Сполучені Штати - країна заснована на принципах свободи віросповідання.
Переважна більшість американців вважають себе релігійними. Найбільше в країні християн - 78%. Для більшості християнських віросповідань, церква завжди була і залишається священним місцем. Так, склалося, що існують церкви за рахунок пожертв та підтримки прихожан.
Свого часу, найбільшу допомогу церквам надавили жінки, які не працювали і мали вільний час. Однак, в наш час таких залишилось надзвичайно мало і церкви почали відчувати нестачу допомоги. Церковні лідери усвідомлюють, що стиль життя, який утворився у сучасній Америці, загрожує майбутньому релігійних інституцій. Тож, чимало з них закликають до змін у суспільстві.
День для Діни Трост та її чоловіка Віка Фернандес починається рано і напружено. Дітям треба зробити сніданок, приготувати обід в школу, часто ще й доробити домашнє завдання.
Діна - мати двох дітей – розповідає:
«Дуже важко, коли обидва батьки в родині працюють і коли в обох дуже відповідальна робота. Тоді виходить так, робите щось тут 5 хвилин, щось там 10 хвилин, головне, всюди встигнути».
Звичайно, що при такому ритмі життя, каже Діна, родина надто втомлена у неділю, аби піти у церкву:
«Інколи хочеться мати хоча б один день, коли не треба вибігати з хати перед 9:00 ранку».
Більшість американських сімей намагаються балансувати між роботою і домом. У результаті у них не залишається часу на церкву та життя громади. Однак, пастор Дейвид Ґрей каже, що віра може допомогти зайнятим родинам. Він зазначає, що церква є місцем захисту і притулком у цьому напруженому і складному світі.
«До нашої конгрегації належить багато людей, в яких дуже стресова робота. Це досить типово для цього району. Серед прихожан дуже багато професійних людей, тому кожного разу, коли я подивлюся на присутніх, я розумію, що нам необхідно говорити про зняття стресу», - каже він.
Нещодавно пастор написав чергову книжку, в якій закликав церкву боротися за гнучкість на робочому місці. Це не тільки зніме стрес у родині, зауважує він, але й сприятиме розвитку церкви:
«Якщо церква хоче привернути до себе молоду аудиторію, вони повинні розуміти, що існує дисбаланс між роботою і особистим життям».
Для пастора це не лише слова, - каже прихожанка і голова церковного комітету Джинджер Есінк:
«Тому ми намагаємося, через мій комітет, наприклад, допомогти людям знайти можливість брати участь у суспільному житті, трошки тут, годину-дві там. Це, щоб люди могли підтримувати відносини, щоби мали час познайомитися з іншими і почувати себе частиною громади».
Діна Трост визнає, у церкві вона відпочиває:
«Мені стало зрозуміло в якийсь момент, що протягом годинної промови, я можу просто посидіти, і не думати про догляд за дітьми».
Враховуючи, що християнські громади у США постійно зменшуються, допомога перепрацьованим молодим родинам може стати критичною для майбутнього церкви у США.
Переважна більшість американців вважають себе релігійними. Найбільше в країні християн - 78%. Для більшості християнських віросповідань, церква завжди була і залишається священним місцем. Так, склалося, що існують церкви за рахунок пожертв та підтримки прихожан.
Свого часу, найбільшу допомогу церквам надавили жінки, які не працювали і мали вільний час. Однак, в наш час таких залишилось надзвичайно мало і церкви почали відчувати нестачу допомоги. Церковні лідери усвідомлюють, що стиль життя, який утворився у сучасній Америці, загрожує майбутньому релігійних інституцій. Тож, чимало з них закликають до змін у суспільстві.
День для Діни Трост та її чоловіка Віка Фернандес починається рано і напружено. Дітям треба зробити сніданок, приготувати обід в школу, часто ще й доробити домашнє завдання.
Діна - мати двох дітей – розповідає:
«Дуже важко, коли обидва батьки в родині працюють і коли в обох дуже відповідальна робота. Тоді виходить так, робите щось тут 5 хвилин, щось там 10 хвилин, головне, всюди встигнути».
Звичайно, що при такому ритмі життя, каже Діна, родина надто втомлена у неділю, аби піти у церкву:
«Інколи хочеться мати хоча б один день, коли не треба вибігати з хати перед 9:00 ранку».
Більшість американських сімей намагаються балансувати між роботою і домом. У результаті у них не залишається часу на церкву та життя громади. Однак, пастор Дейвид Ґрей каже, що віра може допомогти зайнятим родинам. Він зазначає, що церква є місцем захисту і притулком у цьому напруженому і складному світі.
«До нашої конгрегації належить багато людей, в яких дуже стресова робота. Це досить типово для цього району. Серед прихожан дуже багато професійних людей, тому кожного разу, коли я подивлюся на присутніх, я розумію, що нам необхідно говорити про зняття стресу», - каже він.
«Дуже важко, коли обидва батьки в родині працюють і коли в обох дуже відповідальна робота. Тоді виходить так, робите щось тут 5 хвилин, щось там 10 хвилин, головне, всюди встигнути».Діна Трост
«Якщо церква хоче привернути до себе молоду аудиторію, вони повинні розуміти, що існує дисбаланс між роботою і особистим життям».
Для пастора це не лише слова, - каже прихожанка і голова церковного комітету Джинджер Есінк:
«Тому ми намагаємося, через мій комітет, наприклад, допомогти людям знайти можливість брати участь у суспільному житті, трошки тут, годину-дві там. Це, щоб люди могли підтримувати відносини, щоби мали час познайомитися з іншими і почувати себе частиною громади».
Діна Трост визнає, у церкві вона відпочиває:
«Мені стало зрозуміло в якийсь момент, що протягом годинної промови, я можу просто посидіти, і не думати про догляд за дітьми».
Враховуючи, що християнські громади у США постійно зменшуються, допомога перепрацьованим молодим родинам може стати критичною для майбутнього церкви у США.
