Справа екс-радника президентської кампанії Трампа Пола Манафорта, розгляд якої починається у суді у штаті Вірджинія, поки стала найгучнішою у розслідуванні спеціального прокурора США Роберта Мюллера. Близькість Манафорта до діючого президента під час передвиборчих перегонів створює чималі іміджеві ризики для Дональда Трампа.
Від подальших заяв у суді екс-радника Трампа та наведених там доказів залежить, наскільки вагомим сприймитиметься розслідування Мюллера надалі. Втім, Манафорт – не єдиний у справі Мюллера, чиє прізвище пов'язується з Україною. "Голос Америки" вирішив згадати всі випадки, коли у справі Мюллера згадувалась Україна.
Справа Манафорта-Гейтса
З 2006 по 2015 роки Пол Манафорт та його діловий партнер Рік Ґейтс були лобістами українського уряду у США без необхідної за законом реєстрації, а також - "Партії Регіонів", Януковича та "Опозиційного блоку". В 2012 році вони заснували у Бельгії "Європейський центр сучасної України" та найняли дві лобістські компанії у Вашингтоні – Podesta і Mercury. Саме тоді і розпочалась найактивніша співпраця Манафорта та Гейтса з урядом Януковича.
Бельгійським центром безпосередньо керував один з віце-прем'єр-міністрів України. Хто саме це був – з заяв Мюллера достеменно невідомо, але відповідно до штатного розкладу Кабміну, на той час цю посаду обіймали Сергій Арбузов, Валерій Хорошковський та Андрій Клюєв.
Пов'язує організацію Манафорта із регіоналами ще одна людина – екс-міністр закордонних справ України Леонід Кожара, який був співзасновником і формальним очільником ЄЦСУ. У 2017 році екс-міністр у розмові з журналістом "Голосу Америки" спростовував свою важливість для організації. Втім, його попередні інтерв'ю, а також т.з. "чорна бухгалтерія" колишньої "Партії регіонів" свідчать про інше.
Манафорт і Ґейтс розповідали Януковичу, як на той чи інший вчинок його команди реагують у Вашингтоні.
Згідно із матеріалами звинувачення, вашингтонські лобістські компанії, в свою чергу, отримували вказівки від Манафорта, як говорити з американськими законодавцями про команду Януковича, ув'язнення Тимошенко та будь-які гострі питання тогочасної влади.
Втім, вашингтонські компанії і бельгійська фірма – не єдині підприємства, задіяні у брудних справах Манафорта. Відповідно до матеріалів розслідування, включно з "Європейським Центром за сучасну Україну", щоб представляти "Партію Регіонів" та Януковича він використовував у своїх схемах 32 установи.
Друзі Манафорта
За невтомну лобістську працю Манафорт і Ґейтс отримували чималу винагороду від команди Януковича, яка вимірювалась десятками мільйонів доларів. Немало йшло і на оплату ними американських лобістів. За даними розслідування, лише по одному з епізодів злочинів, в яких обвинувачується Манафорт, йдеться про те, що Манафорт та Ґейтс таємно сплатили 4 мільйони доларів з офшорних рахунків за звіт про ув’язнення політичного суперника Януковича – Юлії Тимошенко.
Звісно ж, у кожному переказі грошей до США, Манафорт приховував їх джерело від Міністерства фінансів та Міністерства юстиції США , а також надавав неправдиву інформацію банкам. Протягом років разом з Ґейтсом він відмивав гроші через американські та іноземні компанії та приховані банківські рахунки, в тому числі й на Кіпрі. Як вже раніше повідомляв "Голос Америки", таким чином через офшорні рахунки Манафорт відмив більше 18 мільйонів, а Ґейтс - 3 мільйони.
З 2005 по 2015 роки київським офісом Манафорта керував ймовірно пов'язаний з російською розвідкою Костянтин Килимник – людина з подвійним російсько-українським громадянством. Слідство Мюллера тривалий час називало його анонімно "Особою А". За часів президенства Януковича Килимник був очима та вухами Манафорта в Адміністрації президента.
За інформацією видання Bloomberg, Килимник підтримував зв'язки з Манафортом коли той вже працював на передвиборчий штаб Дональда Трампа. Відповідно до документів розслідування, Манафорт обговорював із Килимником злам електронної пошти Національного комітету Демократичної партії. Більш того, Килимник начебто розповідав про те, що зіграв роль у зміні програми Республіканської партії США щодо надання військової допомоги Україні влітку 2016-го року. Тоді пункт про озброєння України було виключено із остаточного варіанту програми партії.
У лютому 2018 Ґейтс визнав себе винним у змові та погодився співпрацювати із слідством у розслідуванні Мюллера щодо втручання Росії у президентські вибори 2016 року. Відповідне рішення колишній бізнес-партнер Манафорта прийняв після висунення нових звинувачень розслідування Мюллера, зокрема, у фінансовому шахрайстві та відмиванні грошей.
Сам Манафорт зі звинуваченнями проти нього не погоджується і наразі перебуває під арештом у в'язниці міста Арлінгтона, Вірджинія. У вересні розпочнеться окремий суд над Манафортом за іншими звинуваченнями.
Наразі розслідується консалтингова діяльність екс-радника президентської кампанії Трампа в Україні. Найбільша увага приділяється грошам від українських про-російських політиків, підставним компаніям та офшорним банківським рахункам. У судовій справі, яка розглядатиметься у вересні суд сфокусується на банківських та податкових махінаціях Манафорта. Відомо, що через офшорні рахунки, що фігурують в обвинуваченні, загалом пройшло більше 75 мільйонів доларів.
Згідно з документами першої судової справи, Манафорт заробив в Україні 60 мільйонів доларів, надаючи послуги політтехнолога.
Спеціальний прокурор Мюллер планує довести, що Манафорт не сплатив податки зі значної частини свого прибутку в Україні. За кілька днів судового засідання між юристами Манафорта і командою прокурора Мюллера розгорілася суперечка щодо доцільності долучення до матеріалів справи 474 сторінок, які детально ілюструють роботу Манафорта та його колег в Україні. Юристи Манафорта стверджують, що це – "нерелевантні, зайві докази, які будуть упереджувати присяжних та на вивчення яких піде багато часу".
В минулому місяці слідство довело тісні зв'язки Манафорта із пов'язаним з Кремлем російським олігархом Олегом Дерипаскою. Виявилось, що останній переводив Манафорту 10 мільйонів доларів кредиту. Екс-радник президентської кампанії Трампа виконував для російського олігарха консультаційну роботу в Україні в 2005-2006 роках. Сам Дерипаска називає себе жертвою і звинувачує Ґейтса і Манафорта у зникненні 26 мільйонів доларів, які він їм давав десять років тому.
Так чи інакше, докази слідства та "чорна бухгалтерія" колишньої "Партії регіонів" вказують, що Манафорт та його бізнес-партнер отримували гроші від корумпованої про-російської влади України та російських олігархів, займались незареєстрованою лобістською діяльністю та відмивали гроші через офшорні компанії. Втім, головне питання розслідування Мюллера – наскільки Манафорт та його оточення пов'язані із втручанням Росії в американські вибори 2016 року, залишається відкритим.
Договір орендодавців
Минулого місяця у рамках розслідування Мюллера велике журі у Вашингтоні протягом кількох годин допитувало колишнього українського народного депутата Андрія Артеменка. Він відомий своїм вкрай суперечливим планом з надання Росії права на "оренду" українського Криму на 50-100 років. Ймовірно, на думку колишнього нардепа, від цього вигравали б всі: Україна б змогла зупинити конфлікт на сході, а Росія отримала б в оренду Кримський півострів та позбулася американських санкцій. Сам Артеменко не вважає свою пропозицію проросійською.
Такої ж думки і бізнес-партнер Трампа Фелікс Сатер, який обіцяв Артеменко передати план з "оренди Криму" Майклу Флінну, який на той час був радником з національної безпеки.
Втім, всі учасники історії з планом Артеменка по-різному розповідають про ситуацію. Сатер погоджується, що він передавав план адвокату Трампа Майклу Коену в конверті, а останній, за його словами, мав передати його вже раднику національної безпеки. Коен це спростовує: він розповідав The Washington Post, що викинув конверт не відкриваючи в смітник у своїй квартирі в Нью-Йорку. За його словами, на вміст листа він навіть не дивився.
Раніше "Голос Америки" писав, що, за словами Артеменка, "кримський план" мав кілька авторів: до його розробки долучились екс-конгресмен-республіканець Курт Велдон та американський бізнесмен українського походження Олександр Ровт. Обидва мали неабиякі зв'язки з російським бізнесом.
Сам Артеменко, за інформацією BBC, на початку нульових два з половиною роки перебував у київській в'язниці. Його звинувачували у багатомільйонних незаконних операціях, пов'язаних з трансферами футбольного клубу ЦСКА (Київ). Звинувачення згодом зняли, а сам Артеменко завжди спростовував свою провину. З 2008 по 2012 рік його фірми займались військовою логістикою і постачанням зброї у гарячі точки, а згодом завдяки спискам Радикальної партії Олега Ляшка він потрапив до Верховної Ради.
Після скандалу з "мирним планом" Артеменка виключили з фракції партії Ляшка. Сам Ляшко тоді зазначив, що позиція Артеменка не співпадає з позицією партії. Незабаром, коли з'ясувалося, що Артеменко є громадянином одночасно і України, і Канади, він разом із перепусткою до Верховної Ради втратив і українське громадянство.
