Адміністрація Барака Обами у четвер розширила санкційні списки на більш ніж 20 фізичних та юридичних осіб, у зв'язку з діями Росії в Україні та привласненням державних коштів в Україні. У список санкцій, зокрема, включені Андрій Клюєв, Олександр Янукович, Сергій Курченко, Роман Роттенберг, керівники концерну «Калашников», підприємства Росії і Криму.
Наскільки ці санкції є потужними, чого намагається досягти американський Мінфін та Держдеп їх запровадженням, та чому вони були введені саме зараз – «Голос Америки» поцікавився у юриста Джіна Берда, партнера юридичної фірми AGG, яка працює з клієнтами, які мають бізнес в Росії, в тому числі, консультує їх з питань дотримання санкцій.
«Санкції працюють в геометричній прогресії. У кожної особи, які названі в санкційному списку, є тисячі, якщо не більше, різноманітних ділових та фінансових зв'язків. І уявляєте, всі організації, всі компанії, які пов'язані з ними, тисячі цих компаній, вони зараз повинні будуть або припиняти свої зв'язки з цими особами, або думати про те, яким чином змінювати їх". - Розповідає юрист.
"Наприклад, нове обличчя в цьому списку - Роман Роттенберг. Він - один із співвласників найбільшого хокейного стадіону у Фінляндії. Крім цього, були запроваджені санкції проти фінансової компанії, яка є власником одного з найбільших чотирьохзіркових готелів у Фінляндії. Уявіть тепер, як ці готелі, ці стадіони будуть оперувати без того, щоб приймати картки Visa, American Express, MasterСard?"
"У будь-якому випадку, - пояснює Джін Берд, - виникають питання про переведення грошей. І не тільки через європейські банки, але в даний час і через китайські банки. У нас є інформація про те, що китайські банки значно обережніше ставляться до угод з росіянами».
Одна з цілей цього раунду розширення списку, - говорить Берд, - це синхронізувати списки з європейцями, тому що «на певних рівнях європейські санкції були сильнішими, принаймні, вони поширювалися на більшу кількість осіб, ніж американські». Один з тих, хто вже давно перебуває в списку ЄС, але тільки що потрапив до американського списку, колишній голова Адміністрації президента Януковича Андрій Клюєв.
«Клюєв свого часу дуже агресивно лобіював як у Європі, так і у США. Його лобісти приїжджали у Сполучені Штати, намагалися зустрічатися на найвищих рівнях. Але, без сумніву, зараз це стане неможливо в принципі через санкції, тому що будь-яка особа, яка з ним асоціюється, опиняється під загрозою», - пояснює юрист.
Ще одна мета цього раунду санкцій - «включення до нового списку компаній, щодо яких існувало питання, чи є вони суб'єктами санкцій, у зв'язку зі структурою їх володіння».
Берд пояснює, що «за американським законодавством, якщо більше 50% компанії володіє особа, яка перебуває під санкціями, то і сама компанія теж перебуває під санкціями. У відношенні деяких компаній було незрозуміло, хто є бенефіціарним власником, хто є фактичним власником. А цей список дає вже чітке розуміння, принаймні, щодо певних компаній, чи є вони, чи ні компаніями, які контролюються особами, що перебувають під первісними санкціями».
Останній раунд санкцій також обмежить можливість міжнародним компаніям обходити вже наявні санкції. Наприклад, включення в список безпосередньо кримських портів змусить будь-яких судновласників триматися від півострова подалі.
«Для того, щоб судно могло зайти в порт, йому потрібна страховка. Порт не може, за морехідними законами, прийняти судно без страховики. А цю страховку видає дуже незначне число компаній у світі. Насамперед, це англійська «Ллойд», «Цюріх», інші великі західні компанії, які природно оперують доларами, звертають увагу на те, хто знаходиться в списку санкцій. Вони не будуть страхувати судна, яка заходять в порти, які перебувають у санкційних списках»
Також американський Мінфін закручує гайки американським та іншим компаніям, які намагаються обійти раніше запроваджені санкції. Разом з прес-релізом, який повідомляє про розширення санкцій, компанії отримали меморандум про те, як цих санкцій дотримуватися.
У ньому говориться, що Міністерство фінансів звернуло увагу, що в багатьох випадках порушується технологія передачі банківської інформації через систему SWIFT. Компанії приховують той факт, що гроші переводяться на рахунки в Криму, просто не вказуючи географічних назв, які можуть стати сигналом для автоматичної системи фільтрації грошових переказів, наприклад, «Крим», «Ялта», «Сімферополь», тощо.
«Меморандум, фактично, наказує будь-яким особам, які ведуть бізнес з Росією, прикласти зусиль, щоб визначити, чи потрапляють їхні товари або послуги в Крим. Уявіть собі, ви розробляєте і постачаєте в Росію комп'ютерне забезпечення, що санкціями не заборонено. А тепер вам треба вже в контракті передбачити умови, які б не дозволяли російським користувачам використовувати це комп'ютерне забезпечення в Криму, щоб інші ваші товари туди не потрапляли. Це додаткові проблеми для компаній, які ведуть бізнес в Росії. Природно, більше компаній будуть замислюватися про те, а чи має сенс взагалі вести там бізнес», - пояснює Берд.
Юрист вказує на те, що підготовка до включення фізособи або організації в список вимагає ретельної перевірки і координації між багатьма відомствами, а це забирає чимало часу. Однак не виключено, що оголошення цих санкцій саме зараз пов'язано як з діями сепаратистів на сході України, так і з поведінкою Росії в Раді безпеки ООН.
Дивіться також: "Путіну треба нагадати, що він ніколи не переможе США" - американський конгресмен.
