Щоліта в американську столицю, де розташовані головні офіси багатьох агентств, приїжджають на стажування сотні іноземних студентів. Серед них – чимало українців, які навчаються у США за програмами академічних обмінів. У Сполучених Штатах до літньої практики ставляться дуже відповідально. Адже студенти добре усвідомлюють, що місце стажування з часом може стати постійним місцем праці.
Стажери Фундації «Україна-США». Праворуч: Ельвіра Кізілова, Анна Іванова, Наталія Захарчишин
Чимало українських студентів набираються досвіду у Фундації «Україна-США» – громадській організації, яка сприяє розвитку демократії в Україні та зміцненню відносин обох країн.
Анна Іванова з Криму рік вивчала державне управління в Університеті Мінесоти за програмою ім. Едмунда Максі. Анна каже, що участь у багатьох проектах фундації стала для неї цінним досвідом:
«Я мала нагоду побачити, як функціонує неурядова організація в Америці. Як втілюють проекти, як працюють з волонтерами, як шукають спонсорів для втілення проектів. Це великий досвід».
«Це можливість дізнатись про компанію із середини. Можна багато про неї чути, багато читати, чи здогадуватись. Але безпосередня робота протягом двох трьох місяців дає дуже багато».
Уляна Довбуш.
Фундація «Україна-США» упродовж року приймає до десяти стажистів. Практика неоплачувана, втім, віце-президент Фундації Іван Кунь каже, що усі з першого дня стають повноцінними працівниками офісу:
«Нам потрібні люди, які б оновлювали наш сайт, наші сторінки у соціальних мережах. Ми також маємо серйозні проекти, як наприклад «Україна-2020», ми готуємо бізнес-конференції, і це все вимагає великої роботи».
Практиканти також мають можливість пропонувати і свої проекти. Так, стипендіатка Маскі, Ельвіра Кізілова, до навчання у США 12 років працювала у Міністерстві курортів та туризму Криму. Під час своєї практики вона створила на веб-порталі «Подорожуй в Україні» окрему рубрику, яка розповідає про туристичні принади Криму. Ельвіра каже, що американська столиця – ідеальне місце для втілення нових ідей та розширення професійних знайомств:
«Ми були у на слуханнях Гельсінської комісії з питань виборів в Україні, на декількох презентаціях, пов’язаних з молоддю у політиці, мали нагоду почерпнути цю цікаву інформацію та познайомитись із цікавими людьми».
Іван Кунь каже, що досвід і нові знайомства і є головним завданням стажування:
«Їхня мета не в тому, щоб приїхати у США і залишитися. Тут вони вчаться американському досвіду, як робити речі по-іншому. Вони отримують знання, практичний досвід, який будуть застосовувати, коли повернуться в Україну, аби життя там ставало кращим».
Згідно з умовами програми, стипендіати Маскі та Фулбрайта після закінчення навчання зобов’язані повернутися в Україну. Втім, згодом, багатьом із них вдається знайти роботу у США, зокрема у таких престижних установах як Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Міжнародна фінансова корпорація. Не в останню чергу завдяки саме стажуванню, у цих організаціях.
Оля Кройтор
Своїм американським досвідом ділиться випускниця програми імені Фулбрайта Оля Кройтор, яка сьогодні працює референтом-дослідником у Міжнародному валютному фонді:
«У США стажування дуже важлива частина навчальної програми і студенти до нього ставляться дуже відповідально. Фактично вже на початку навчального року вони починають шукати собі роботодавця, у якого будуть стажуватися наступного літа. Для них це не лише можливість застосувати свої знання на практиці. Фактично у цього роботодавця фони можуть залишитися працювати після закінчення навчання».
Саме практика стала сходинкою до працевлаштування у Міжнародній фінансовій корпорації для колишньої стипендіатки Маскі – Уляни Довбуш:
«Перш за все це можливість дізнатись про компанію із середини. Можна багато про неї чути, багато читати, чи здогадуватись. Але безпосередня робота протягом двох трьох місяців дає дуже багато».
З особистого досвіду Уляни, різниця між практикою в Україні та США – разюча. Але вона каже, що українські роботодавці повільно змінюють своє ставлення до стажування:
Уляна Довбуш
«Практика в Україні була не настільки цікавою, часто завдання були штучними, або надуманими. Студент є безкоштовною робочою силою і відповідно від нього багато не очікують. І мало хто з керівників практики до цього ставиться серйозно. Зараз, коли я спілкуюсь із своїми клієнтами в Україні, дуже багато підприємств бачать стажування як можливість відбору хороших кадрів. Я б сказала, що ця тенденція змінюється. Багато підприємств налагоджують співпрацю з університетами, тому що це справді хороший спосіб відбору кадрів».
Процес пошуку стажування – справа не легка. За словами Уляни, гарного резюме чи добрих оцінок – недостатньо; не менш важливими є персональні якості та високий рівень мотивації:
«Зараз до мене звертаються багато студентів, які хочуть пройти стажування в IFC. Але якщо вони навіть чітко не можуть сказати чим їм цікава наша організація, стає зрозуміло, що IFC – лише одна з 20-ти установ у їхньому переліку. Але якщо я бачу, що людина мотивована, розділяє наші цінності та глобальну місію, то звичайно такий кандидат має перевагу».
Майже половина одногрупників Уляни Довбуш, як і вона, залишились працювати в установах, де проходили практику. Тому тим, хто зараз у пошуку стажування, вона радить підійти до справи серйозно, адже професійна кар’єра розпочинається не після випускного балу, а значно раніше.
