Американські жінки поповнюють лави військово-морських сил

Жінкам історично доводиться боротися за свої права. Так у збройних силах США жінки протягом довгого часу виборювали право служити на рівні з чоловіками. Нещодавно у цьому процесі було зроблено ще один крок вперед. Пентагон відкрив жінкам можливість упритул наблизитися до лінії фронту. Хоча жінки ще не можуть служити у піхоті та загонах спеціального призначення, зміни в політиці Міністерства оборони відкриють їм 14 тисяч нових робочих місць.

На сьогодні в армії служить приблизно 200 тисяч жінок, частина з них на авіаносці «Авраам Лінкольн». Лейтенант Меґан Доннелі одна зі 770 жінок на борту авіаносця. У цьому плаванні Меґан несе службу на командному містку. Робота дуже відповідальна і вимагає повної уваги.

«На містку постійно перебуває 15-20 людей. Моя робота – керувати ними від імені капітана, аби він не відволікався і зосередився на загальній картині», – пояснює Меґан.

Лейтенант Донеллі випускниця академії військово-морського флоту. За вишколом вона пілот, однак цього разу, в рамках ротації персоналу, працює поруч з капітаном. Її лідерські здібності уже відзначило вище начальство, удостоївши жінку, вперше в історії флоту, престижною нагородою.

Лейтенант Ніколь Росалес – єдина на авіаносці жінка-терапевт. Служба на флоті їй подобається, а чому б і ні:

«Мало того, що вони заплатили за моє навчання у медичній школі, вони надали мені можливість служити на авіаносці і працювати у різних військових шпиталях у США».

Для Ніколь перебування у збройних силах це можливість служити країні і побачити світ. Лейтенант дуже позитивно сприйняла заяву Міністерства оборони про намір приймати на службу більше жінок. На її думку, флот від цього тільки збагатиться:

«Більшість жінок, які проходять службу на авіаносці, мають лише диплом середньої школи. Не маючи спеціальності на руках, вони, водночас, отримують непогану платню».

Ембер Ментцер, наприклад, відкладає ці гроші на навчання. Після 4 років служби, вона думає звільнитися з армії і здобути вищу освіту:

«Якщо приходиш сюди з позитивним настроєм і робиш усе, що від тебе вимагають, тоді ви в порядку. У мене немає претензій до місця роботи, до всіх ставляться однаково».

Колега Ембер – Інґрід Піментел, навпаки, планує залишитися в збройних силах:

«Я хочу зробити тут кар’єру. Я служу вже 8 місяців. Поки що мені подобається».

Не скаржаться жінки і на дискримінацію за статевою ознакою. Хоча лейтенант Донеллі каже, що за 10 років її служби, траплялося всіляке:

«Особисто, я, ніколи не мала проблем. Але я переконана, що до мого приходу, було значно складніше. Тепер я бачу лише кількох людей, які, навмисно, не хочуть допомагати».

Служба на флоті справа не легка. Не всі витримують довгі місяці розлуки з родинами та друзями. Що рятує багатьох, так це система підтримки, яку для військовослужбовців та їх близьких надають збройні сили.