Ця зима буде найскладнішою для України, вважає Фатіх Бірол, виконавчий директор Міжнародної енергетичної агенції. Він назвав енергетичну кризу однією із найбільших світових криз цієї зими і попередив - наслідки можуть бути на лише соціальними та економічними, але і політичними.
Під час спільної пресконференції з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн 19 вересня Бірол натякнув, що взимку на Європу може очікувати нова хвиля біженців з України.
"Як відомо, коли температура падає, енергоспоживання зростає. Це буде основна проблема для електрики та опалення в Україні, не лише для осель, але і для лікарень, шкіл, мереж зв’язку. Ми передбачаємо значний вплив, і не лише на енергетику, бо люди захочуть переміститись, поїхати туди, де матимуть прихисток та опалення. І це також не лише соціальні питання та енергетика, а будуть і політичні наслідки. Тому це надзвичайно важливо".
Перебої зі струмом є важливим фактором для міграції, йдеться у звіті Моніторингової місії ООН з прав людини. Цього літа майже половина українців, опитаних на кордоні, сказали, що полишають Україну через складнощі із доступом до електроенергії, водопостачання та опалення.
Урсула фон дер Ляєн перебуває з візитом в Києві, щоб обговорити підготовку України до зими. Напередодні вона заявила, що ЄС докладає надзвичайних зусиль, щоб допомогти Україні забезпечити тепло і світло в оселях взимку. Як приклад, фон дер Ляєн вказала, Литва розбирає на своїй території цілу теплову електростанцію, щоб перенести її до України.
Посадовиця також оголосила про пакет допомоги Києву близько 160 мільйонів євро для цієї зими.
"Це включає 60 мільйонів євро гуманітарної допомоги для прихистку та обігрівачів, наприклад. Також близько 100 мільйонів євро – на ремонт та відновлювальні джерела енергії. Ці 100 мільйонів євро надійдуть із доходів на російські активи знерухомлені в Європейському Союзі. Тому що дуже правильно, щоб Росія заплатила за руйнування, які вона спричинила", - сказала посадовиця.
Бірол озвучив десять рекомендацій для підготовки України до зими.
Серед іншого, йдеться про децентралізацію енергопостачань, перехід на зелену енергію, розширення поставок електроенергії з Європи, прискорення доставлення запчастин для ремонту енергопотужностей, збільшення тарифів для тих, хто споживає більше енергії тощо.
Однак, українські експерти вважають, що рекомендації, такі як децентралізація, перехід на зелену енергію навряд чи реалістично втілити до настання цієї зими, вони пропонують зосередитись на захисті постачань.
Причому особливу увагу варто приділити постачанням на Лівобережну Україну, каже Святослав Павлюк, виконавчий директор центру "Енергоефективні міста України".
"Є розділ по Дніпру. Ми входимо в цей опалювальний сезон, коли вся генерація на лівому березі фактично зруйнована, зупинена, або пошкоджена. Вона не працює. Таким чином лівий берег дуже залежить від систем енергопередачі. Функціонування системи енергопередачі – критично важливе для міст на сході країни в цьому опалювальному періоді", - каже Павлюк у своєму виступі на події вашингтонського Центру Вілсона 17 вересня.
Павлюк припустив, що цієї зими, "буде велика різниця в поставках західних міст, розташованих там, де є велика генерація, і східних міст, де такого немає, і які залежать від системи передачі".
Росія намагатиметься пошкодити АЕС цієї зими, припускають аналітики
Україна втратила 80% теплової енергогенерації й третину гідропотужностей, тому саме АЕС є "хребтом" української енергосистеми, каже Павлюк.
Аналітики припускають, що Росія намагатиметься пошкодити АЕС аж до загрози витоку радіації. Щоб уникнути міжнародного осуду, Росія може вдатись до оманливої тактики та заявити, що її ракети ненавмисно поцілили по ядерному об'єкту, або цілити в мережі, що доставляють струм до АЕС, або відводять звідти енергію.
"Це така собі сіра зона Женевської конвенції, коли нема умисного націлювання на ядерний реактор, але є удар по критичній інфраструктурі, що є ключовою не лише для постачання струму з-поза території станції, але і для постачання енергії зі станції", - каже під час дискусії в Центрі Вілсона Мар’яна Буджерин, дослідниця Гарвардського університету.
Павлюк погоджується. Він вказує - в такому випадку українському персоналу буде дуже важко загальмувати реактор, не втративши контроль над ним.
"Атомну станцію не можна загальмувати, як машину, - каже Павлюк. - Це дуже інерційна система. Мені кажуть, що оператори мають 10 секунд, щоб почати зупинку реактора, поки він не вийшов з-під контролю".
"Це велика небезпека не лише для України, але і для сусідніх країн", - додає аналітик.
ЄС не здатний швидко наростити постачання енергії в Україну
На початку повномасштабної війни Україна в рекордні строки приєдналась до європейської енергомережі. Імпорт електроенергії з Європи допоміг цього літа, коли Росія посилила удари по енергоінфраструктурі.
Однак фізичні обмеження не дозволяють швидко наростити постачання і цієї зими, українці змушені покладатись на власні потужності генерації, сказала фон дер Ляєн на пресконференції у четвер.
Фізичні інтерконектори дозволяють наростити потужність до 2,2 гігавата з теперішніх 1,7, каже Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики під час виступу в Центрі Вілсона.
Він, однак, зауважує, що "з європейського боку, між Болгарією та Румунією, а також всередині Угорщини, є кілька вузьких місць, які наші сусіди мають розв’язати. Якщо вони не розв’яжуть цю проблему, неможливо буде збільшити потужність. На це треба час".
Процес триває, хоч і не так швидко, як хоче Україна, зазначає Харченко.
Розширення дозволить додати додаткові 400 мегават – "це корисно, але не надто багато. Це нам допоможе, але не порятує від обмежень".
Щоб далі розширити потужності, потрібно будувати нові високовольтні лінії, каже експерт.
"Це планується. Ведеться робота над будівництвом таких двох ліній. Одна - з Польщею, інша – з Румунією. Але на це піде 3-5 років", - додає Харченко.
Щоб забезпечити роботу взимку, українські підприємства тим часом самі дбають про власне енергопостачання.
Харченко, який очолює Центр з розвитку проєктів, каже, що лише його центр розробляє "проєкти на 600 мегаватів, розбитих на дуже невеликі проєкти для власних потреб".
Він навів приклад фармацевтичної компанії, яка продає багато до Європи, і потребує безперебійного енергопостачання. Компанія, за словами Харченка, будує "власну розумну мережу", щоб забезпечити власні потреби, а також продавати певну кількість електроенергії до національної мережі.
"Це стандартна ситуація для українського бізнесу сьогодні", - каже Харченко.
