президентом Росії, то обіцяв встановити «диктатуру закону», тобто навести лад після хаосу 1990-х і забезпечити верховенство права. Про це пише Washington Post у редакційній статті «Кийок Росії», присвяченій судовому процесу над українським режисером Олегом Сенцовим, якого звинуватили в тероризмі та засудили до 20-ти, а його «пособника» Олександра Кольченка – до 10 років років позбавлення волі.
І ця справа – не виняток: усіх, хто кидав виклик Путіну, спіткала схожа доля, пишуть автори й доходять висновку: «сумна правда полягає в тому, що Росія не досягла верховенства права; натомість нею керує начальницька сваволя».
«Закон став лише інструментом. Путін пішов дорогою довгої шеренги своїх кремлівських попередників, які використовували міліцію та суди для покарання ворогів і придушення голосів незгодних, – пише газета. – Суворі вироки були явно політичними і мали на меті послати сигнал усім, хто може бути проти захоплення Криму».
А британська газета The Guardian надрукувала редакційну статтю про те, чому остання домовленість про припинення вогню між Києвом і проросійськими сепаратистами може нарешті спрацювати. Хоча ще надто рано казати про це впевнено, пишуть автори, але є певні ознаки того, що перемир’я таки може настати 1 вересня.
«Останнім часом риторика президента Путіна може свідчити, що він шукає виходу з тієї воєнної та політичної «трясовини», що склалася», - вважають автори.
Російська економіка страждає від низьких цін на нафту та болючих санкцій Заходу, а сепаратисти виявилися неорганізованою групою, яка нездатна утримати захоплену територію – саме це може пояснити, чому Москва дедалі рідше говорить про створення «Новоросії» від Донбасу до Чорного моря, вважає видання.
Однак це не означає, що Росія покинула спроби дестабілізувати Україну чи перекроїти безпекову архітектуку в Європі на свою користь, застерігає газета. Тому Захід має чинити цьому опір і водночас заохочувати Київ здійснювати реформи.
«Найголовнішою метою Європи залишається змусити Путіна вивести російські війська зі Східної України та зрештою забезпечити непорушність міжнародоних кордонів. Для цього недостатньо призначати щоразу нові дати початку перемир’я. Необхідно буде показати водночас готовність вести переговори з Путіним і рішучість продовжити, а можливо, й посилити санкції, поки війська не буде виведено», - підсумовує видання.
