Київ – Одні вважали їх героями, другі – зрадниками. Імена їхніх лідерів за радянських часів очолювали списки «ворогів народу». Нині ставлення до воїнів ОУН-УПА в Україні все ще неоднозначне і ветерани Української повстанської армії досі не домоглися державного визнання. Однак, як засвідчила нинішня дискусія в Києві, вони знаходять розуміння серед українських учнів.
Дискусія з приводу найбільш неоднозначних подій для України у роки Другої світової війни зібрала за круглим столом у Києві близько півсотні старшокласників, які приїхали з різних куточків України. Серед обговорюваних тем – Голокост, депортація кримських татар та історія ОУН-УПА. Саме останнє питання викликало найжвавіше обговорення.
«Вам не треба пояснювати, яка страшна акція була проведена в Польщі, яка зрештою зруйнувала базу УПА? Це – операція «Вісла». Це змінило кардинально ситуацію. Прошу це записати, бо це не завжди ясно. Я хочу, щоб ви зрозуміли межі, в яких діяла ця структура і що було далі», – скеровував молодих українців доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал.
Попри те, що знання з історії національно-визвольного руху для більшості учасників обговорення обмежується даними з підручника, вони роблять логічні висновки, у їхніх спостереженнях немає ні фанатизму, ні пафосу, відзначають організатори круглого столу.
Більшість учнів вважає борців ОУН-УПА героями
А ось що кажуть самі учні:
– Я можу однозначно заявити, що УПА – це борці за волю України. Так, як і я, вважають вся моя сім’я, знайомі і всі, кого я запитувала.
– Воїни УПА – борці за Україну. По-перше, це їхні намагання відновити незалежність України, а, по-друге, це їх боротьба з НКВС та повстання. Вони боролися навіть тоді, коли в них не було навіть невеликого шансу виграти.
– УПА воювали за незалежність України проти двох тоталітарних режимів на межах кордону.
– Хоч вони і співпрацювали з окупантами, але в них були благі цілі, вони хотіли зробити Україну незалежною від усіх.
– Вони були одними з тих небагатьох фанатиків (у хорошому сенсі), що йшли до кінця.
Під час круглого столу виявилося, що багато з учнів, окрім основних дат та ідеологічних засад організації, знають ще й про її проблеми, про міжусобиці всередині та подробиці життя її лідерів.
Організатори: завдання круглого столу – навчити школярів формувати і аргументувати думку
Координатор освітніх програм Асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова доба» Петро Кендзьор розповів Радіо Свобода, що вони спеціально обрали для обговорення такі суперечливі теми, оскільки метою круглого столу, в першу чергу, навчити дітей відрізняти факти від суджень, формувати власну думку і вміти її аргументувати.
«Ми зібрали ті питання, про які у школі говорять поверхнево або не говорять взагалі, питання, які не мають однозначної відповіді у нашому суспільстві. І ми за цим круглим столом хочемо навчити дітей необов’язково змінювати свою позицію, але вміти її аргументовано викладати і обстоювати. Ми їх зібрали, для того, щоб вони вчилися слухати і поважати думку інших», – сказав Кендзьор.
До участі в круглому столі запросили представників 17 областей України – переможців конкурсу есе на історичну тематику, який стартував у травні цього року.
Захід проводить всеукраїнська Асоціація викладачів історії «Нова доба» за підтримки німецького фонду «Пам’ять, минуле та майбутнє».
Наступна зустріч школярів із актуальних питань історії має відбутися у столичному Будинку вчителя 3 листопада.
«Вам не треба пояснювати, яка страшна акція була проведена в Польщі, яка зрештою зруйнувала базу УПА? Це – операція «Вісла». Це змінило кардинально ситуацію. Прошу це записати, бо це не завжди ясно. Я хочу, щоб ви зрозуміли межі, в яких діяла ця структура і що було далі», – скеровував молодих українців доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал.
Попри те, що знання з історії національно-визвольного руху для більшості учасників обговорення обмежується даними з підручника, вони роблять логічні висновки, у їхніх спостереженнях немає ні фанатизму, ні пафосу, відзначають організатори круглого столу.
Більшість учнів вважає борців ОУН-УПА героями
А ось що кажуть самі учні:
– Я можу однозначно заявити, що УПА – це борці за волю України. Так, як і я, вважають вся моя сім’я, знайомі і всі, кого я запитувала.
– Воїни УПА – борці за Україну. По-перше, це їхні намагання відновити незалежність України, а, по-друге, це їх боротьба з НКВС та повстання. Вони боролися навіть тоді, коли в них не було навіть невеликого шансу виграти.
– УПА воювали за незалежність України проти двох тоталітарних режимів на межах кордону.
– Хоч вони і співпрацювали з окупантами, але в них були благі цілі, вони хотіли зробити Україну незалежною від усіх.
– Вони були одними з тих небагатьох фанатиків (у хорошому сенсі), що йшли до кінця.
Під час круглого столу виявилося, що багато з учнів, окрім основних дат та ідеологічних засад організації, знають ще й про її проблеми, про міжусобиці всередині та подробиці життя її лідерів.
Організатори: завдання круглого столу – навчити школярів формувати і аргументувати думку
Координатор освітніх програм Асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова доба» Петро Кендзьор розповів Радіо Свобода, що вони спеціально обрали для обговорення такі суперечливі теми, оскільки метою круглого столу, в першу чергу, навчити дітей відрізняти факти від суджень, формувати власну думку і вміти її аргументувати.
«Ми зібрали ті питання, про які у школі говорять поверхнево або не говорять взагалі, питання, які не мають однозначної відповіді у нашому суспільстві. І ми за цим круглим столом хочемо навчити дітей необов’язково змінювати свою позицію, але вміти її аргументовано викладати і обстоювати. Ми їх зібрали, для того, щоб вони вчилися слухати і поважати думку інших», – сказав Кендзьор.
До участі в круглому столі запросили представників 17 областей України – переможців конкурсу есе на історичну тематику, який стартував у травні цього року.
Захід проводить всеукраїнська Асоціація викладачів історії «Нова доба» за підтримки німецького фонду «Пам’ять, минуле та майбутнє».
Наступна зустріч школярів із актуальних питань історії має відбутися у столичному Будинку вчителя 3 листопада.
|
Передрук з "Радіо Свобода" |