Малому бізнесу сьогодні в Америці доводиться не солодко. На фоні кволої економіки, власники невеликих підприємств вимушені ще конкурувати і з великими корпораціями. Мережеві крамниці та ресторани зваблюють покупців передбачуваністю, стандартним підходом щодо пропонованих товарів та послуг та знижками. Головні козирі малого бізнесу – унікальність та персональний підхід до кожного з покупців.
Час ніби зупинився у господарському магазині, який уже більше 100 років є у володінні родини Браунів. У свої 83 Гью представляє третє покоління Браунів, які управляють крамницею. Магазин відкрив його дідусь у кінці ХІХ-го століття, відтак справами заправляв його батько. За роки існування магазин кілька разів перебудовували. З часу останнього ремонту у 50 роках, Гью залишив старий автомат з продажу жуйок. Він також досі користується батьковим сейфом. «Довголіття» їх крамниці Гью пояснює увагою і турботою про покупців:
«Ми приділяємо їм багато уваги. Намагаємося мати потрібні їм товари».
Бобі Бек мешкає поруч. До крамниці ходить уже 30 років, завжди знаходить все необхідне.
«Вони знають, ми не почнемо продавати їм непотрібні речі. Покупці люблять затриматися тут, побалакати з нами ще 20-30 хвилин, якщо ми не дуже зайняті», – каже менеджер Джон Тейлор.
І все ж конкуренція у магазину дуже велика.
Втім Браун знає як втримати покупців. У його господарській крамниці ремонтують москітні сітки та продають цвяхи на вагу, чого не роблять великі магазини. Цвяхи важать на терезах виробництва ще 1912-го року.
Серед асортименту крамниці є і мило, яке Гью Браун пам’ятає ще з часів його молодості. Деякі покупці приходять до крамниці у пошуках незвичних речей, як наприклад, опудало сови для відлякування птахів з городу… чи ще якоїсь диковинки.
Не маючи своєї родини, Гью Браун планує незабаром передати бізнес своєму менеджеру Джону Тейлору, який, зі свого боку, обіцяє продовжити традицію сімейного бізнесу.
За останні 50 років багато людей перейшли через господарську крамницю Браунів. Новий власник, Джон Тейлор, сподівається втримати позитивний імідж магазину і залишитися у бізнесі, навіть попри жорстку конкуренцію.
«Вони знають, ми не почнемо продавати їм непотрібні речі. Покупці люблять затриматися тут, побалакати з нами ще 20-30 хвилин, якщо ми не дуже зайняті».Джон Тейлор
«Ми приділяємо їм багато уваги. Намагаємося мати потрібні їм товари».
Бобі Бек мешкає поруч. До крамниці ходить уже 30 років, завжди знаходить все необхідне.
«Вони знають, ми не почнемо продавати їм непотрібні речі. Покупці люблять затриматися тут, побалакати з нами ще 20-30 хвилин, якщо ми не дуже зайняті», – каже менеджер Джон Тейлор.
І все ж конкуренція у магазину дуже велика.
Мережі роздрібної торгівлі як «Home Depot», що спеціалізуються на продажі будівельних матеріалів, поступово витісняють дрібний бізнес
Серед асортименту крамниці є і мило, яке Гью Браун пам’ятає ще з часів його молодості. Деякі покупці приходять до крамниці у пошуках незвичних речей, як наприклад, опудало сови для відлякування птахів з городу… чи ще якоїсь диковинки.
Не маючи своєї родини, Гью Браун планує незабаром передати бізнес своєму менеджеру Джону Тейлору, який, зі свого боку, обіцяє продовжити традицію сімейного бізнесу.
За останні 50 років багато людей перейшли через господарську крамницю Браунів. Новий власник, Джон Тейлор, сподівається втримати позитивний імідж магазину і залишитися у бізнесі, навіть попри жорстку конкуренцію.
