Брюссель – Найкращі європейські системи зайнятості та працевлаштування молоді – у Німеччині, Австрії та Нідерландах. Люди від 15 – до 25 років там доволі легко знаходять роботу, а рівень безробіття серед молоді не перевищує дев’яти відсотків. Дещо гірша ситуація у Бельгії. Але й там значна частина випускників без особливих труднощів влаштовується за фахом. Радіо Свобода спробувало з’ясувати, хто вони, ці молоді спеціалісти, і як їм вдається вдало стартувати на професійному шляху.
У прохолодному, але чистому ангарі одного з приватних брюссельських м’ясопереробних підприємств 12 юнаків старанно працюють. До отримання дипломів залишилося декілька тижнів, а нині, щойно завершивши теоретичні заняття у коледжі, спеціалізованому на харчовій промисловості, кожен із них вже знає, де його чекає робота. Адже, м’ясник – це тут дефіцитний фах.
«Мені вже запропонували декілька варіантів роботи, зокрема, продавцем, або у м’ясному ательє супермаркетів. Дзвонили також із невеликих м’ясних крамниць, але за межами Бельгії», – пояснює один з практикантів, 19-річний Жеремі Ленжеле.
Його напарник, Флорент Жілле, теж каже, що має багато пропозицій, але, вочевидь, залишиться працювати у м’ясній крамниці свого батька: адже Флорент – у його родині буде м’ясником вже четвертого покоління.
Університетський диплом – гарантія зайнятості
Згідно із даними FOREM – бельгійського національного офісу з працевлаштування та профорієнтації, простіше знайти роботу тим, хто має диплом, але і тут є своя специфіка.
«Універститетська освіта тут загалом дає надійну гарантію працевлаштування, але пошуки місця можуть тривати довше за робітничі чи службові спеціальності, - говорить аналітик цієї установи Жан-Франсуа Маршал. - Вже під час навчання створюються умови для контакту із професійною сферою та роботодавцями. І саме цим пояснюється високий рівень знаходження роботи за фахом».
Саме контакти, наведені під час навчальної практики, є свідченням того, що скажімо, студентка 4-го курсу факультету германської філології Вільного брюссельського університету Віржіні Бузар без роботи не залишиться. Донині Віржіні давала приватні уроки німецької місцевим школярам, а на наступний рік декілька шкіл вже запропонували їй місце викладача, тож Віржіні має можливість вибирати.
«Я віддам перевагу середній школі, але з професійно-технічним нахилом. Вважаю, що вчитель повинен робити виклик, бо ми не можемо прийти до класу на примусити учнів проковтнути навчальний матеріал. Треба завоювати їх довіру, а це – виклик», – зауважує бельгійська студентка.
Ще швидше бельгійські роботодавці та їх колеги з сусідніх Люксембургу, Німеччини, Франції чи Нідерландів «розбирають» молодих спеціалістів із інформатики, - каже Радіо Свобода Філіп Фонк із Центру інформації та орієнтації Льовенського університету. Однак, він переконаний, що молодим бельгійцям для того, щоб гарантувати своє професійне майбутнє - чи то як м’ясника, чи викладача, чи окуліста, а чи комп’ютерника, – необхідні дві речі: палке бажання та любов до справи.
«Мені вже запропонували декілька варіантів роботи, зокрема, продавцем, або у м’ясному ательє супермаркетів. Дзвонили також із невеликих м’ясних крамниць, але за межами Бельгії», – пояснює один з практикантів, 19-річний Жеремі Ленжеле.
Його напарник, Флорент Жілле, теж каже, що має багато пропозицій, але, вочевидь, залишиться працювати у м’ясній крамниці свого батька: адже Флорент – у його родині буде м’ясником вже четвертого покоління.
Університетський диплом – гарантія зайнятості
Згідно із даними FOREM – бельгійського національного офісу з працевлаштування та профорієнтації, простіше знайти роботу тим, хто має диплом, але і тут є своя специфіка.
«Універститетська освіта тут загалом дає надійну гарантію працевлаштування, але пошуки місця можуть тривати довше за робітничі чи службові спеціальності, - говорить аналітик цієї установи Жан-Франсуа Маршал. - Вже під час навчання створюються умови для контакту із професійною сферою та роботодавцями. І саме цим пояснюється високий рівень знаходження роботи за фахом».
Саме контакти, наведені під час навчальної практики, є свідченням того, що скажімо, студентка 4-го курсу факультету германської філології Вільного брюссельського університету Віржіні Бузар без роботи не залишиться. Донині Віржіні давала приватні уроки німецької місцевим школярам, а на наступний рік декілька шкіл вже запропонували їй місце викладача, тож Віржіні має можливість вибирати.
«Я віддам перевагу середній школі, але з професійно-технічним нахилом. Вважаю, що вчитель повинен робити виклик, бо ми не можемо прийти до класу на примусити учнів проковтнути навчальний матеріал. Треба завоювати їх довіру, а це – виклик», – зауважує бельгійська студентка.
Ще швидше бельгійські роботодавці та їх колеги з сусідніх Люксембургу, Німеччини, Франції чи Нідерландів «розбирають» молодих спеціалістів із інформатики, - каже Радіо Свобода Філіп Фонк із Центру інформації та орієнтації Льовенського університету. Однак, він переконаний, що молодим бельгійцям для того, щоб гарантувати своє професійне майбутнє - чи то як м’ясника, чи викладача, чи окуліста, а чи комп’ютерника, – необхідні дві речі: палке бажання та любов до справи.
|
Передрук з "Радіо Свобода" |