Цього тижня американські законодавці продовжуватимуть працювати над проектом бюджету на 2013 рік, який передбачає зміни в оподаткуванні громадян та значне зменшення витратних статей бюджету. Конкретних домовленостей між Білим домом та лідерами Конгресу досягнуто поки що не було.
Демократи та республіканці поки що вірять, що зможуть до Нового Року знайти спільне рішення, яке відверне фінансову кризу.
Президент Барак Обама заявив, що він відкритий до компромісу, а лідер республіканської більшості в Палаті представників Ерік Кантор зазначив, що сторони готові разом шукати розв’язки.
Щоправда, за заявами про готовність до компромісу ховається той факт, що партії принципово не погоджуються відносно того, як виходити з фіскальної кризи. Більшість республіканців не підтримує плану Обами, бо той передбачає підвищення податків для багатих.
Конгресмен-республіканець Кантор каже:
«Я не розумію, як підвищення податків є виходом з кризи, якщо нашою метою є створення нових робочих місць».
Демократи, у свою чергу, не підтримують плану республіканців, які пропонують зменшувати бюджетний дефіцит за рахунок скорочення медичних програм, пенсійних виплат та інших соціальних програм уряду.
На боці Обами у цій суперечці профспілки.
«Як ми можемо просунути нашу країну вперед та зменшити дефіцит? Шляхом створення робочих місць, а не скорочуючи програми, на які розраховують пересічні родини», - звучить у рекламному відеоролику профспілок.
Однак останніми тижнями серед республіканців позначилась обнадійлива тенденція - деякі з них в розріз з попередньою партійною позицією, вже заявили, що заради країни готові порушити так звану «клятву не підвищувати податків». Йдеться про клятву, яку свого часу дали сотні республіканців, балотуючись на крісла в Конгресі. Серед таких - сенатор Линдсі Ґрем:
«Я порушу клятву, якщо це буде на користь країни, однак лише у тому випадку, якщо демократи погодяться на реформу соцпрограм».
Такої ж думки сенатор Сексбі Чембліс та його колега у Палаті представників Пітер Кінґ.
«Я повністю погоджуюсь з Чемблісом. Клятва, яку він підписав 18-20 років тому стосувалася Конгресу того скликання. Світ змінився та економічні реалії сьогодні інші», - заявив конгресмен Кінґ.
До кінцевого терміну представлення проекту бюджету залишається всього кілька тижнів. Тим часом, загроза що компромісного рішення не вдасться досягти вже сьогодні негативно позначається на економіці, каже голова Федерального Резерву Бен Бернанкі:
«Невизначеність щодо фіскального обриву, та того як у майбутньому буде вирішуватися проблема бюджетного дефіциту вже зараз впливає на споживчу та інвестиційну активність, а також на поведінку гравців фінансових ринків.
На противагу скептикам, деякі аналітики вважають, що утримання від радикальних кроків цього року може в кінцевому результаті призвести до покращення ситуації наступного року.
Аналітик з питань бюджету Стен Коллендер каже:
«На мою думку, шансів, що ми таки впадемо у фіскальну прірву цього року – більше 60%. І можливо це врешті підштовхне політиків на Капітолійських пагорбах прийняти ті рішення, які б в іншому випадку ніколи б не прийняли».
Як би не розгорталися події, погоджуються багато експертів, трильйонний бюджетний дефіцит Америки наступного року скоріш за все зменшиться. Питання лише у тому хто найбільше відчує на собі біль – пересічні аНЛ, ГА.
Демократи та республіканці поки що вірять, що зможуть до Нового Року знайти спільне рішення, яке відверне фінансову кризу.
Президент Барак Обама заявив, що він відкритий до компромісу, а лідер республіканської більшості в Палаті представників Ерік Кантор зазначив, що сторони готові разом шукати розв’язки.
Щоправда, за заявами про готовність до компромісу ховається той факт, що партії принципово не погоджуються відносно того, як виходити з фіскальної кризи. Більшість республіканців не підтримує плану Обами, бо той передбачає підвищення податків для багатих.
Конгресмен-республіканець Кантор каже:
«Я не розумію, як підвищення податків є виходом з кризи, якщо нашою метою є створення нових робочих місць».
Демократи, у свою чергу, не підтримують плану республіканців, які пропонують зменшувати бюджетний дефіцит за рахунок скорочення медичних програм, пенсійних виплат та інших соціальних програм уряду.
На боці Обами у цій суперечці профспілки.
«Як ми можемо просунути нашу країну вперед та зменшити дефіцит? Шляхом створення робочих місць, а не скорочуючи програми, на які розраховують пересічні родини», - звучить у рекламному відеоролику профспілок.
«Я порушу клятву, якщо це буде на користь країни, однак лише у тому випадку, якщо демократи погодяться на реформу соцпрограм».Линдсі Ґрем, сенатор
Однак останніми тижнями серед республіканців позначилась обнадійлива тенденція - деякі з них в розріз з попередньою партійною позицією, вже заявили, що заради країни готові порушити так звану «клятву не підвищувати податків». Йдеться про клятву, яку свого часу дали сотні республіканців, балотуючись на крісла в Конгресі. Серед таких - сенатор Линдсі Ґрем:
«Я порушу клятву, якщо це буде на користь країни, однак лише у тому випадку, якщо демократи погодяться на реформу соцпрограм».
Такої ж думки сенатор Сексбі Чембліс та його колега у Палаті представників Пітер Кінґ.
«Я повністю погоджуюсь з Чемблісом. Клятва, яку він підписав 18-20 років тому стосувалася Конгресу того скликання. Світ змінився та економічні реалії сьогодні інші», - заявив конгресмен Кінґ.
До кінцевого терміну представлення проекту бюджету залишається всього кілька тижнів. Тим часом, загроза що компромісного рішення не вдасться досягти вже сьогодні негативно позначається на економіці, каже голова Федерального Резерву Бен Бернанкі:
«Невизначеність щодо фіскального обриву, та того як у майбутньому буде вирішуватися проблема бюджетного дефіциту вже зараз впливає на споживчу та інвестиційну активність, а також на поведінку гравців фінансових ринків.
На противагу скептикам, деякі аналітики вважають, що утримання від радикальних кроків цього року може в кінцевому результаті призвести до покращення ситуації наступного року.
Аналітик з питань бюджету Стен Коллендер каже:
«На мою думку, шансів, що ми таки впадемо у фіскальну прірву цього року – більше 60%. І можливо це врешті підштовхне політиків на Капітолійських пагорбах прийняти ті рішення, які б в іншому випадку ніколи б не прийняли».
Як би не розгорталися події, погоджуються багато експертів, трильйонний бюджетний дефіцит Америки наступного року скоріш за все зменшиться. Питання лише у тому хто найбільше відчує на собі біль – пересічні аНЛ, ГА.
