Спеціальні потреби

ООН і ГУАМ зміцнюють співпрацю


Юрій Сергеєв
Юрій Сергеєв

КИЇВ - Організація Об'єднаних Націй і Організація за демократію і економічний розвиток у складі Грузії, України, Азербайджану та Молдови домовилися про співпрацю. Про це у своєму мікроблозі Twitter написав постійний представник України при ООН Юрій Сергєв, повідомляє інформаційне агентство «Українські новини».

«2 квітня 2015 в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку в рамках 69-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН була прийнята консенсусом резолюція ГА ООН "Співпраця між ООН та Організацією за демократію та економічний розвиток - ГУАМ"», - написав Юрій Сергєєв. Головними співавторами резолюції виступили держави-члени ГУАМ - Азербайджан, Грузія, Молдова, Україна, а також делегації від Польщі та Латвії.

«Українські новини» нагадують, що делегація України як держави, що головує в ГУАМ в 2015 році, очолила процес підготовки тексту зазначеної резолюції в Організації Об'єднаних Націй.

Офіційний Інтернет-сайт ГУАМ повідомляє 3 квітня про те, що «2-3 квітня 2015 в секретаріаті ГУАМ у Києві відбулося Чотирнадцяте засідання Робочої групи з економіки і торгівлі за участю представників відповідних відомств, посольств держав-членів ГУАМ і Секретаріату ГУАМ».

Учасники заходу обмінялися думками щодо можливості створення Спільного ринку ГУАМ, обговорили організаційні питання.

Згідно зі Статутом, повідомляє веб-сайт організації, до основних цілей ГУАМ належать: затвердження демократичних цінностей, забезпечення верховенства права та поваги прав людини, забезпечення сталого розвитку, зміцнення міжнародної та регіональної безпеки і стабільності. Цей форум також прагне політичної взаємодії та практичного співробітництва країн-учасниць у сферах, що становлять взаємний інтерес.

Новий формат для ГУАМ

На думку російського політолога Андрія Окари, після анексії Криму та збройних зіткнень на Донбасі організація ГУАМ отримала нові можливості і імпульс для розвитку.

«ГУАМ, який був створений при президентові Леоніду Кучмі, довгий час був форматом без наповнення, і створювався як об'єднання без участі Росії і на противагу організаціям на пострадянському просторі, в яких Росія домінує і нав'язує свою волю», - говорить Андрій Окара Російській службі «Голосу Америки».

Андрій Окара вважає, агресивна поведінка Росії консолідувала «зусилля всіх незадоволених політикою Кремля» на пострадянському просторі.

«Всі чотири країни, які входять до ГУАМ, мають свої проблеми, конфлікти, які, на їхню думку, розкручуються з Кремля. Молдова має проблеми з Придністров'ям, Грузія з Південною Осетією і Абхазією, Азербайджан з Нагорним Карабахом, Україна з Кримом і Донбасом. Це ще один з факторів, який об'єднує зусилля цих країн», - підкреслює Андрій Окара.

Разом з тим, політолог стверджує, що конфлікт на Донбасі привів до нового розуміння розвитку європейської геополітики. Тепер, зазначає експерт, держави між Європейським Союзом і Росією не готові задовольнятися роллю залежних суб'єктів, своєрідною буферною зоною.

«Це геополітичний простір між, образно кажучи, Німеччиною і Росією»,- підкреслює Андрій Окара.

Центром цього «геополітичного простору» він називає Україну.

«Якщо раніше Росія могла претендувати на те, щоб бути якимось містичним полюсом світового добра, полюсом геополітики, тепер це все випарувалося. Загальносвітова думка, як і на початку 80-х років, відводить Росії роль «імперії зла». Гіпотетичне, абстрактне питання про протидію російській експансії переходить у практичну площину. У цій ситуації значення ГУАМ різко зростає. Організація дозволяє створити нові можливості для консолідації демократичних сил на пострадянському просторі», - вважає Андрій Окара.

ГУАМ і зміцнення співпраці

Український політолог Олег Паламар вважає, що організація ГУАМ в рівній мірі дозволяє країнам розвивати не тільки політичні, але й економічні взаємини.

«У практичному плані країни Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова здатні розвинути нові економічні та політичні взаємини. Це питання не поверхових тимчасових торговельних відносин. Ми можемо говорити, що в основі економічних зв'язків лежить геополітичний, військовий і політичний інтерес, який протистоїть інтересам Росії - країні з імперськими амбіціями», - говорить Олег Паламар російській службі «Голосу Америки».

Олег Паламар уточнює, що ідея міждержавного співробітництва між країнами колишніми республіками Радянського Союзу не обмежена форматом ГУАМу.

«Ця співпраця має глобальні цілі, має бути реалізована не за один місяць, і не за один рік. Цей формат повинен мати розвиток і розуміти зміцнення зв'язків між країнами в якості одного з елементів превентивних дій, стримування можливої агресії з боку Росії», - підкреслює експерт.

Олег Паламар вважає, що країни, які межують з Росією, не можуть відчувати себе захищеними в разі прояву агресії з боку Кремля.

«Тому, Україна, Грузія, Білорусь, країни Балтії, Польща, Молдова і Азербайджан «приречені» на геополітичне військове співробітництво. На даний момент українські військові проходять стажування в Грузії, яка застосовує стандарти НАТО у своїх збройних силах», - зазначає Олег Паламар.

Розсилка

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в YouTube

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в YouTube

XS
SM
MD
LG