Київ – «Українське містечко» у Вільнюсі засвідчило, що українці є європейцями по духу, і прагнуть до ЄС. Про це говорять і його організатори, й литовці, які завітали до нього. Напередодні саміту «Східного партнерства» українське життя у Вільнюсі активізувалося. Але через відмову українського уряду від євроінтеграції та протести проти цього рішення в українських містах навіть культурні заходи у Вільнюсі набули політичного звучання. Втім, українське посольство, яке мало брати в них участь, не долучилося навіть до «українського містечка» у Вільнюсі.
Напередодні саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі в центрі литовської столиці лунає українська мова, чимало перехожих мають на собі українську національну символіку та елементи українського національного одягу. У місті фінішував автопробіг «Я – за Україну в Європі», який стартував 21 листопада у Києві та Львові. Його учасники на Ратушній площі Вільнюса організували так зване українське містечко. Другий день поспіль тут тривають майстер-класи з народних ремесел, традиційних українських зачісок та бойових мистецтв. Литовці можуть тут купити українські сувеніри та книжки, скуштувати української кухні, послухати народні та сучасні пісні у виконанні українських гуртів .
Активізувалася й українська діаспора у Литві, яка, за переписом населення, перевищує 11 тисяч осіб. Зокрема, в суботу. В день пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років українська греко-католицька громада Вільнюса вшанувала загиблих від голоду українців. Урочисте богослужіння відбулося у церкві Пресвятої Трійці, що у Василіянському монастирі.
У цьому ж храмі нині триває виставка документів, які свідчать про злочини радянської влади проти українців у 1932-33 роках. Церква Пресвятої Трійці була обрана для неї випадково, адже її храму тісно пов’язана з долею України, розповів Радіо Свобода представник української громади у Литві Василь Капкан.
«Коли у 1514 році український князь Костянтин Острозький на чолі війська Великого князівства литовського розбив під Оршею московське військо, яке втричі його переважало. Як подяка Господу за перемогу він збудував три церкви, одна з яких – храм Пресвятої Трійці. Доля склалася так, що на поріг цього храму ступив юнак Іван Кунцевич, який поклав початок греко-католицькій церкві й загинув за єдність християнства», – зазначив Василь Капкан.
За його словами, перепис населення, який відбувався в Литві у 1980-х, засвідчив, що в країні мешкало 40 тисяч українців. Нині ж їхня кількість зменшилася більш ніж утричі, через міграцію та втрату національної ідентичності, констатує Василь Капкан. Проте в суботу-неділю чимало мешканців литовської столиці, побачивши українське містечко у Вільнюсі, згадали про своє українське коріння.
Прості литовці відгукнулися на прагнення українців до ЄС
Литовці дуже тепло ставляться до українців, і підтримують їхні євроінтеграційні прагнення, заявила Радіо Свобода керівник проектів литовської організації Europroject Юлія Мацкевич. Юлія допомагає в організації українського містечка у Вільнюсі. Вона висловила підтримку Євромайдану, який триває у Києві та інших українських містах на знак протесту проти відмови Кабміну України від євроінтеграції.
«Україна привезла сюди свою культуру. Нашу молодь надзвичайно цікавить Україна. Після візиту українських митців та активістів до Литви може народитися чимало нових українсько-литовських проектів. Наші народи історично пов’язані, вони підтримували одне одного віддавна. Литва хоче бачити Україну в ЄС», – зауважила Юлія Мацкевич.
Від початку українське містечко у Вільнюсі – та й інші заходи, які проводять українці у Литві напередодні саміту «Східного партнерства», – планувалися як такі собі культурні «десанти». Однак вони набули політичного звучання після того, як в Україні почалися масові протести проти відмови влади від курсу на європейську інтеграцію. Про це, зокрема, каже і один з організаторів українського містечка у Вільнюсі, заступник керівника громадської організації «Вся Україна» Арсен Сідаш.
«Українці від самого початку були і залишаються європейською нацією. Сьогодні й завтра у Вільнюсі ми покажемо нашим друзям європейцям нашу культуру, нашу кухню, літературу та пісні. Український уряд не мав жодних повноважень робити заяву про відмову від європейської інтеграції. Наше містечко стає в цьому контексті стає ще важливішим, воно свідчить, що ми – невід’ємна частина Європи, і ми прагнемо євроінтеграції», – сказав активіст.
З подібними заявами зі сцени виступила й частина музичних виконавців та літераторів. Так, український поет Іван Андрусяк перед тим, як читати свої твори в українському містечку, сказав: «В Україні розвелося забагато бабаїв. Більше, ніж у країнах Євросоюзу. Та ми не повинні їх боятися й дозволяти їм вирішувати, як нам жити».
На відміну від митців, українські дипломати в Литві, які спершу зголосилися взяти участь у культурно-мистецьких заходах та панельних дискусіях українського містечка у Вільнюсі, в останній момент відмовилися.
Українські пісні та поезія лунатимуть на Ратушній площі Вільнюса сьогодні до ночі. У неділю мають виступити ще гурти «Баламути», «Мандри» «Михайлове чудо», «Оберег» та «Йорий Кльоц», а разом з ними – литовські гурти та виконавці.
