Україні вдалося встановити імена майже 20 тисяч дітей, яких викрала Росія, заявив 20 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський під час звернення до учасників слухання Гельсінської комісії США.
Утім, як розповіла уповноважена президента України з прав дитини Дар’я Герасимчук, може йтися про 200-300 незаконно вивезених дітей, адже точної кількості неповнолітніх депортованих українців наразі неможливо встановити. Україні вже вдалося повернути 388 дітей.
Троє з них виступили у Нью-Йорку та Вашингтоні, щоб розповісти про особистий досвід депортації та нагадати світу про цю трагедію.
23-го лютого троє дітей із Маріуполя – тринадцятирічний Сашко, одинадцятирічний Ілля та чотирнадцятирічна Кіра – відвідали штаб-квартиру ООН у Нью-Йорку, де говорили про російські злочини, які діти відчули на собі.
"Я був в ООН, там я розповідав свою історію, там люди мене підтримали, сказали, що допоможуть мені," – сказав після зустрічі Сашко Радчук.
Закриту зустріч за участі українських дітей провели постійні представництва України, Чехії, Польщі, Канади, Латвії, Нідерландів, Естонії та представництво ЄС при ООН.
"Перша реакція – вони аплодували дітям стоячи, розуміючи силу цих дітей та розуміючи відповідальність... Друга реакція – це, звичайно, сльози, тому що дорослим важко витримати свідчення цих дітей...", – розповіла після зустрічі уповноважена президента України з прав дитини Дар’я Герасимчук.
Після Нью-Йорка діти вирушили до Вашингтона, де вони також ділилися своїми історіями, зокрема, на зустрічі 26-го лютого в Українському домі.
Раніше ці діти вже виступали на різних майданчиках у Європі, зокрема у вересні в Нідерландах, в Гаазі, де розташований Міжнародний кримінальний суд, який у березні 2023 року видав ордер на арешт президента Росії Владіміра Путіна та Марії Львової-Бєлової. Їх звинувачують у незаконній депортації дітей із окупованих територій України до Росії.
"Я хочу розповісти світу про війну, щоб вони допомогли нашій країні і мені"
Моя мама перебуває в полоні вже другий рік. І я не знаю, де вона.Сашко Радчук, 13 років
"Я хочу розповісти світу про війну, щоб вони допомогли нам, нашій країні, і мені, тому що моя мама перебуває в полоні вже другий рік. І я не знаю, де вона. На моєму прикладі світ повинен знати, що росіяни безсердечні, вони можуть так просто лишити сім'ю, чи застрелити когось, чи розлучити, це дуже трагічно", – розповів Сашко під час свого візиту до Вашингтона.
За кожної нагоди в різних країнах світу він закликає допомогти знайти його маму. Востаннє Сашко бачив її у березні 2022 року. Тоді хлопчика поранило під час обстрілів у Маріуполі і мама пішла з ним за допомогою до українських військових медиків на металургійний комбінат Ілліча. Там їх, мирних цивільних, росіяни взяли в полон, а потім розлучили під час так званої фільтрації.
"Спочатку Сашкові сказали, що її повернуть дуже швидко, за кілька годин, але її не повернули і Сашко не зміг попрощатися з мамою. Де його мама Сніжана Козлова ми вже не знаємо понад півтора року", розповіла Дар’я Герасимчук.
Попри те, що у хлопчика є бабуся, до якої він хотів повернутися, Сашка після "фільтрації" відправили до лікарні в Донецьк. Там хлопчику сказали, що його усиновить родина в Росії.
Мене відмовляли, мовляв, що можуть закрити там і не випустити. А як же не їхати, це ж моя кровинкаБабуся Сашка Людмила Сірик
"Я говорив їм, що в мене є бабуся, і що я знаю її номер телефону, але вони не давали мені зателефонувати... Я найбільше боявся, що мене вивезуть у Росію, і я не зустрінуся ні з мамою, ні з своєю бабусею...," – розповів Сашко.
Хлопчик таємно взяв у лікарні телефон і зміг набрати номер бабусі.