Всі учасники "мирного плану" мали чимало скелетів у шафах. У випадку з Велдоном, після двох десятиліть у Конгресі його парламенська кар’єра закінчилась після виборів 2006 року через тижні після того, як офіс та помешкання його 29-річної доньки обшукало ФБР. Мінюст США розслідував діяльність нафтогазової компанії з російським корінням "Ітера". Як виявилось, ця компанія мала контракт із донькою Велдона на півмільйона доларів. Згодом сам Курт Велдон допоміг зібрати 30 американських законодавців на обід на честь голови "Ітери".
Олександра Ровта пов'язують з Spruce Capital, дочірнім підприємством, що видало 3,5 мільйона доларів кредиту невеликій компанії Манафорта вже після завершення його політичної кар'єри.
Фелікс Сатер, який обіцяв Артеменку передати "мирний план" тогочасному раднику з національної безпеки через Коена, за інформацією The New York Times, кілька років тому зізнавався в маніпулюванні акціями на користь мафії.
В 2005 році організація Трампа уклала з компанією Сатера ексклюзивну угоду на один рік для проекту Trump Tower в Москві. Хоча Дональд Трамп і намагався дистанціюватись від свого колишнього бізнес-партнера, навіть під час передвиборчої президентської кампанії він розглядав можливість побудови московського Trump Tower. Водночас, як повідомляли ЗМІ, Сатер тривалий час співпрацює з американськими спецслужбами і, серед іншого, зіграв певну роль і протидії терористичній загрозі.
Майкл Коен, на якому, можливо, обривається шлях "мирного плану" до екс-радника національної безпеки, тривалий час був адвокатом президента Дональда Трампа. В 2017 році ФБР почало розслідування звинувачень на адресу Коена в тому що він нібито зустрічався з представниками Росії у Празі та обговорював хакерські атаки на Демократичну партію. Нещодавно стало відомо, що Коен заплатив 130 000 доларів за мовчання порноакторки Стормі Деніелс яка нібито мала зв'язок із Трампом. Сам Трамп підтвердив, що компенсував йому цю суму. Через скандал із Деніелс Коен пішов із команди президента США.
Нещодавно екс-адвокат Трампа Коен опублікував запис зроблений за два місяці до президентських виборів 2016 року. На записі Трамп обговорює потенційний платіж колишній моделі Playboy Карен Макдугал, що нібито мала зв'язок з президентом США. Також, Трамп та Коен говорили, чи варто "заплатити готівкою". Подібний вчинок обурив президента США. Втім, адвокат Коена заявив, що вирішив оприлюднити запис тільки після того, як проти Коена почалась "масивна кампанія зневаги" від команди президента. На оприлюдненому записі розмови йдеться про відкриття компанії "для друга Девіда". Ймовірно, мається на увазі Девід Паркер – керівник American Media, що володіє таблоїдом National Enquirer. Останній купив права на історію Карен Макдугал за $150000. Саме такою була ціна за мовчання колишньої моделі Playboy.
"Золотий виступ" Трампа
Прізвище колишнього адвоката Трампа Коена фігурує у ще одній справі Мюллера, пов'язаній з українцями. Цього разу йдеться про українського бізнесмена-магната Віктора Пінчука, який у вересні 2015 року заплатив $150 тисяч у фонд президента Дональда Трампа за його 20-хвилинний виступ через відеозв'язок на конференції в Києві. За інформацією видання The New York Times, гроші були внесені на вимогу Майкла Коена. Пожертва Пінчука стала найбільшою, отриманою фондом в 2015 році від будь-кого, крім самого Дональда Трампа.
Виступ Трампа транслювався на конференції "Ялтинська європейська стратегія", яку фінансує Пінчук. Податкова служба США назвала $150 тисяч "незвичайною сумою грошей за таку 20-хвилинну промову". Під час цього виступу Трамп критикував тодішнього президента Барака Обаму і заявляв, що він робить замало для України.
Сам президент США не погоджується з подібною версією його Skype-виступу на українській конференції. "Політичний консультант Даґ Шон, а не український бізнесмен звернулись до мене з проханням про коротку промову телефоном (Skype) на події Даґа в Україні. Я дуже позитивно поставився до України – а це ще одна неправдива негативна новина стосовно Росії" – написав Трамп у Twitter у квітні. В цей же час стало відомо, що Мюллер почав розслідування 150-тисячного пожертвування.
Втім, як виявилось пізніше, гонорар за виступ, що Пінчук пожертвував у фонд Трампа не надто "незвичний" для подій, спонсорованих українським бізнесменом-металургом. В 2017 році Пінчук заплатив 115 000 доларів за виступ раднику з національної безпеки США Джону Болтону. Ці гроші стали найбільшою одноразовою виплатою, яку радник з нацбезпеки отримав минулого року. Також, відомо, що Пінчук пожертвував більше 10 мільйонів доларів у родинний фонд колишнього президента США Біла Клінтона і екс-держсекретаря Гілларі Клінтон.
Дивіться також: Манафорт заробив на консультуванні Януковича та його політсили в Україні понад $60 млн. Відео