У ніч на 25 листопада автопробіг «Я за Україну в Європі» вирушає у зворотній шлях – із Вільнюса до Києва.
Напередодні саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі в центрі литовської столиці лунає українська мова, чимало перехожих мають на собі українську національну символіку та елементи українського національного одягу. У місті фінішував автопробіг «Я – за Україну в Європі», який стартував 21 листопада у Києві та Львові. Його учасники на Ратушній площі Вільнюса організували так зване українське містечко. Другий день поспіль тут тривають майстер-класи з народних ремесел, традиційних українських зачісок та бойових мистецтв. Литовці можуть тут купити українські сувеніри та книжки, скуштувати української кухні, послухати народні та сучасні пісні у виконанні українських гуртів .
Активізувалася й українська діаспора у Литві, яка, за переписом населення, перевищує 11 тисяч осіб. Зокрема, в суботу. В день пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років українська греко-католицька громада Вільнюса вшанувала загиблих від голоду українців. Урочисте богослужіння відбулося у церкві Пресвятої Трійці, що у Василіянському монастирі.
У цьому ж храмі нині триває виставка документів, які свідчать про злочини радянської влади проти українців у 1932-33 роках. Церква Пресвятої Трійці була обрана для неї випадково, адже її храму тісно пов’язана з долею України, розповів Радіо Свобода представник української громади у Литві Василь Капкан.
«Коли у 1514 році український князь Костянтин Острозький на чолі війська Великого князівства литовського розбив під Оршею московське військо, яке втричі його переважало. Як подяка Господу за перемогу він збудував три церкви, одна з яких – храм Пресвятої Трійці. Доля склалася так, що на поріг цього храму ступив юнак Іван Кунцевич, який поклав початок греко-католицькій церкві й загинув за єдність християнства», – зазначив Василь Капкан.
За його словами, перепис населення, який відбувався в Литві у 1980-х, засвідчив, що в країні мешкало 40 тисяч українців. Нині ж їхня кількість зменшилася більш ніж утричі, через міграцію та втрату національної ідентичності, констатує Василь Капкан. Проте в суботу-неділю чимало мешканців литовської столиці, побачивши українське містечко у Вільнюсі, згадали про своє українське коріння.
Прості литовці відгукнулися на прагнення українців до ЄС
Литовці дуже тепло ставляться до українців, і підтримують їхні євроінтеграційні прагнення, заявила Радіо Свобода керівник проектів литовської організації Europroject Юлія Мацкевич. Юлія допомагає в організації українського містечка у Вільнюсі. Вона висловила підтримку Євромайдану, який триває у Києві та інших українських містах на знак протесту проти відмови Кабміну України від євроінтеграції.
«Україна привезла сюди свою культуру. Нашу молодь надзвичайно цікавить Україна. Після візиту українських митців та активістів до Литви може народитися чимало нових українсько-литовських проектів. Наші народи історично пов’язані, вони підтримували одне одного віддавна. Литва хоче бачити Україну в ЄС», – зауважила Юлія Мацкевич.
Від початку українське містечко у Вільнюсі – та й інші заходи, які проводять українці у Литві напередодні саміту «Східного партнерства», – планувалися як такі собі культурні «десанти». Однак вони набули політичного звучання після того, як в Україні почалися масові протести проти відмови влади від курсу на європейську інтеграцію. Про це, зокрема, каже і один з організаторів українського містечка у Вільнюсі, заступник керівника громадської організації «Вся Україна» Арсен Сідаш.
«Українці від самого початку були і залишаються європейською нацією. Сьогодні й завтра у Вільнюсі ми покажемо нашим друзям європейцям нашу культуру, нашу кухню, літературу та пісні. Український уряд не мав жодних повноважень робити заяву про відмову від європейської інтеграції. Наше містечко стає в цьому контексті стає ще важливішим, воно свідчить, що ми – невід’ємна частина Європи, і ми прагнемо євроінтеграції», – сказав активіст.
З подібними заявами зі сцени виступила й частина музичних виконавців та літераторів. Так, український поет Іван Андрусяк перед тим, як читати свої твори в українському містечку, сказав: «В Україні розвелося забагато бабаїв. Більше, ніж у країнах Євросоюзу. Та ми не повинні їх боятися й дозволяти їм вирішувати, як нам жити».
На відміну від митців, українські дипломати в Литві, які спершу зголосилися взяти участь у культурно-мистецьких заходах та панельних дискусіях українського містечка у Вільнюсі, в останній момент відмовилися.
Українські пісні та поезія лунатимуть на Ратушній площі Вільнюса сьогодні до ночі. У неділю мають виступити ще гурти «Баламути», «Мандри» «Михайлове чудо», «Оберег» та «Йорий Кльоц», а разом з ними – литовські гурти та виконавці.
У ніч на 25 листопада автопробіг «Я за Україну в Європі» вирушає у зворотній шлях – із Вільнюса до Києва.
| Передрук з "Радіо Свобода" |
