Західні експерти про переваги та недоліки нової-старої виборчої систему України

Вибори до місцевих органів влади, що відбулись в Україні у жовтні 2010-го року, були оцінені спостерігачами як крок назад щодо дотримання міжнародних стандартів. Саме тому після виборів, як згадують експерти, президент Янукович виступив з ініціативою зміни виборчих правил. Але замість того, щоб ухвалити уніфікований виборчий кодекс, український політикум дуже швидко переключив увагу на зміну правил виборів до парламенту. Голова представництва МРІ в Україні Кріс Голзен зокрема зазначає:

«Ніхто не сказав, що було не так з минулими парламентськими виборами. Я хочу наголосити, що партія влади отримала хороші результати під час цих виборів, але були здійснені зусилля змінити закон, і він був таки ухвалений і отримав широку підтримку більшості та опозиційних партій представлених у парламенті».

Про те, що минула система виборів була відносно ефективною каже і Ґевін Вайзе з Фундації міжнародних виборчих систем:

«Існуюча виборча система була досить ефективною. Нова запропонована система також може бути ефективною, але це залежить від політичної волі у застосуванні закону. Як на мене, важливо не змінювати закон так часто».

Аналітик каже, що у західних демократіях подібні закони не передбачають такого детального нормування виборчого процесу, як це є в українському законодавстві, оскільки на Заході важлива не буква, а дух закону. В українських же реаліях, він вважає, деталізація виборчого процесу може бути виправдана.

«За нормальних обставин такий рівень деталізації не є хорошою ідеєю, оскільки змушує готувати додатки до закону при необхідності внесення змін, але з іншого боку це створює обмежений простір для маніпуляцій та інтерпретацій. Та, не зважаючи на те, яким хорошим чи ні є закон, все залежить від його застосування і бажання його застосовувати», – вважає експерт.

У свою чергу голова українського представництва Міжнародного республіканського інституту Кріс Голзен каже, що одна принципова зміна так і не стала новелою цього закону – це система відкритих списків, яку попередньо підтримували усі політичні сили, включаючи як президента, так і лідера опозиції Юлію Тимошенко.

«Це та норма, яка не потрапила до остаточного варіанту закону, і це дуже жаль. Я переконаний, що ця норма дозволила б обрати парламент, який би більше представляв інтереси людей і відповідно був би кращим з точки зору європейський прагнень України», – каже він.

Та закон ухвалений, його підтримала переважна більшість парламентарів, і тепер важливо, щоб норми були дотримані каже Ґевін Вайзе – заступник директора відділу Європи та Азії Фундації міжнародних виборчих систем:

«Не таємниця, що місцеві вибори в Україні були оцінені місцевими на зовнішніми спостерігачами як крок назад щодо дотримання демократичних стандартів. Тому ці вибори будуть оцінюватись дуже детально, особливо, враховуючи, що це перші загальнонаціональні вибори він моменту приходу Віктора Януковича до влади. Дотримання демократичних стандартів та норм буде оцінюватись не лише у день виборів, але й під час декількох місяців передвиборчої кампанії».

Уважно стежитиме за процесом, як каже Кріс Голзен і Міжнародний республіканський інститут:

«Ми вважаємо дуже важливим присутність міжнародних спостерігачів. Також дуже важливо, щоб за процесом виборів та передвиборчою компанією наглядали українські спостерігачі, представники громадських організацій, студенти, журналісти. У зв’язку з цим наш інститут планує спостерігати за виборами, як ми це робили під час усіх виборів з моменту, коли Україна стала незалежною».