Спеціальні потреби

Зволікання зі зброєю та обмежена дія санкцій призвели до війни на виснаження, якої намагався уникнути Захід, кажуть оглядачі


Коли Україна попросила західні танки у 2022 році, Росія почала будувати укріплення, але через півроку, коли Україна отримала танки, з космосу було видно сотні миль укріплень, пише Washington Post. Фото: українські військові на танку, липень 2023 року REUTERS/Sofiia Gatilova
Коли Україна попросила західні танки у 2022 році, Росія почала будувати укріплення, але через півроку, коли Україна отримала танки, з космосу було видно сотні миль укріплень, пише Washington Post. Фото: українські військові на танку, липень 2023 року REUTERS/Sofiia Gatilova

Українські сили продовжують контрнаступ на трьох ділянках фронту і, як повідомляє українська влада, 1 серпня вони просунулися поблизу Бахмута, пишуть у своєму щоденному звіті аналітики Інституту вивчення війни (ISW). Загалом за минулий тиждень українські війська відвоювали два квадратних кілометри території на Бахмутському напрямку та 12 квадратних кілометрів на півдні України, повідомила заступниця міністра оборони України Ганна Маляр.

Міністерство оборони Великої Британії також повідомило, що російські війська на півдні України здебільшого стикаються з нестачею артилерійських боєприпасів, браком резервів і проблемами з забезпеченням безпеки флангів підрозділів, що обороняються.

Зволікання з постачанням зброї дало Росії час укріпитися у кілька ліній – WP

Інші західні оглядачі вказують на те, що попри ці труднощі, росіянам вдається ефективно оборонятися по всій лінії фронту. Карти військових укріплень, які публікує газета Washington Post (WP) свідчать, що зволікання з наданням Україні необхідної зброї з боку Заходу дало можливість Росії збудувати такі лінії оборони, які українці нині долають з максимальними зусиллями і мінімальною швидкістю, заявляє видання.

«Коли Україна вперше звернулася з проханням про західні танки, супутникові знімки показують, що Росія тільки почала будувати фортифікаційні споруди», – пояснює газета, демонструючи карту за 4-те вересня 2022 року. Але наприкінці січня 2023 року, майже через півроку, «коли Україна отримала танки, з космосу було видно сотні миль укріплень», зауважує автор статті.

Подібна історія повторилася з касетними боєприпасами, які Україна публічно просила Україна у Сполучених Штатів взимку, незабаром після того, як вона звільнила Херсон. Тоді більшість нових укріплень Росії було зосереджено біля лінії фронту. Але адміністрація Байдена зволікала з відповіддю на запит, каже кореспондент WP, і через півроку, коли Україна нарешті отримала касетні боєприпаси від США, «Росія укріпила величезні території окупованої східної та південної України, вздовж кордону та по всьому північному Криму».

Там постали кілька ліній укріплень – окопи, протитранспортні загородження та масштабне, наводить WP слова Майкла Ньютона, який очолює операції з розмінування в Україні.

«Не побоюючись західних танків чи ракет дальнього радіуса дії з боку України, московські солдати змогли розширити оборону поблизу лінії фронту та вглиб окупованої території», – демонструє американський журналіст на картах з різних міст Сходу та Півдня.

Він каже, що описана ситуація з постачанням зброї далі триває – Україна просить ракети великої дальності, якими вона хотіла б завдати ударів по російських командних пунктах, плацдармах і складах постачання за лінією фронту, а Сполучені Штати знову зволікають, посилаючись на небезпеку ескалації.

При цьому у Вашингтоні розуміють, що ракети великої дальності, як і танки та касетні боєприпаси до них, зрештою будуть доставлені.

«Якщо останній рік конфлікту щось показав, так це те, що такі коливання дорого коштують. Це не тільки розтрачує додаткові українські життя, але й робить більш імовірним затяжний, гострий конфлікт», – вважає автор статті у WP, який додає, що на Заході це вже усвідомлюють, тільки ще не почали діяти.

Найбільші в історії санкції не зуміли зупинити Росію – WSJ

Тим часом оглядач впливового ділового видання Wall Street Journal вважає, що подібне зволікання можна спостерігати і в економічних санкціях Заходу щодо Росії.

«Нездатність швидко поставити російську економіку на коліна через її вторгнення в Україну відображає ситуацію з глухим кутом на полі бою», – переконані автори публікації.

Якщо через кілька тижнів після того, як Росія вторглася в Україну, Білий дім обіцяв, що запровадить такі санкції, після яких від економіки Росії лишиться половина, то минулого тижня Міжнародний валютний фонд опублікував дані, згідно з якими падіння російської економіки минулого року складало 2,1%. А цього року МВФ очікує взагалі зростання – 1,5%, незважаючи на те, що проти Росії ввели найбільші санкції в історії серед великих економік.

Аналітики кажуть, що в результаті санкцій Росія відрізана від високих технологій, і це загальмує її розвиток на багато десятиліть, але наразі її економіка настільки виплуталася з проблем санкцій, що Кремль може підтримувати війну на виснаження, якої Сполучені Штати сподівалися уникнути, пояснюють автори статті у WSJ.

Тим часом аналітики ISW звертають увагу на те, як недоліки санкційних механізмів допомагають Росії підтримувати військову машину. Американські дослідники посилаються на розслідування російського опозиційного видання «Важные истории», яке повідомило, що російські олігархи та компанії, які не перебувають під санкціями Заходу, продовжують вербувати добровольців для участі у війні в Україні.

«Нпідсанкційні російські компанії «Русал», «Новатек», «ПІК» і «Моспромстрой», афілійовані з російськими олігархами, зокрема Олегом Дерипаскою, Леонідом Міхельсоном, Сергієм Гордєєвим і Михайлом Гуцерієвим, вербують російських добровольців для участі у війні в Україні», – пише ISW і додає, що раніше «Важные истории» повідомляли, що деякі російські компанії продовжували виплачувати зарплату новобранцям паралельно з Міністерством оборони Росії.

Форум

Розсилка

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG