Безграмотність, яку безпосередньо пов’язують з бідністю, проблема, що у XXI сторіччі асоціюється, хіба що з бідними країнами світу. Однак, у такій багатій і прогресивній державі, як Сполучені Штати, кожен сьомий не вміє читати. Ця проблема успадковується, адже безграмотні батьки нездатні допомогти дитині покращити рівень своїх знань. На допомогу таким дітям приходять добровольці.
У дев’ятнадцяти великих містах країни, працює організація «Корпус досвіду», до якої приєднуються досвідчені люди віком у понад 50 років. Вони працюють з дітлахами з бідних районів, серед іншого, в одній з вашингтонських шкіл.
Восьмирічна Кенаша Говард читає книжку про індіанців. Історія їй подобається, хоча, каже вона, деякі слова їй незрозумілі:
«Я забуваю довгі слова, а іноді і маленькі».
Читає дівчинка разом з Сенді Морґан, яка приєдналась до організації «Корпус досвіду» три роки тому після виходу на пенсію. Вже півроку вона двічі на тиждень зустрічається з Кенашею у початковій школі Майнер.
Волонтер Сенді Морґан каже:
«Ми будуємо довіру, особисті відносини, тому читання поступово стає забавою».
За її словами, дітлахи почувають себе дуже комфортно разом з волонтерами старшого віку, які мають великий життєвий досвід:
«Більшість з нас – батьки, бабусі та дідусі. Тому ми легко знаходимо з ними спільну мову. Ми поводимося з ними врівноважено, але, без сумніву, робота з цими дітьми потребує терпіння. А цьому за роки власного досвіду ми вже навчились».
Таким дітям часто важко зосередитись, іноді вони плутають літери чи додають слова, яких у тексті немає.
Дейджа Стейтон має всі ці проблеми. З дев’ятирічною дівчинкою, яка читає на зовсім початковому рівні, працює Лінда волонтер Нельсон. Лінда каже, що коли у Дейджі опускаються руки, вона підбадьорює її усіма силами:
«Не здавайся, продовжуй працювати, продовжуй читати, кожна нова історія відкриє для тебе цілий новий світ».
Мамі дівчинки Флоріта дуже вдячна організації «Корпус досвіду»:
«Без них я навіть не знаю, де б вона зараз була. Я думаю, вона читала б набагато гірше, ніж зараз».
За даними офіційної статистики понад 97 відсотків дорослих у США вміють читати. Однак, загальнонаціональне тестування вказало, що серед 7-8 річних дітей майже сорок відсотків не мають навіть базових навичок читання. Дослідження вказують, що з часом такі діти кидають школу. А школярі з родин з низькими прибутками мають ще менше шансів залишитись за шкільною партою. Сідні Ґібсон робить все, щоб це не сталося з підопічними, серед яких восьмирічна Дамоні Роджерс. Вона говорить:
«Я намагаюсь зробити все у моїх силах, щоб після наших занять вони відчували, що навчились чомусь новому».
Школярка Дамоні, якій важко зосереджуватись, каже, що її читання покращилось після занять з Ґібсоном:
«Якщо у мене щось не виходить, він говорить: «Наступного разу все вийде, ти насправді зараз дуже постаралась».
За словами Сенді Морґан, більшість школярів після проходження програми, покращують свій рівень на 60 відсотків:
«Я бачу, як моя дівчинка почала набагато краще читати. Вона не робить помилок, крім того, її швидкість підвищилась. Тепер вона вміє читати і продовжує іти уперед».
Головна причина успіху програми, наголошує Сенді, досвід волонтерів та особиста увага до кожного з учнів.
У дев’ятнадцяти великих містах країни, працює організація «Корпус досвіду», до якої приєднуються досвідчені люди віком у понад 50 років. Вони працюють з дітлахами з бідних районів, серед іншого, в одній з вашингтонських шкіл.
Восьмирічна Кенаша Говард читає книжку про індіанців. Історія їй подобається, хоча, каже вона, деякі слова їй незрозумілі:
«Я забуваю довгі слова, а іноді і маленькі».
Читає дівчинка разом з Сенді Морґан, яка приєдналась до організації «Корпус досвіду» три роки тому після виходу на пенсію. Вже півроку вона двічі на тиждень зустрічається з Кенашею у початковій школі Майнер.
Волонтер Сенді Морґан каже:
«Ми будуємо довіру, особисті відносини, тому читання поступово стає забавою».
За її словами, дітлахи почувають себе дуже комфортно разом з волонтерами старшого віку, які мають великий життєвий досвід:
«Більшість з нас – батьки, бабусі та дідусі. Тому ми легко знаходимо з ними спільну мову. Ми поводимося з ними врівноважено, але, без сумніву, робота з цими дітьми потребує терпіння. А цьому за роки власного досвіду ми вже навчились».
Таким дітям часто важко зосередитись, іноді вони плутають літери чи додають слова, яких у тексті немає.
Дейджа Стейтон має всі ці проблеми. З дев’ятирічною дівчинкою, яка читає на зовсім початковому рівні, працює Лінда волонтер Нельсон. Лінда каже, що коли у Дейджі опускаються руки, вона підбадьорює її усіма силами:
«Не здавайся, продовжуй працювати, продовжуй читати, кожна нова історія відкриє для тебе цілий новий світ».
Мамі дівчинки Флоріта дуже вдячна організації «Корпус досвіду»:
За даними офіційної статистики понад 97 відсотків дорослих у США вміють читати. Однак, загальнонаціональне тестування вказало, що серед 7-8 річних дітей майже сорок відсотків не мають навіть базових навичок читання. Дослідження вказують, що з часом такі діти кидають школу.
За даними офіційної статистики понад 97 відсотків дорослих у США вміють читати. Однак, загальнонаціональне тестування вказало, що серед 7-8 річних дітей майже сорок відсотків не мають навіть базових навичок читання. Дослідження вказують, що з часом такі діти кидають школу. А школярі з родин з низькими прибутками мають ще менше шансів залишитись за шкільною партою. Сідні Ґібсон робить все, щоб це не сталося з підопічними, серед яких восьмирічна Дамоні Роджерс. Вона говорить:
«Я намагаюсь зробити все у моїх силах, щоб після наших занять вони відчували, що навчились чомусь новому».
Школярка Дамоні, якій важко зосереджуватись, каже, що її читання покращилось після занять з Ґібсоном:
«Якщо у мене щось не виходить, він говорить: «Наступного разу все вийде, ти насправді зараз дуже постаралась».
За словами Сенді Морґан, більшість школярів після проходження програми, покращують свій рівень на 60 відсотків:
«Я бачу, як моя дівчинка почала набагато краще читати. Вона не робить помилок, крім того, її швидкість підвищилась. Тепер вона вміє читати і продовжує іти уперед».
Головна причина успіху програми, наголошує Сенді, досвід волонтерів та особиста увага до кожного з учнів.
