Хорватія проводить парламентські вибори, результати яких можуть призвести до суттєвих змін у підтримці України та ініціатив ЄС щодо допомоги Києву у протистоянні російській агресії.
Головна боротьба відбувається між Хорватським демократичним союзом (ХДС) на чолі з чинним консервативним прем'єр-міністром країни Андреєм Пленковичем та коаліцією партій, у якій ключовою виступає Соціал-демократична партія на чолі з теперішнім лівопопулістським президентом Хорватії Зораном Мілановичем.
Вибори відбуваються на тлі таких ключових тем, як боротьба з корупцією, нестача робочої сили, найвищий у єврозоні рівень інфляції та проблеми нелегальної міграції, зазначають аналітики.
ХДС керував Хорватією протягом більшої частини періоду від часу проголошення нею незалежності від Югославії у 1991 році, тоді як СДП була головною опозиційною партією.
Пленкович, який вже був прем'єр-міністром два терміни поспіль з 2016 року, та ХДС намагаються скористатися з довготривалої підтримки у суспільстві, адже за час врядування партії було здійснено вступ Хорватії до Євросоюзу, а згодом Шенгенської зони, запроваджено євро в країні, а також відбувся бум туризму на Адріатичному узбережжі країни.
Водночас оглядачі вказують на те, що значна частина виборців відчуває втому від партії, зокрема через хабарницькі скандали, пов'язані з нею, включно з призначенням Пленковичем державного прокурора, відомого своїми зв'язками з людьми, замішаними в корупційних справах.
Як зазначає Guardian, протягом двох прем'єрських термінів Пленковича близько 30 міністрів його кабінету подали у відставку через звинувачення у корупції.
Тим часом Міланович, який був прем'єр-міністром від 2011 до 2016 року й перебуває на переважно церемоніальній посаді президента, висловлював критику підтримки України Євросоюзом та виступав проти навчання українських солдатів у Хорватії.
За словами Мілановича, виступаючи проти допомоги Україні, він захищав інтереси Хорватії та намагався запобігти "втягненню країни у війну", за що Пленкович називав його "проросійським".
За даними Кільського інституту світової економіки, Хорватія надала Україні зобов'язання допомоги на загальну суму 276 мільйонів євро, з яких 190 мільйонів євро становить військова допомога. Загалом це складає приблизно 0,44% ВВП країни.
Також президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович у лютому домовилися сприяти укладенню угод між Україною та хорватськими приватними компаніями – виробниками в галузі розмінування, рятувального обладнання, а також БПЛА.
Президент Міланович зараз займає перше місце в опитуваннях щодо політичної популярності, і його несподіване рішення у березні цього року взяти участь у виборчій кампанії суттєво посилило позиції СДП та вплинуло на шанси Пленковича і ХДС, перемога яких, за словами оглядачів, до того вважалася забезпеченою.
"Ці (вибори) є референдумом про майбутнє Хорватії. Хорватія не може витримати ще чотири роки правління Пленковича", - сказав Міланович у відео, опублікованому у Facebook.
Він також закликав хорватів "вийти й проголосувати за будь-кого, крім ХДС".
Водночас Конституційний суд країни заборонив Мілановичу балотуватися на виборах, допоки він не полишить пост президента. Втім він проводив агітацію по всій Хорватії попри цю заборону суду, а також назвав суддів "селянами", а їхнє рішення "безграмотним", зауважує Guardian. Міланович пообіцяв піти з поста президента в разі перемоги на виборах та відповідної необхідності формувати уряд.
Пленкович своєю чергою звинуватив свого суперника в порушенні конституції, розпалюванні ненависті та назвав його "боягузом" за те, що той не пішов у відставку з поста президента.
За останніми опитуваннями, ХДС може отримати 60 місць у 151-місному парламенті, що більше, ніж будь-яка інша партія, однак, на 6 менше, ніж у минулій каденції, і недостатньо, щоб сформувати більшість разом з депутатами від етнічних меншин і діаспори, яким гарантовані місця відповідно до законодавства Хорватії, пояснює Guardian.
Натомість коаліція на чолі з СДП під назвою"Річки справедливості" ймовірно посяде друге місце з 41 місцем, тоді як правий "Рух батьківщини" та зелена партія "Моземо", вірогідно, посядуть третю та четверту сходинки з 15 та 11 місцями у парламенті відповідно.
Остаточні результати виборів будуть відомі у наступні дні після остаточного підрахунку всіх голосів.
У статті використано матеріали Reuters та AFP.
