У Європі пам’ятник Гітлеру мав би ту ж долю, що Сталіну в Запоріжжі, – гарвардський історик

«Відповідальність за підрив пам'ятника Сталіну має нести українська влада, яка не спромоглася завадити тому, щоб він був поставлений», – вважає історик Володимир Вятрович, який у 2009-2010-му роках був директором архіву Служби Безпеки України.

Володимир Вятрович, який у Гарвардському університеті досліджує архів одного з керівників Організації українських націоналістів, Миколи Лебедя, розказав «Голосу Америки», що пам’ятник Сталіну в Україні це те саме що монумент Адольфа Гітлера у європейській країні.

«Якби пам’ятник Гітлеру зміг з’явитись в якійсь країні і влада була би неспроможна щось з ним зробити, то реакція населення була би приблизно схожою на те, що відбулось в Україні», – підкреслив історик.

Водночас Володимир Вятрович вважає, що позбавлення від тоталітарного минулого може стати запорукою розвитку країни:

«Для України був би корисним досвід країни Прибалтики – вони на багато далі просунулись в оцінці та засудженні тоталітарного минулого, ніж Україна і, відповідно, вони дальше просунулись у демократичних процесах та наблизились до Європи».

За словами історика, в подоланні комуністичного тоталітарного минулого у пост комуністичних країнах провідну роль відіграли спеціально створені інститути національної пам'яті, які мали функції очищення суспільної свідомості та навіть топоніміки від слідів тоталітарного минулого.

«У Литві та Польщі інститути національної пам'яті є органами державної влади, які були відповідальні за збір інформації про пам'ятки тоталітарного минулого від монументів, до назв у топоніміці. Відтак вони звертались до місцевої влади із пропозиціями щодо перейменування тих чи інших вулиць, ліквідації монументів – і відповідно контролювали це», – каже Вятрович.

Натомість в Україні зараз проходить згортання будь-якої роботи з подолання тоталітарної спадщини. За словами Володимира Вятровича. Інститут національної пам'яті, створений кілька років тому, фактично ліквідований. Після того, як його функції було зведено до наукової установи при Кабінеті міністрів, він позбавлений можливості здійснювати роботу з детоталітаризації суспільства.