Північна частина американського штату Нью-Мексико потерпає від лісних пожеж. На цей момент полум’я вирує на території у понад сімнадцять тисяч гектарів. Боротьбу з вогнем ускладнюють мінливі напрямки вітру. Найбільшу загрозу становить пожежа Лас-Кончас, яка підійшла на небезпечну відстань до міста Лос-Аламос – домівки Національної ядерної лабораторії.
Пожежа Лас-Кончас поширюється надзвичайно швидко через суху погоду та сильний вітер. За минулу ніч територія, охоплена пожежею, збільшилась з шести до сорока трьох гектарів. Місцями полум’я сягає кількох сотень метрів заввишки. Оскільки навіть жива рослинність в цьому регіоні суха, вогонь розповсюджується миттєво. Погіршує ситуацію те, що території охоплені пожежею Лас-Кончас, в минулому вже постраждали від вогню, тому ніякого природного захисту там не залишилось.
Під найбільшою загрозою опинилося місто Лос-Аламос. Вранці місто залишилось майже порожнім, 12 тисяч мешканців покинули домівки відповідно до наказу обов’язкової евакуації.
Тим часом до міста прикута увага всієї нації, адже у Лос-Аламос розташована найбільша в країні ядерна лабораторія. Саме тут колись була створена перша американська атомна бомба.
Територія лабораторії величезна – понад дев’яносто три квадратних кілометри. Вогонь вже підійшов до цієї зони впритул.
«Якщо вогонь потрапить на територію лабораторії, може статися величезна катастрофа», – каже колишній працівник лабораторії, фахівець з безпеки Глен Волп.
Втім, офіційні особи заспокоюють – ядерні матеріали знаходяться у безпечному місті і не становлять загрози населенню. Глен Волп не поділяє цієї впевненості. Він працював у Лос-Аламос понад десять років і стверджує, що певна частина ядерних відходів зберігається лише на відстані у п’ять кілометрів від вогню:
«У цьому сховищі майже двадцять тисяч контейнерів з ядерними відходами. Воно не захищене цементними стінами, воно знаходиться у приміщенні, яке легко може спалахнути».
Небезпека ядерної аварії через стихійне лихо, змусила фахівців всерйоз замислитися: наскільки ж взагалі захищеними є ті сто двадцять мільйонів американців, які, за даними статистики, проживають в радіусі вісімдесяти кілометрів від атомних станцій. А це сорок відсотків населення.
За даними самого уряду – не дуже. Три чверті атомних станцій у минулому мали витік радіоактивного тритію і кількість та масштаб цих інцидентів останніми роками збільшується. Що більше непокоїть фахівців, це те, що евакуаційні плани у разі аварії на багатьох об’єктах не мінялись понад тридцять років.
«Старі плани евакуації зовсім не враховують фактори стрімкого зростання населення за останні роки», – каже науковець Едвін Ліман.
Більш того, замість рекомендованої науковцями вісімдесятикілометрової зони, нині у разі аварії для обов’язкової евакуації встановлена шістнадцятикілометрова зона.
Попри ці тривожні сигнали, керівництво усіх атомних об’єктів у США запевняє, що готове де найгірших природних катаклізмів а ядерні матеріали надійно захищені кілька ступеневими системами безпеки.
