Обмін полоненими, серед яких були громадяни західних країн, привертає увагу західних оглядачів у пресі та соціальних мережах. Коментатори звертають увагу на виняткову роль президента Туреччини у переговорах, які призвели до повернення українських полонених, та на те, що цей обмін обурив радикально налаштовані антиукраїнські кола в Росії, які вважають такий обмін "зрадою".
Кореспонденти агентства AFP звертають увагу на те, що ще у понеділок, прилетівши до Нью-Йорка на сесію Генеральної асамблеї ООН, в інтерв’ю американському телеканалу Ердоган згадав, що незабаром "двісті заручників буде обміняно за згодою між сторонами". Ця заява, зроблена після третьої за останні три місці зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним, на думку авторів статті, є ознакою того, що Ердоган має "унікальну роль посередника та друга обох сторін під час війни".
Ердоган дотримується "проукраїнського нейтралітету" – турецький політолог
Дипломати, з якими поспілкувалися кореспонденти AFP, відзначають, що це не перший великий успіх Туреччини. І раніше Анкара була посередницею при обміні полонених і в’язнів, а влітку їй вдалося за підтримки ООН домогтися угоди щодо розблокування українських портів та відкрити шлях українському зерну на світові ринки. Також Ердоган пропонує свої послуги у вирішенні військового протистояння навколо окупованої Росією Запорізької АЕС.
"Обмін ув’язненими додає до зростаючого списку дипломатичних успіхів, які Ердоган використовує, щоб поширювати свій імідж державного діяча за дев’ять місяців до виборів", – зауважають кореспонденти AFP. Виборів, які, за результатами опитувань, Ердоган може програти.
Як кажуть спостерігачі, Туреччині вдається донести до Росії ті послання, які вона не сприймає з вуст західних політиків.
"З усіх держав Туреччина найкраще підходить для посередництва угоди між двома сторонами", — сказав в інтерв’ю AFP лондонський консультант з політичних ризиків Ентоні Скіннер.
На його думку, Туреччині досі вдавалося балансувати між Україною і Росією, продаючи зброю Україні і одночасно не перериваючи економічні стосунки з Росією – торгівля та туристи з Роосії допомагали втримати економічну ситуацію, яка погіршувалася напередодні виборів наступного року.
Як каже турецькиий політолог Сонер Чагаптай у статті для Вашингтонського інституту близькосхідної політики (The Washington Institute for Near East Policy), Ердоган займає позицію "проукраїнського нейтралітету".
Досі ця позиція мала економічні переваги. У серпні Анкара підписала широку угоду про економічну співпрацю з Росією, навіть перевела значну частину торгівлі Туреччини з Росією на рублі. Але Сполучені Штати побоюються, що угода допоможе Росії обійти санкції, якими Захід сподівається змусити Путіна припинити війну.
Міністерство фінансів США попередило турецькі банки та компанії, які тісно співпрацюють з Росією, що вони можуть потрапити під дію "вторинних санкцій". Це попередження викликало різке падіння на фондовому ринку Туреччини. На початку тижня два з п’яти турецьких банків, які працювали в рублях через російську платіжну систему "Мир", припинили такі операції.
Як повідомляв "Голос Америки" німецька дослідниця з берлінського Інститут з міжнародних справ і питань безпеки (SWP) Сабіне Фішер та низка інших експертів вважають, що західні країни повинні використати вплив Ердогана на Путіна, щоб переконати його припинити війну.
Але цей вплив має обмеження. У понеділковому інтерв’ю Ердоган також сказав, що Кремль "бажає закінчити цю (війну) якомога швидше", але Путін натомість вирішив "частково призвати резервістів і збільшити загрозу ядерної війни", нагадують кореспонденти AFP.
Білий дім говорить про "напружену атмосферу в Росії"
Під час брифінгу в Білому домі представник адміністрації президента Джо Байдена сказав, що останні кроки президента Путіна є "проявом слабкості".
"Проведення фіктивного референдуму повідомленням за три дні та відмова від будь-якої легітимності чи серйозності — це не зовсім акт впевненості чи сили. Насправді все навпаки. Це прояв слабкості", – сказав представник адміністрації, який побажав залишитися неназваним.
Оголошення мобілізації, а потім її уточнення, коли з одного боку посилається сигнал про призов, а з другого говориться, що "ми не призиваємо надто багато людей", це також, за його словами, свідчить про "дуже напружену атмосферу в Росії".
"Те, що він змушений вдаватися до того, чого він явно не хотів, є відображенням того, що його кампанія в Україні провалюється. Він не в змозі досягти стратегічних цілей, які він поставив. І в нього залишаються погані варіанти, один із яких той, який він обрав", – сказав представник адміністрації.
На думку посадовця Білого дому, мобілізація навряд чи допоможе Кремлю, бо якщо непідготовлених призовників кинуть в бій зараз, це не змінить ситуації на фронті. А якщо їх готуватимуть впродовж кількох місяців, то затримка також може виявитися не на користь Росії.
"Метою має бути знекровлення російських військ" – американський генерал у відставці
Рішення президента Путіна оголосити часткову мобілізацію, чотиризірковий генерал армії США у відставці Баррі Маккефрі в інтерв’ю телеканалу MSNBC назвав "ознакою відчаю". На думку колишнього бойового генерала з трьома нагородами "Пурпурове серце", новобранці не допоможуть Кремлю змінити хід війни, особливо зараз, коли російська армія ризикує "втратити у Херсоні 20 тисяч російських полонених".
"Путін програв розпочату ним стратегічну війну в Україні. Тепер питання в тому, як довести війну до стабільного завершення. Метою має бути знекровлення російських військ, поки вони не відмовляться воювати", – пише генерал у своєму твіті.
Повернення "азовців" – "зрада" чиновників, вважає Гіркін
Часопис Time зауважує, що і зараз не так багато росіян охочі воювати в Україні. Американський часопис повідомляє з посиланням на російських праовзахисників, що в середу на акціях протесту проти оголошення мобілізації в 38 містах Росії поліція затримала близько 1400 осіб, а деяким із чоловіків прямо під час затримання вручили повістку про призов.
Інші дії Кремля наштовхнулися на критику протилежного крила російського суспільства. Російські військові та націоналістичні блогери, за словами газети "люто відреагували" на звільнення бійців "Азова".
Цих укарїнських бійців державне телебачення та кремлівські чиновники місяцями намагалися представити як "нацистів", намагаючись виправдати вторгнення Путіна. Багатьох обурив час обміну – в той самий день, коли Путін оголосив про мобілізувацію.
Обмін полоненими з Україною це "неймовірна дурість", заявив Ігор Гіркін, колишній полковник російської розвідки, який у 2014 році очолив збройну кампанію на Донбасі і який є в розшуку у справі про збиття Малазійскього боїнгу МН-17 в небі над Донбасом. У своєму Telegram-каналі, який має понад 600 тисяч підписників, каже часопис Time, він висміюяв заклики воювати за Росію, а звільнення командирів "Азова" він назвав "зрадою" чиновників.
У статті використано матеріали AFP, Time, MSNBC, The Washington Institute for Near East Policy