"19-го квітня мені зателефонував незнайомий номер, каже: "Це Саша, бабусю, забери мене". Я сказала: "Заберу, тільки чекай". І почала збирати документи, щоб до нього приїхати... Мене відмовляли, мовляв, що можуть закрити там і не випустити. А як же не їхати, це ж моя кровинка," – розповіла тоді бабуся Сашка Людмила Сірик.
За підтримки влади та громадських організацій їй вдалося забрати онука.
"У нас були такі емоції, що ми від радості плакали одне за одним. Я його хутчіш забрала і повернула до себе додому. Але ж чекаємо на Сніжану. Ми її шукаємо, надіємося, що вона повернеться, повернеться до Саші, і я буду щаслива з ними..."
Вчили гаслу "Слава Україні у складі Росії"
Уламки потрапили мені в обидві ноги, було розірване стегно, а мамі в лоб попало, це було смертельно, і на наступний день вона померла, а мене забралиІлля Матвієнко, 11 років
У лікарні Донецька в березні 2022 року опинився й Ілля Матвієнко, якому зараз 11 років. Його мама померла від поранень через обстрілів Маріуполя, обіймаючи сина.
"На початку війни ми з мамою ховалися у різних підвалах... наш дім був зруйнований ... тож ми перебували в іншому домі, ховалися там, а потім склалася така ситуація, що в сусідній будинок "прилетіло", уламки потрапили мені в обидві ноги, було розірване стегно, а мамі в лоб попало, це було смертельно, і на наступний день вона померла, а мене забрали," – розповів Ілля.
Він пригадав, як російські військові депортували його до Новоазовська, а потім до лікарні в Донецьк. Про долю Іллі та своєї доньки його бабуся дізналася з відео по російському телебаченню.
"Я побачила, як російські ЗМІ показували відео з Ілюшею в лікарні і так дізналася, що доньку мою вбили, а Ілюша лежить сам", – розповіла бабуся Іллі Олена Матвієнко.
У лікарні, каже хлопчик, росіяни почали уроки пропаганди. Його вчили замість "Слава Україні" казати: "Слава Україні у складі Росії" та готували документи на усиновлення росіянкою.
"Я не знаю, для чого вони це роблять, просто я знаю, що з Ілюшею був хлопчик теж такого ж віку, і його прямо перед моїм приїздом вивезли до Москви на літаку. Іллю теж хотіли...," – розповіла Олена Матвієнко.
Коли ми зустрілися, він не повірив, що це я. Ви знаєте, він був такий розгубленийОлена Матвієнко, бабуся Іллі
Через місяць перебування Іллі в лікарні, у квітні 2022 року, його бабусі вдалося здійснити небезпечну поїздку до Донецька, аби забрати внука, який на той час не міг рухатися самостійно. Вона пригадує, як страшно було вирушати на окуповану територію, але вона ризикнула, і для цього їй довелося перетнути кордони чотирьох країн:
"Хай убивають, хай стріляють мене, що хочеш роблять, я їду і заберу, він же лежачий був… Коли ми зустрілися, він не повірив, що це я. Ви знаєте, він був такий розгублений..."
Ілля пригадав, що до останнього моменту не вірив, що бабуся приїде: "Коли я її побачив, не вірилося своїм очам, я був дуже радий".
Зараз Ілля живе з бабусею, і сумує за Маріуполем, особливо, як каже, "за смачними піцою, бургерами та морем."
"Ми з командою розказуємо свої історії для того, щоб Америка та Європа знали, що в нас відбувається, знали, що це не казки, і не закривали на нас очі, щоб допомагали," – сказав Ілля.
Я б хотіла донести, що вони стільки зла наробили, залишили багатьох дітей без сімей
До останнього не вірила, що побачить свого дідуся і Кіра Обединська з Маріуполя, історія якої облетіла світові ЗМІ. Дівчинці зараз 14, вона напівсирота, зростала без мами, яка померла незабаром після народження дівчинки.
