Сучасна історія, зміни політичного курсу, урбанізація, емоції і кольори Вашингтона – за всім цим українець Валерій Прудкий стежить через об’єктив своєї камери.
У його арсеналі – перемоги у низці столичних фото-конкурсів, а одну з фотографій підписав Барак Обама. Він може годинами блукати вуличками Александрії. Камера напоготові і погляд – завжди у пошуку свіжого кадру.
Вуличний фотограф Валерій Прудкий приїхав до Сполучених Штатів із Києва – і вже понад 20 років документує життя та емоції іншої столиці – Вашингтона.
Тут є низка районів, кожен з них має свій унікальний колоритфотограф Валерій Прудкий
У своїй студії-галереї на арт-заводі "Торпеда" Валерій переглядає принти фотографій, вибираючи, на наше прохання, кілька тих, що найкраще характеризують столицю. І хоч у його колекції є знімки і Білого дому, і меморіалу Лінкольна, Вашингтон – це більше, ніж просто пам’ятники – стверджує Валерій.
"Він не такий вже і нудний. Тут є низка районів, кожен з них має свій унікальний колорит", розповідає Валерій Прудкий.
Один із них – Capitol Hill. Там, на Східному базарі, Валерій зробив чи не найулюбленіший зі своїх знімків, який переміг у вашингтонському фото-конкурсі. "Однієї суботи дощ лив, як із відра. Ніхто не міг працювати на вулиці. Але у мене із собою була камера, я ходив і фотографував. Цей чоловік із саксофоном – легенда Східного Базару… туристи можуть запитати, чи це Новий Орлеан? Це може бути будь-де. Фотографія передає це відчуття музики під дощем…унікальну атмосферу", каже Валерій.
Під особливим кутом дивиться Валерій і на, здавалося б, найбільш банальні вашингтонські події. Фестиваль цвітіння сакури – одна з них.
"Більше людей із камерами, ніж самих сакур. Всі зблизька фотографують вишні – але скільки таких фоток ви зробите? Треба просто зупинитись і озирнутись навколо, подивитись, що іще відбувається. Кришнаїти проходили там як туристи. Ці кольори на тлі блакитного неба, я вирішив зробити фото із низької точки. Ось вам і незвична фотографія із фестивалю цвітіння сакури", - розповідає фотограф.
І хоч Вашингтон – місто політизоване, Валерій переконує: його натхнення від зміни влади чи настроїв у суспільстві не залежить.
"Я лише фотографую щоденне життя навколо себе… Люди займаються власними справами, незалежно від того, хто президент. Навколо і надалі відбуваються прекрасні або сумні речі", каже він.
Втім, зовсім залишитися поза політикою у серці американської демократії – неможливо. Перемога Дональда Трампа, інавгурація і протести – все потрапило в об’єктив українського фотографа.
Своє ж найбільш відоме політичне фото Валерій зробив 8 років тому – на початку президентства Барака Обами.
"Тут у нас поруч висять дві фотографії – Маккейна і Обами. Мала дитина дивиться на знімок Обами, а дорослий темношкірий чоловік – на Маккейна. І це, ніби, створює цікаву історію – що молоде покоління обирає Обаму. Я маю друзів, які працюють у Білому Домі, я надіслав їм цей знімок і Обама його для мене підписав", розповідає фотограф.
Валерій каже: іноземне походження допомагає дивитися на речі інакше, помічати деталі, які американцеві можуть здатися звичними. Водночас і Україна виглядає для Валерія тепер по-іншому.
"Якби я міг натиснути кнопку – і перенестися в Україну – я би це зробив. Така собі машина часу – повернутися і знову побачити ті ж самі речі, знайомі з дитинства, – тільки тепер під іншим кутом. Я завжди почуваю себе українцем. Коли я повертаюсь додому навіть на два дні, - здається, що я ніколи і не їхав. З іншого боку, коли літак сідає в аеропорту Вашингтона, – я відчуваю, ніби я тут прожив усе життя. Це дивне відчуття – бути прив’язаним до двох місць – абсолютно протилежних", - ділиться Валерій.
Дивіться також: День у місті, де живуть без мобільних телефонів та бездротового інтернету
