ВАШИНГТОН - Недавні заяви президента США Барака Обами і російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова на Генасамблеї ООН засвідчили, що відносини між Вашингтоном і Москвою далекі від нормальних.
Президент Обама заявив, що міжнародна спільнота має негайно вжити заходів у зв'язку з «російською агресією в Європі», маючи на увазі анексію Криму та надання підтримки проросійським сепаратистам в Україні, що Москва заперечує. Обама порівняв дії Росії в Україні з двома іншими гострими міжнародними проблемами: спалахом вірусу Ебола і «звірствами терористів в Сирії та Іраку».
У свою чергу, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров звинуватив США в «самовпевненій» політиці щодо України і спробах «спотворити істину» про те, що там відбувається.
Експерт з Росії з Університету національної оборони Джон Паркер вважає, що американсько-російські відносини спустилися до найгіршого рівня за кілька десятиліть:
«Це нижча точка за останні 30-35 років. Настільки поганими ці відносини останнього разу були після вторгнення радянських військ до Афганістану в кінці 1979 року, а також після інциденту з корейським лайнером, збитим в 1983 році радянським винищувачем».
Все було зовсім інакше на початку президентства Обами, коли так зване «перезавантаження» відносин створило позитивний настрій, досягнувши кульмінації при укладенні важливої угоди про скорочення стратегічних ядерних арсеналів.
Серед інших прикладів співпраці - жорстка позиція Москви стосовно Ірану у зв'язку з його ядерною програмою, а також дозвіл на транзит американських військ до Афганістану і назад по російській території, особливо важливий крок у світлі процесу виведення контингенту з цієї країни.
Однак аналітики відзначають, що за останні роки у відносинах відбулися помітні погіршення. Однією з причин стало те, що Росія непохитно підтримувала сирійського лідера Башара Асада. Інша причина - рішення Москви надати колишньому співробітнику американської розвідки Едварду Сноудену дозвіл на проживання терміном на три роки. І, нарешті, останньою краплею стали дії Росії в Україні, що призвели до економічних санкцій з боку США і Євросоюзу.
За словами експерта з коледжу Маунт-Голіок Стівена Джоунса, незважаючи на погіршення відносин, сторони, як і раніше, можуть співпрацювати - наприклад, у боротьбі проти «Ісламської держави».
«Сфера, в якій Росія і США безумовно мають спільні інтереси - це запобігання проникненню угруповання «Ісламської держави» в інші регіони. Росія напевно стурбована тим і, що може статися в Середній Азії в зв'язку з ростом такого роду ісламського фундаменталізму», - каже він.
Однак Метью Рожанські з Центру Вудро Вільсона не бачить великих можливостей для співпраці у цій галузі:
«Суть зовнішньої політики Путіна полягає в тому, що він не буде слідувати ні за ким, вже тим більше за Америкою».
Чимало експертів, у тому числі Джон Паркер з Інституту національної оборони, вважають, що в найближчі роки відносини між Москвою і Вашингтоном не зміняться:
«Хто б не став наступним президентом США, його чекає безліч проблем з Росією, і те ж саме буде в Росії стосовно США. Отож я вважаю, нас чекає досить тривалий період у дусі «холодної війни», який виразно захопить перший термін наступника президента Обами, хто б ним не був. З іншого боку, звичайно, немає ніяких ознак того, що Путін коли-небудь покине Кремль. Отож з цього боку нічого не зміниться. Путін свої політичні позиції здавати не буде», - вважає він.
Крім того, на думку аналітиків, рівень недовіри між сторонами досяг таких масштабів, що це перешкодить будь-якій позитивній динаміці в їх відносинах.