На початку повномасштабної війни Росії проти України Кіра втратила батька, неодноразового чемпіона України з водного поло, колишнього капітана національної збірної України Євгенія Обединського, який загинув під час обстрілу Маріуполя.
Кіра з іншими дорослими хотіла вибратися з окупованого міста на підконтрольну Україні територію, але росіяни забрали її до лікарні Донецька.
"Мені вже напряму казали лікарі, що мене можуть забрати в дитбудинок, або в якусь іншу сім'ю, якщо дідусь не забере мене...," – пригадала Кіра.
Дідусь Кіри здійснив небезпечну мандрівку за внучкою разом із бабусею Іллі, порятунок обох дітей відбувався одночасно.
"Відкривається палата і там дідусь такий стоїть... Боже, я так рада була, просто не передати ці емоції," – пригадала Кіра.
Дівчинка теж відвідала вже не одну країну, розповідаючи свою історію:
"Я б хотіла донести, що вони (росіяни - ред.) стільки зла наробили, залишили багатьох дітей без сімей, вони крадуть дітей, і дуже малу частину дітей вдалося повернути."
"Це не випадковий хаос війни, це цілеспрямовані зусилля"
Українських дітей вивозять до Росії не хаотично, а за чіткими сценаріями, розповіла Дар’я Герасимчук. Підтвердженням одного з них, за її словами, є історія Сашка, коли дітей розлучають із батьками під час "фільтрації". Історії Кіри та Іллі демонструють інший сценарій, коли дітей вивозять для усиновлення в Росії після смерті батьків, попри наявність у них рідних, які хочуть всиновити дітей.
Утім наймасовішим сценарієм є примусовий "відпочинок" в оздоровчих таборах, із яких дітей не повертають додому.
Ми чітко можемо сказати, що в різних сценаріях є чітко написані російські методичкиДар'я Герасимчук, уповноважена президента України з прав дитини
"Діти, які були в таборах у різних частинах РФ, свідчать про однакові терміни... що через два тижні, коли вони починали запитувати, коли їхатимуть додому, їм говорили, що продовжили термін перебування ще на 2 тижні ... потім через 2 тижні починалися розмови, що батьки покинули дитину... потім дітей починали відривати від колективу, перевозити з одного табору в інший, для того, щоб розпорошувати... ми чітко можемо сказати, що в різних сценаріях є чітко написані російські методички, - каже Герасимчук.
За словами Герасимчук, мета росіян - поповнити своє населення за рахунок українських дітей, перевиховати їх "під росіян", а старших українських підлітків уже попереджають про повістки в армію.
У Державному департаменті США, представник якого був на зустрічі з українськими дітьми у Вашингтоні та подякував їм за свідчення, підтвердили, що чітко бачать ознаки цілеспрямованої депортації та перевиховання українських неповнолітніх у Росії.
Уявіть, який жах – почути, що ваша сім’я покинула вас. Це навмисне намагання розірвати зв’язки з домом, зі своїм народом, коли їм кажуть, що України більше не існуєКрістофер Андерсон, Держдепарт США
"Російська влада блокує спроби повернути цих дітей. Російська влада відмовляється відповідати на інформаційні запити української влади щодо тисяч випадків. Вони відхиляють пропозиції міжнародних організацій допомогти повернути цих дітей. Це не випадковий хаос війни, це цілеспрямовані зусилля, - заявив директор із Європейських та Євразійських відносин Бюро з питань демократії, прав людини та праці Державного департаменту США Крістофер Андерсон.
Він наголосив, що США продовжать викривати злочини Росії щодо депортації та "перевиховання" українських дітей.
"Попри заяви Кремля про протилежне, його дії не є зусиллями з порятунку дітей. Ці звіти широко задокументовані. Ці діти піддаються мілітаристському проросійському перевихованню. Їм перешкоджають зв’язуватися зі своїми сім’ями, які, як стверджують російські чиновники, їх покинули. Уявіть, який жах – почути, що ваша сім’я покинула вас. Це навмисне намагання розірвати зв’язки з домом, зі своїм народом, коли їм кажуть, що України більше не існує", – сказав Андерсон.
Дивіться також:
